Вирок № 82243423, 05.06.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2019 425/1653/19

1-кп/425/303/19

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Козюменської В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора Деркачової В.Ю.,

представника потерпілого Карпенка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красноріченське, Кремінського р-ну, Луганської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, 26.03.2019 р. о 17 год. 30 хв., ОСОБА_1 прийшов в магазин «АТБ - Маркет» «Продукти - 225», розташований за адресою: м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 32, для здійснення покупок.

Перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ - Маркет» «Продукти - 225», ОСОБА_1 прийшов до відділу спиртних напоїв та в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, перебуваючи у відділі з реалізації спиртних напоїв магазину «АТБ - Маркет» «Продукти - 225», переконавшись, що поблизу немає інших ociб та за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, ОСОБА_1 взяв з полиці пляшку напою текіла «Tiscaz 35% об. ст./пл. Франція» об`емом 0,7 л, та, сховавши її co6i під кофту, направився до каси. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , розплатившись за інший товар, пройшов через касу, не розплатившись за пляшку напою текіла «Tiscaz 35% об. ст./пл. Франція». Після чого вийшов з магазину та розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв ТОВ «АТБ - Маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 202 гривні 07 копійок (згідно з довідкою магазину «АТБ - Маркет» «Продукти - 225»).

Дії ОСОБА_1 в ході досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, просив затвердити угоду про примирення. Представник потерпілого Карпенко В.В. також просив затвердити угоду про примирення. Прокурор не заперечував проти розгляду та затвердження угоди про примирення.

16.05.2019 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Карпенком В.В. було укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесений, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів середньої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого Карпенко В.В . заявили, що цілком розуміють наслідки угоди, передбачені ст. 473 КПК України, в тому числі щодо оскарження вироку. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснені.

Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КК України та КПК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання в виді штрафу, в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого Карпенко В.В . погоджуються на призначення узгодженого покарання в виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., та просили призначити зазначене покарання. Прокурор не заперечував проти вказаного покарання. Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він має можливість сплатити штраф, оскільки працює не офіційно масажистом, має відповідний дохід.

Положення ст. 473 КПК України обвинуваченому та представнику потерпілого зрозумілі, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення їм відомі (в тому числі щодо апеляційного та касаційного оскарження, відмова від здійснення прав, передбачених ст. 474 КПК України, для потерпілого - змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, в подальшому вимагати притягати обвинуваченого за відповідне кримінальне правопорушення до кримінальної відповідальності). Матеріальна шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі. Представник потерпілого претензій до обвинуваченого немає.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між представником потерпілого Карпенком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_1 вважає необхідним визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), та призначити останньому узгоджені сторонами та зазначені вище вид та міру покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 468, 469, 471, 473- 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Угоду про примирення від 16.05.2019 р. між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Карпенком Вадимом Васильовичем - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання в виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, в дохід держави.

Речові докази, а саме DVD-диск, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити там же.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням положень ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя В.В. Козюменська