Рішення № 82238128, 04.06.2019, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/684/19

2/179/474/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Кошлі А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Бондар О.В.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів ,-

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього за судовим наказом від 13.02.2019 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 з 1/3 частини на 1/6 частини заробітної плати з 15.04.2019 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ними двадцятитрьохрічного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 21.01.1995 року перебував у шлюбі з відповідачем, мають двох спільних дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюб було розірвано 26.12.2018 року. 13.02.2019 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмір 1/3 частини заробітку (доходу), щомісячно. Враховуючи те, що має незначний дохід, сплачує щомісячно кредити на суму більше 4000 грн., комунальні послуги, коштів на проживання не вистачає, тому просить зменшити суму аліментів з 1/3 частини до 1/6 частини заробітної плати (доходів).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що в 2016, 2018 роках брав кредити на суму 39000 грн., 70000 грн., вказані кошти витрачались на потреби родини, зокрема для поїздки доньки за кордон, для оплати їх навчання та проживання в гуртожитку, на одяг, на ремонт кімнати, вказані кредити виплачує і на даний час, до 2023 року. Зазначає, що за час спільного проживання добровільно допомагав матеріально дітям, перераховував кошти на картки, про що свідчать надані копії чеків, також надавав готівкові кошти. Інших доходів окрім заробітна плата не має, тому просить зменшити розмір аліментів.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що працює вчителем в Магдалинівський ЗОШ, отримує заробітну плату, яка є єдиним джерелом доходів. На даний час діти навчається у вищих навчальних закладах та після розлучення з чоловіком знаходяться виключно на її утриманні. Також сплачує кредити.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі та дослідивши наявні в ній матеріали, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 21.01.1995 року (шлюб розірвання на підставі рішення суду від 26.12.2018 року). Від шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу денної форми навчання факультету медичних технологій діагностики та реабілітації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Термін навчання з 01.09.2018 по 30.06.2022 року.

ОСОБА_4 є студентом 5 курсу 2 медичного факультету ДЗ «Дніпропетровськ медична академія МОЗ України». Термін навчання з 01.09.2018 року по 31.01.2019 року.

13.02.2019 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 17.01.2019 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ними двадцятитрьохрічного віку.

Позивач працює в Шевській ЗОШ, на підтвердження чого надано розрахункові відомості про триману заробітну плату.

13.07.2016 року позивачем взято у АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит в розмірі 34286,55 грн. з терміном сплати до 13.07.2022 року, щомісячний платіж 1676,06 грн.

16.08.2018 року позивачем взято у АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит на розмірі 70 000 грн., з періодом сплати до 16.07.2023 року, щомісячний платіж 3175,33 грн.

В ході судового розгляду справ встановлено, що вказані грошові кошти використовувались на потреби родини, оплата проїзду доньки за кордон, оплата навчання, гуртожитку, про що також зазначила відповідач.

Також позивачем долучено до матеріалів справи копії чеків відповідно до яких здійснювалось перерахування грошових коштів на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за періоди жовтень 2018 - березень 2019 року.

Відповідачем до суду надано докази на підтвердження її витрат пов`язаних з триманням дітей, з яких встановлено.

Донька ОСОБА_3 навчається у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара згідно договору від 20.08.2018 року про надання освітніх послуг, згідно якого вартість навчання складає 44 000 грн.

Відповідач працює в Магдалинівській ЗОШ, отримує заробітну плату, на підтвердження чого надано розрахункові листи. Також надано відомості про взяття кредитів, зокрема на придбання комп`ютерної техніки та мобільного телефону для дітей. Відомості про стан здоров`я.

Вирішуючи заявлені вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Згідно ч. 1 ст. 198 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст.ст. 200-201 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

При цьому СК України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Пленум Верховного Суду України у роз`ясненнях, викладених у пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звертає увагу судів на те, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».

Матеріалами справи підтверджено можливість батька повнолітніх дітей надавати їм матеріальну допомогу дітям у зв`язку з продовженням навчання, про це свідчать зокрема надані копії чеків про перерахування грошових коштів, пояснення сторін щодо надання готівкових коштів, які не оспорюються учасниками справи. Водночас визначений розмір у виді 1/3 частини від суми доходу ставить у скрутне матеріальне положення позивача, з огляду на наявність у нього кредитних зобов`язань та необхідність свого утримання. Тому, за даних обставин, керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання дітей з 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) до 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оскільки з урахуванням всіх відрахувань із заробітної плати, сума його доходу не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що батько не ухилявся від обов`язків по забезпеченню дітей, та за час спільного проживання існувало порозуміння між подружжям в даному питанню.

Водночас зменшення розміру аліментів за рішенням суду не позбавляє позивача обов`язку надавати матеріальну допомогу дітям, за можливості, у більшому розмірі ніж присуджено до стягнення, що може розцінюватися як прояв батьківської турботи про дітей.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3-15, 76, 82, 206, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу від 13.02.2019 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (рнокпп НОМЕР_2 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , з 1/3 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/5 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання даним судовим рішенням законної сили і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ними двадцятитрьохрічного віку.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (рнокпп НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (рнокпп НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 384,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду області шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 06 червня 2019 р.

Суддя А.О. Кошля