Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.02.10р.Справа № 7/254(12/162-09)-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Підприємця - фізичної особи ОСОБА_2, м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 9 213, 38 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (м. Нікополь Дніпропетровської області) звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з Підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 (м. Павлоград Дніпропетровської області) боргу в розмірі 9 213, 38 грн., який складається з:
-суми непогашеного кредиту 4 384, 00 грн.;
-відсотків за користування кредитом 1 608, 30 грн.;
-пені за період прострочення оплати кредиту та відсотків за користування кредитом з 17.12.2008р. по 16.10.2009р. 3 221, 08 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором кредиту № ДК 679- 341 від 13.10.2008р., укладеним між позивачем та відповідачем, щодо повернення кредитних коштів, оплати відсотків за користування кредитом у встановлений договором строк. Відповідальність у вигляді пені передбачена умовами кредитного договору.
Позивач у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку повноважного представника не забезпечив.
Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні відповідач підтвердив, що отримав кредит у сумі 5 000, 00 грн., має борг по поверненню кредиту у сумі 4 284, 00 грн.
Розпорядженням голови суду від 24.11.2009р. справа передана на розгляд судді Коваль Л.А.
Розгляд справи відкладався з 21.12.2009р. на 28.01.2010р., з 28.01.2010р. на 16.02.2010р.
Згідно ухвали господарського суду від 21.12.2009р., винесеної заступником голови суду ОСОБА_1, строк вирішення спору по справі продовжено терміном на один місяць.
В судовому засіданні 16.02.2010р. за погодженням відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
13.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (м. Київ) в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (м. Нікополь Дніпропетровської області), як кредитором, та Підприємцем-фізичною особою ОСОБА_2 (м. Павлоград Дніпропетровської області), як позичальником, укладений договір кредиту № ДК 679-341 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит у сумі 5 000, 00 грн., з оплатою по процентній ставці 2,9 % на місяць, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.
На вид діяльності: надання фінансових послуг (діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" отримало ліцензію серія АВ № 020864 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України строком дії з 07.11.2006р. по 07.11.2009р.
Відповідно до п. 2.2. Договору кредит надається з метою - на розвиток бізнесу.
Строк дії Договору з моменту його підписання сторонами та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору (п. 3.1. Договору).
Видатковим касовим ордером № 714 від 13.10.2008р. підтверджується надання кредитором позичальнику кредиту у сумі 5 000, 00 грн.
Позичальник зобов'язався повністю повернути кредит, отриманий за Договором, та сплатити відсотки за користування ним до 16-00 години 16.10.2009р. включно (п. 3.2. Договору).
Згідно п. 3.3. Договору закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від зобов'язання повного виконання умов Договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1) готівкою через касу кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та/або відсотків у термін, вказаний у Графіку, вони вважаються простроченими (п. 5.3. Договору).
Додатком №1 до Договору є погоджений сторонами Графік сплати кредиту.
Відповідно до Графіку сплати кредиту кредит та відсотки за користування кредитом сплачуються позивальником щомісяця, починаючи з 17.11.2008р. по 16.10.2009р., у визначені кожного місяця дати. Сума до оплати, починаючи з 17.11.2008р., 562, 00 грн. щомісяця, в жовтні 2009р., а саме 16.10.2009р. 572, 30 грн.
Позивач посилається на неповернення відповідачем кредитних коштів у сумі 4 384, 00 грн., наявність боргу відповідача по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 17.12.2008р. по 16.10.2009р. у сумі 1 608, 30 грн., що і є причиною спору.
Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Також, обовязок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти встановлює ч.1 ст. 1054 ЦК України.
З огляду на умови Договору, строки погашення кредиту та слати відсотків за користування кредитом, передбачені Графіком сплати кредиту, строк повернення кредиту за Договором у спірній сумі, сплати відсотків за користування кредитом у спірній сумі, нарахованих за станом на 16.10.2009р., є таким, що настав.
Після звернення позивача з позовом до суду, а саме 25.11.2009р. відповідач оплатив заявлений до стягнення борг по кредиту у сумі 100, 00 грн., що підтверджується наданою відповідачем квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5957 від 25.11.2009р.
За наведеного, провадження у справі в частині позовних про стягнення з відповідача на користь позивача боргу по кредиту у сумі 100, 00 грн. підлягає припиненню на підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.
Доказів повернення кредиту у сумі 4 284, 00 грн., доказів сплати відсотків за користування кредитом у спірній сумі 1 608, 30 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу по кредиту та відсоткам за користування кредитом у загальній сумі 5 892, 30 грн. не спростував.
З огляду на наведене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту у сумі 4 284, 00 грн. та по відсоткам за користування кредитом у сумі 1 608, 30 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до п. 7.1. Договору у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості. У разі несплати позичальником заборгованості за одним простроченим платежем та виникнення заборгованості за наступним платежем (по оплаті кредиту та/або відсотків за користування кредитом), пеня за наступним простроченим платежем нараховується з першого робочого дня прострочення платежу.
Позивач заявив до стягнення пеню, розраховану на суму боргу по кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 17.12.2008р. по 16.10.2009р. з застосуванням відсотка до суми непогашеного в строк платежу, передбаченого Договором 0,5%.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Між тим, ст. 2 наведеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також, позивач розрахував пеню з дати оплати кожного неоплаченого платежу, тоді як прострочення платежу має місце з наступної дати строку платежу.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак, при розрахунку пені позивач не застосував положення ч. 6 ст. 232 ГК України та не припинив нарахування неустойки через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Зокрема, нарахування пені на суму боргу 562, 00 грн., строк оплати якої 17.12.2008р., мало бути розпочате з 18.12.2008р. та припинене 18.06.2009р. Наведене відноситься і до інших сум боргу, на які позивач нарахував пеню.
Ухвалами суду від 30.11.2009р., від 21.12.2009р., від 28.01.2010р. суд зобовязував позивача надати розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань".
Вимоги суду позивач не виконав, про поважність причин їх невиконання суд не повідомив.
Ненадання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, враховуючи положення п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, є підставою для залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про стягнення пені .
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 80 (п.1-1 ч. 1), 81 (п. 5 ч.1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов в частині позовних вимог про стягнення з Підприємця-фізичної особи ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" залишити без розгляду.
Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Підприємця-фізичної особи ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" боргу по кредиту у сумі 100, 00 грн.
Щодо решти позовних вимог позов задовольнити.
Стягнути з Підприємця-фізичної особи ОСОБА_2 (51400, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3, ідентифікаційний код 35183716) борг по кредиту у сумі 4 284 (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп., борг по відсоткам за користування кредитом у сумі 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 30 коп., витрати по оплаті державного мита у сумі 65 (шістдесят пять) грн. 23 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 92 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СуддяЛ. А. Коваль
Судове рішення № 8224135, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 27.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/254(12/162-09)-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: