Ухвала суду № 82238095, 22.05.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.05.2019 Єдиний унікальний номер 205/9015/15-ц

Єдиний унікальний номер 205/9015/15

Провадження № 2/205/608/19

УХВАЛА

22 травня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 , Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа прокуратура Дніпропетровської області про звільнення майна з-під арешту, –

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , третя особа прокуратура Індустріального району м. Дніпропетровська.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог було змінено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року були скасовані, а справу передано на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2017 року справу прийнято до провадження суду.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 172 від 04 травня 2018 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, відповідно до п.п. 2.3.17, 2.3.50 Положення про АСДС та рішення зборів суддів від 17 квітня 2018 року, яким вирішено передати нерозглянуті справи та матеріали, що перебувають у провадженні судді Нижного А.В. для здійснення повторного автоматичного розподілу, було призначено повторний автоматичний розподіл цивільної справи.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Приходченко О.С. та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року було залучено до участі у справі правонаступника позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» – ТОВ «ФК «Фінмарк».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року підготовче засідання було закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2019 року було залучено до участі у справі правонаступника позивача ТОВ «ФК «Фінмарк» – ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Позивач у своєму позові посилався на те, що 16 липня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 030/07-ФЛ/03, за умовами якого банк надав позичальникові на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредит у розмірі 227 250 гривень з оплатою 12 % річних строком до 10 червня 2033 року. 09 серпня 2007 року між банком і Державною іпотечною установою було укладено договір відступлення права вимоги № 619, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. Банк зобов`язався, у разі отримання від відповідача грошових коштів в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором, перераховувати їх на рахунок Державної іпотечної установи. ОСОБА_1 неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання: несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював погашення заборгованості. На підставі акту приймання-передачі від 07 грудня 2012 року Державна іпотечна установа повернула банкові кредитну справу. Забезпеченням договору виступає трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , та яку передано в іпотеку АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Пунктом 4.3.3 іпотечного договору № 030/07/01/03 від 16 липня 2007 року передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу або прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок виконання зобов`язання. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2014 року було задоволено позовні вимоги банку у повному обсязі. На виконання зазначеного заочного рішення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчі листи. Проте, під час процедури виконання судового рішення позивач дізнався, що на квартиру, яка належить ОСОБА_1 , і яка є предметом іпотеки, накладено арешт на підставі постанови прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська про арешт майна № б/н від 17 листопада 2010 року. Зазначений арешт перешкоджає позивачеві задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. Просив суд виключити з-під арешту, який було накладено постановою прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська від 17 листопада 2010 року, трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є предметом іпотеки, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у справі.

Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Відповідач ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 130 ЦПК України, представника у судове засідання не направив, відзив на позов суду не надав.

Представник третьої особи прокуратури Дніпропетровської області проти позовних вимог заперечував.

Судом встановлено, що 16 липня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 030/07-ФЛ/03, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредит у сумі 227 250 гривень з оплатою процентів у розмірі 12 % річних строком до 10 червня 2033 року (а.с. 5-11). Відповідно до п. 1.2 договору про іпотечний кредит № 030/07-ФЛ/03, кредит було надано на придбання квартири за договором купівлі-продажу № 4512 від 16 липня 2007 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки.

Постановою прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська № б/н від 17 листопада 2010 року накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (а.с. 114-115), у рамках кримінального провадження № 64109064.

Отже, арешт на спірне нерухоме майно, було накладено у межах кримінальної справи, відповідно до ст.ст. 126, 234 КПК України в редакції 1960 року.

Після набрання чинності КПК України в редакції 2012 року, на час звернення до суду з цивільним позовом, позивач мав право захистити свої права відповідно до норм КПК України, у порядку кримінального судочинства.

Таке право передбачено пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України в редакції 2012 року: питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Ця норма узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 5 КПК України в редакції 2012 року про те, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно зі ст. 174 КПК України в редакції 2012 року інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» конкретизовано, що у разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України 2012 року.

Такий правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17-ц (провадження № 14-325цс16).

Зазначена правова позиція також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного суду № 755/6685/16-ц (провадження № 61-19107св18) від 05 грудня 2018 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своє ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. При цьому позивачеві слід роз`яснити його право на судовий захист у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Перевіривши матеріали справи, з урахуванням того, що даний спір не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що провадження по цій справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 247, п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 , Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа прокуратура Дніпропетровської області про звільнення майна з-під арешту закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: