Ухвала суду № 82237683, 06.06.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3088/19

Провадження № 2/211/1610/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 червня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Ніколенко Д.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника та інфляційної складової,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2018 р. по день винесення рішення по справі включно, та інфляційну складову за період квітень 2018 р. по квітень 2019 р. в сумі 2854,30 грн., посилаючись на тривалу затримку розрахунку з нею відповідачем при звільненні.

Однак позовна заява не відповідає вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, в матеріалах справи відсутня квитанція про сплату позивачем судового збору.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Аналіз судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків відносно доходу позивача за 2018 рік суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду в червні 2019 року.

Крім того, ОСОБА_1 працездатного віку, даних про перебування на її утриманні непрацездатних членів родини, тощо, суду не надано, тому відсутність офіційних джерел доходу не може свідчити про її скрутний майновий стан, з огляду на тривалість періоду розрахунку з попереднього місця роботи (березень 2018 року).

Враховуючи викладене та відсутність доказів підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому розмірі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, а тому подане з цього приводу клопотання задоволенню не підлягає.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначена позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16.

За таких обставин позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в сумі 768,40 гривень за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у м.Кривому Розi/Довг.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38032510; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31218206004021; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; НОМЕР_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ), Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу.

Згідно частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 185 ЦПК України)..

Враховуючи викладене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника та інфляційної складової – слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника та інфляційної складової – залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу.

Повний текст ухвали складено 06 червня 2019 р.

Суддя Д.М.Ніколенко