Ухвала суду № 82239033, 06.06.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10138/17

Провадження № 2-ві/185/10/19

У Х В А Л А

06 червня 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря Снаткіна Д.О., представника позивача – Мікеріна М.М., представників відповідача - Демченко М ОСОБА_1 А., Янчук І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Бондаренко В.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» про визнання незаконними наказів та стягнення заборгованості по заробітній плати,-

В С Т А Н О В И В :

Під час розгляду цивільної справи № 185/10138/17 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» про визнання незаконними наказів та стягнення заборгованості по заробітній плати представник позивача Мікерін М.М. заявив відвід головуючому судді Бондаренко В.М.

Відвід мотивований тим, що суддя Бондаренко В.М. вже приймала участь у розгляді даного позову у справі №185/10138/17. Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М. від 12.12.2018 року залишено позовну заяву ОСОБА_2 у справі №185/10138/17 без розгляду - безпідставно. Вважає, що суддя Бондаренко В.М. в порушення статті 37 ЦПК України недопустимо повторно приймає участь в розгляді справи. Також, вважає, що суддя Бондаренко В.М. не може розглядати справу оскільки є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, так як вже судді заявлявся відвід, який відхилено, а також у зв`язку із тим, що у представника позивача відсутня довіра до судді Бондаренко В.М.

В судовому засіданні представник позивача надав додаткові письмові пояснення взяті з мережі Інтернет, які просив врахувати, зазначив про необхідність застосування практики ЄСПЛ, зазначив про свою недовіру судді Бондаренко В.М. у зв`язку з постановленням нею ухвал про обов`язкову участь позивача у справі, і не постановлення таких ухвал стосовно інших учасників справи, також зазначив, що в нього відсутня довіра до судді і цього достатньо, а доводити свою об`єктивність повинен суддя, на його думку упереджене і необ`єктивне ставлення судді вбачається в тому, як вона слухає сторін у справі.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що вважають відвід невмотивованим, передбачені законом підстави для відводу судді Бондаренко В.М. відсутні та представником позивача не зазначені, а незгодна з процесуальними рішеннями суду не може бути підставою для відводу.

Суддя Бондаренко В.М. подала заяву про розгляд заяви про відвід за її відсутності.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

В провадженні судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» про визнання незаконними наказів та стягнення заборгованості по заробітної плати.

12 грудня 2018 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за головуванням судді Бондаренко В.М. в цивільній справі №185/10138/17 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання незаконними наказів та стягнення заробітної плати постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду, яку постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Згідно із ч. 2, ч. 3 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Так, судом першої інстанції під головуванням судді Бондаренко В.М. не було ухвалено рішення у справі по суті спору, а також не було постановлено ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до ухвали суду під головуванням ОСОБА_4 від 04 червня 2019 року: « Як вбачаться з матеріалів справи, дійсно 12 грудня 2018 року головуючим суддею Бондаренко В.М. було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без розгляду, яка постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасована та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, що свідчить про те, що головуючим суддею Бондаренко В.М. не ухвалювалося рішення суду або ухвала про закриття провадження у справі, які є підставами для розгляду справи у новому складі суду.

Вислухавши учасників процесу щодо обґрунтованості відводу, проаналізувавши положення ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відсутність правових підстав для його задоволення».

Враховуючи наведений зміст ухвали від 04 червня 2019 року суд доходить висновку, що головуючий суддя Бондаренко В.М. не вбачає у своїх процесуальних діях підстави для відводу (самовідводу).

Статтею 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із п. 2.4, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23, перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі – Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49–52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що представник позивача не погоджується з процесуальними рішеннями судді Бондаренко В.М., що не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями суду, що прийняте в межах його повноважень, не може слугувати підставою для його відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості його складу. Суддя Бондаренко В.М. не приймає повторної участі у розгляді тієї ж справи. Крім того, матеріали цивільної справи №185/10138/17 не містять об`єктивних доказів, що могли бути підставою для висловлення недовіри головуючому судді Бондаренко В.М., головуючий суддя не заявив самовідвід. Зазначення заявником у заяві про відвід про недовіру суду та цитування в додаткових поясненнях отриманого з Інтернету тлумачення практики ЄСПЛ не свідчить про обґрунтованість його заяви та наявність підстав для її задоволення.

Заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не представлено доказів, які підтверджують наявність обставин, які, в розумінні ст. 36, 37 ЦПК України, є підставами для відводу судді.

Крім того, відвід заявлених під час розгляду справи по суті з посиланням на загальну поведінку судді під час розгляду справи, яка розглядається з 29.12.2017 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відповідно до якої після спливу строку, вказаного в ч. 3 ст. 39 ЦПК України заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З огляду на викладене та враховуючи викладені підстави відводу, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про відвід судді Бондаренко В.М. є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.36, 37, 39,40, 260 ЦПК України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Бондаренко В.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» про визнання незаконними наказів та стягнення заборгованості по заробітній плати – залишити без задоволення.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя А. С. Зінченко