Ухвала суду № 8224261, 26.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.02.10р.Справа № Б15/365-08-17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Камша Н.М.

при секретарі судового засідання Биковський М.Ю.

за участю представників сторін:

від кредитора - Лапіна О.С., представник ТОВ "Селтік"

від боржника - Набоков А.М., представник за дорученням № б/н від 06.02.09р.; Шуненко Н.Ю., представник за дорученням № 24 від 21.05.09р.

розпорядник майна - Дикий І.А.

розглянувши справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтік", м. Миколаїв

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м.Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

          Провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», м. Дніпропетровськ (далі –боржник) порушено 30.12.2008 р. за заявою боржника.

          Оголошення про порушення провадження у справі опубліковано в газеті «Голос України»від 21.02.2009 р. № 32.

          Згідно частини першої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Селтік», м. Миколаїв (далі –кредитор) подав заяву з грошовим вимогами до боржника 18.03.2009 р., тобто в межах встановленого законодавством строку, на суму 150636680,23 грн. Крім того, просив включити до реєстру вимог кредиторів витрати у справі про банкрутство у розмірі 125 грн.

          Боржник визнав вимоги кредитора у повному обсязі і включив їх до наступних черг задоволення:

-          22388298,35 грн. –до четвертої черги задоволення;

-          6198381,88 грн. –до шостої черги задоволення;

-          122050000 грн. та 125 грн. –до першої черги задоволення.

          Господарським судом у попередньому судовому засіданні розглянуті по суті грошові вимоги кредитора до боржника і встановлено наступне.

          1. Відповідно до договору поворотної фінансової допомоги від 29.09.2008 р. № 2909-1 кредитор перерахував боржнику кошти на суму 7150000 грн., а боржник зобов’язався повернути фінансову допомогу до 31.12.2008 р. Заборгованість перед кредитором по даному договору частково сплачена, однак залишок боргу становить 4350000 грн., ця сума підлягає включенню до 4-ої черги задоволення. По даному договору кредитором нараховано також інфляційні у сумі 193292,25 грн. та 3 % річних у розмірі 17519,18 грн., всього на суму 210811,43 грн., однак вони нараховані за період з 01 січня 2009 року, тому є поточними і включенню до реєстру вимог кредиторів на даній стадії не підлягають.

          2. Відповідно до договору поворотної фінансової допомоги від 30.09.2008 р. № 3009 кредитор перерахував боржнику фінансову допомогу у сумі 15400000, яка боржником не сплачена, тому підлягає визнанню та включенню до 4-ої черги задоволення. По даному договору кредитором нараховано також інфляційні у сумі 684 299 грн. та 3 % річних у розмірі 62021,92 грн., всього на суму 746320,92 грн., однак вони нараховані за період з 01 січня 2009 року, тому є поточними і включенню до реєстру вимог кредиторів на даній стадії не підлягають.

          3. 03.12.2008 р. кредитор та боржник уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № 50-1-08/Б/715, згідно з яким боржник придбав у кредитора цінні папери –векселі загальною договірною вартістю 61025000 грн., вартість яких зобов’язався оплатити кредитору протягом двох робочих днів з дати підписання договору , тобто до 08.12.2008 р. Відповідно до п.5.6 договору покупець (боржник) у разі порушення терміну розрахунків зобов’язаний сплатити на користь продавця (кредитора) штраф у розмірі 100 % загальної договірної вартості цінних паперів, визначеної договором. Тому, з посиланням на це положення договору, кредитор заявив грошові вимоги по штрафу на суму 61025000 грн.

19.12.2008 р. кредитор пред’явив боржнику претензію по даному договору та просив сплатити заборгованість у сумі 61025000 грн. та штраф у розмірі 61025000 грн., всього на загальну суму 122050000 грн. Боржник визнав претензію у повному розмірі та зобов’язався сплатити основний борг та штраф до 30.03.2009 р. Кредитор просив включити дані вимоги до реєстру вимог кредиторів до першої черги задоволення посилаючись на договір застави майнових прав від 10.12.2008 р. № 50-1-08/Б/715/З. Крім того, кредитором нараховано також інфляційні за лютий 2009 р. на суму 915375 грн. та 3 відсотки річних з 23.01.2009 р. по 16.03.2009 р. на суму 170535,62 грн.

          Господарський суд вважає, що вимоги кредитора по даному договору підлягають відхиленню зважаючи на наступне.

          Частиною 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу (ч. 1ст. 215 ЦК України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

          Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

          Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення (ст. 238 Цивільного кодексу України).

          Уклавши 03.12.08р. договір купівлі-продажу цінних паперів на 61 025 тис. грн., боржник прийняв на себе зобов'язання оплатити кредитору їх вартість протягом двох робочих днів з дати підписання договору та зобов'язався в разі порушення терміну розрахунків сплатити кредитору штраф у розмірі 100% загальної договірної вартості цінних паперів. Більше того, вже 10.12.08р. боржник уклав з кредитором договір застави майнових прав №50-1-08/5/715/3, що надавало право даному кредитору вимагати включення його вимог на суму 122 050 тис. грн. (як суми основного боргу, так і штрафу) до першої черги задоволення.

          При цьому, як свідчать матеріали справи (баланс боржника на 30.09.08р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008 року), збитки боржника за звітний період становили 13 120 тис. грн., необоротні активи - 75 655 тис. грн., оборотні активи - 129 227 тис. грн.

          Заборгованість по заробітній платі станом на 19.12.08р. складала 5 950 тис. грн., перед Пенсійним фондом України - 9 326 тис. грн., до місцевого бюджету - 2 673 тис. грн. (а.с. 35, 36 т. 1).

          Згідно зі ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заборгованість по заробітній платі, перед Пенсійним фондом України погашається у другу чергу, заборгованість по податкам і зборам - у третю чергу задоволення.

          Відповідно до ст.ст. 43, 46 Конституції України кожен громадянин України має право на заробітну плату, соціальний захист (соціальне страхування та пенсійне забезпечення).

          Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Тому господарський суд вважає, що договір від 03.12.08р. №50-1-08/5/715 був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, громадянина, тому є нікчемним і зобов'язання боржника перед кредитором по цьому договору включенню до реєстру вимог кредиторів не підлягають.

          4. Відповідно до договору від 01.08.2008 р. № ТО-0808 кредитор передав у власність боржнику товар –обладнання на суму 1324,30 грн., за умовами якого воно мало бути оплачене протягом 60 календарних днів з моменту підписання договору, тобто до 02.10.2008 р. Доказів оплати боргу боржник не надав, тому ця сума підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів, до 4-ої черги задоволення. Кредитором також нараховані по цій заборгованості 3 % річних та інфляційні на суму 64,18 грн. за період з 01.01.2009 р. Ці вимоги є поточними і не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

          5. Згідно з договором від 26.09.2002 р. № 259/02ПСТ та специфікацій № 1 та № 2 від 26.09.2002 р. кредитор передав у власність покупцю металопродукцію на загальну суму 12932922,56 грн. 04.10.2002 кредитор звернувся до боржника з претензією № 198/1 про сплату 12951892,66 грн.

          Згідно з відповіддю на претензію від 14.10.2002 р. № 87/1798 заборгованість за договором від 26.09.2002 р. № 259/02ПСТ визнана боржником у повному обсязі у сумі 12932922,56 грн.

          За заявою кредитора 05.12.2002 р. ВДВС Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська відкрито виконавче провадження та здійснені заходи щодо примусового стягнення боргу за визнаною претензією. Платіжні вимоги від 08.01.2003 р. повернуті банком без виконання через відсутність грошових коштів на рахунку боржника.

          За заявою кредитора 26.05.2003 р. господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод «Дніпропрес», ухвалою від 28.11.2003 р. заяву кредитора залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2003 р. провадження у справі про банкрутство боржника за заявою кредитора порушено вдруге. Ухвалою від 04.12.2006 р. заяву даного кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду.

          На дату заявлення кредиторських вимог по даній справі основна заборгованість боржника перед кредитором за договором від 26.09.2002 р. становить 2636974,04 грн.

Кредитором також заявлені по даному договору інфляційні на суму 3663930,61 грн. за період з жовтня 2002 р. по лютий 2009 р. (включно) та 3 % річних за період з 31.12.2002 р. по 16.03.2009 р. на суму 491344,12 грн. З урахуванням дати порушення провадження у справі –30.12.2008 р. інфляційні становлять 3 342 050,34 грн.; 3 % річних 494 811,92 грн.

          Таким чином, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги кредитора у сумі 26 221 692,80 грн. з віднесенням до IV черги, судові витрати у сумі 125 грн. з віднесенням до І черги, вимоги кредитора у сумі 124 414 987,42 грн. підлягають відхиленню.

          Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 13-15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальності "Селтік", м. Миколаїв до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м. Дніпропетровськ на суму 26 221 692,80 грн. з віднесенням до IV черги задоволення, 125 грн. - І черга задоволення.

Вимоги на суму 124 414 987,42 грн. - відхилити.

Суддя

Н.М. Камша