Ухвала суду № 82238604, 06.06.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1012/19

1-кп/215/414/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року Тернівський районний суду міста Кривого Рогу

в складі: головуючого судді - Камбул М.О.

при секретарі судового засідання - Кошмак А.С.

учасників кримінального провадження:

прокурора - Сілкіна Д.Ю.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - Мельник Л.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в м. Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кримінальним провадженням № 12018040760002126 від 08.12.2018, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України , за ознаками незаконного придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, з метою збуту, а також збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненого повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 20.02.2019 р. обвинуваченій ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.04.2019 р. включно, в подальшому вказаний запобіжний захід було продовжено.

06.06.2019 прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів у зв`язку із наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Так, існує ризик, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона ніде не працює та не має засобів для існування; ризик переховування від органів досудового розслідування та суду зважаючи на тяжкість покарання, в разі визнання її винуватою; ризик незаконного впливу на свідків, оскільки за даним кримінальним провадженням свідки ще не допитувалися.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечує проти продовження строку тримання під вартою, вказує,що обвинувачена має соціальні зв`язки, мешкає разом із матір`ю та навчається в школі, посилання прокурора на наявність ризиків є лише припущенням, просить врахувати стан здоров`я обвинуваченої, яка потребує лікування та обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримує свого захисника, вказує на погане самопочуття, вона потребує лікування , скриватися від суду вона не має наміру, тому просить обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також у рішенні «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Хоча у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за яке передбачено покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; ніде не працює і постійного джерела доходу не має, раніше судима, 28.11.2017 року до Тернівського районного суду було направлено інше кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , за яким вона обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, що в сукупності вказує на існування ризику переховування обвинуваченої від суду з метою уникнення покарання, в разі визнання її винуватою, який передбачений п.1ч.1 ст.177 КПК України та на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, за даним кримінальним провадженням не допитані свідки, що свідчить про наявність ризику , передбаченого п.3 ч.1 ст.177КПК України, тобто ризик незаконного впливу на свідків.

Враховуючи вищевикладені ризики, суд вважає що застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, передбаченого ст.176 КПК України, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тому продовжує обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів по 04 серпня 2019 року.

На думку суду, в даному випадку інтереси суспільства превалюють над правами обвинуваченого щодо його особистої свободи та недоторканості, гарантованих ст.29 Конституції України, а ухвала суду є законодавчо встановленим рішенням щодо тримання особи під вартою.

Крім того, суд не може взяти до уваги посилання захисника щодо стану здоров`я обвинуваченої, оскільки відсутні докази не можливості перебування обвинуваченої в умовах КУВП №3.

Також суд не може взяти до уваги довідку про навчання обвинуваченої в 12 класі КЗШ №42, як на підставу для зміни запобіжного заходу, оскільки сам факт навчання обвинуваченої в школі , на думку суду не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 199, 183, 184, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів - по 04 серпня 2019 р. включно, з можливістю внесення застави та виконання покладених на обвинувачену обов`язків згідно ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 20.02.2019 року.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя: