Рішення № 82240331, 05.06.2019, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/331/19

Провадження № 2/685/123/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь

справу за позовом Хмельницького обласного центру зайнятості в особі Теофіпольської районної філії до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7637,79 грн, мотивуючи його тим, що 11.01.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Теофіпольського РЦЗ із заявою про надання їй статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю, їй було надано статус безробітного та з 18.01.2016 року призначено виплату допомоги по безробіттю. За даними звірки з управлінням Пенсійного фонду було виявлено, що в період перебування на обліку в Теофіпольському районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю ОСОБА_1 з 25.03.2016 по 01.11.2016 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Укрмолпродукт». Оскільки відповідач не повідомила центр зайнятості про своє працевлаштування, то нараховану їй та виплачену допомогу по безробіттю у період з 18.01.2016 по 13.10.2016 в розмірі 7637,79 грн. вона отримала незаконно. Відповідачу було направлено претензію про повернення незаконно отриманих коштів, однак відповідачем кошти так і не повернуто. Просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 7637,79 грн. та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, в суд не з?явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає, оскільки в період з 18.01.2016 по 13.10.2016 у ТОВ «Укрмолпродукт» не працювала.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 січня 2016 року звернулася до Теофіпольського РЦЗ із заявами про надання їй статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю, їй було надано статус безробітного та з 18.01.2016 року призначено виплату допомоги по безробіттю (заяви від 11.01.2016, витяг із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 ). Наказом від 17.11.2016 року №НТ161117 припинено виплату допомоги по безробіттю. Позивачем було проведено перевірку достовірності поданих до Теофіпольської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення та встановлено, що в період перебування на обліку в Теофіпольському районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю ОСОБА_1 з 25.03.2016 по 01.11.2016 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Укрмолпродукт» про що складено акт №24 від 28.11.2018 року. 03.12.2018 року позивачем видано наказ №60 про повернення неправомірно отриманих коштів матеріального забезпечення та направлено відповідачу претензію про повернення коштів (наказ №60, претензія). Відповідачем претензію отримано 05.12.2018 року (рекомендоване повідомлення). Відповідно до довідки Хмельницького обласного центру зайнятості №22-08/2941 від 30.11.2018 року сума допомоги по безробіттю, що підлягає поверненню ОСОБА_1 за період з 25.03.2016 по 13.10.2016 становить 7637,79 грн.

Відповідно до ч.1ст.4 Закону України "Про зайнятість населення"від 05.07.2012 року до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

В силу ч. 2, 3 ст. 36 вищезазначеного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню, зокрема, не підлягає поверненню соціальна допомога та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування.

Разом із тим, названа норма встановлює два виключення із загального правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконання розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що вона в період з 25.03.2016 по 13.10.2016 не працювала, оскільки це спростовується змістом довідки ПФУкраїни форми ОК-5, згідно якої у вказаний період вона отримувала заробітну плату з якої сплачувалися страхові внески.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 умисно не повідомила про своє працевлаштування з 25.03.2016 по 13.10.2016 , а тому отримана нею допомога по безробіттю у період з 25.03.2016 по 13.10.2016 року в розмірі 7637,79 грн. підлягає поверненню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 1212,1215 ЦК України, ст.4, 36 Закону України "Про зайнятість населення", ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Хмельницького обласного центру зайнятості в особі Теофіпольської районної філії до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницького обласного центру зайнятості ( р/р 37173300901001 в ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, ЄДРПОУ 03491381) 7637,79 грн (сім тисяч шістсот тридцять сім грн. 79 коп) незаконно отриманої допомоги по безробіттю та судовий збір у розмірі 1921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуючий