Рішення № 82237350, 19.04.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/15038/17

Провадження № 2/200/3816/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Гургули В.С.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивач проживає з 1978 року та є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 , без лічильника газу. В 2009 році між позивачем та ОСОБА_2 був укладений шлюб, після чого він 03.12.2009 року прописав її у своїй квартирі. У 2010 році позивач дав згоду на прописку в квартирі доньки своєї дружини від попереднього шлюбу – ОСОБА_3 , в зв`язку з необхідністю її працевлаштування та взяття на військовий облік як медичного працівника. На той час вона проживала в орендованій квартирі зі своїм чоловіком. У 2011 році позивач прописав у квартирі свого сина від попереднього шлюбу ОСОБА_4 , оскільки це потрібно було для отримання ним паспорту, проте син як і раніше, продовжував проживати зі своєю матір`ю. Реєстрацію місця проживання вказаних осіб проводили відповідні служби ЖЕК «Днепроспецстрой», та під час цих дій ніхто не повідомляв позивача про необхідність додаткового інформування постачальників комунальних послуг про зміни щодо кількості зареєстрованих осіб у квартирі. У вересні 2016 року працівники відповідача завітали до позивача та запропонували підписати, як вони висловилися, акт про кількість зареєстрованих у квартирі осіб. Позивач підписав його не читаючи. Але через деякий час отримав від ПАТ «Дніпрогаз» рахунок на оплату не облікованого об`єму природного газу на суму 25867,83 грн. на підставі акту про порушення від 21.09.2016 № 742-А. Після цього позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок суми та надав докази про не проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за вказаною адресою. Але відповідач відмовив у перерахуванні суми листом від 17.01.2017 року. 22 серпня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо видачі підписаного уповноваженою особою ПАТ «Дніпрогаз» письмової форми договору розподілу природного газу, копію акту-розрахунку не облікованого об`єму природного газу та просив не вважати заборгованість простроченою до вирішення питання в суді. Але 223.08.2017 року представник відповідача доставив позивачу повідомлення про припинення газопостачання та необхідність сплати боргу в 10-ленний термін. Вважає, що відповідачем було порушено порядок про оформлення акту про порушення, який визначений у главі 5 розділу ХІ Кодексу ГРС. Вказує також, що за умовами Типового договору розподілу природного газу не передбачена відповідальність споживача за порушення п.12.4 договору. Також зазначає, що Кодекс газорозподільних систем набрав чинності з 27.11.2015 року, але заборгованість позивачу нарахована з 2009 року, коли діяла Постанова КМУ від 21.10.1995 № 848, за положеннями якої плата за житлово-комунальні послуги не нараховується на осіб, які зареєстровані, але фактично не проживають у житловому приміщенні. Позивач вважає протиправним рішення відповідача про припинення газопостачання, оскільки позивачем доведено до відома відповідача, що вартість не облікованого газу ним буде оскаржувати ся в судовому порядку, отже, заборгованість не вважається простроченою. Діями відповідача, який займає монопольне становище на ринку розподілу природного газу, що виразилися в незаконному нарахуванні боргу та припиненні газопостачання, позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки розмір боргу майже дорівнює дворічній пенсії позивача, припинення газопостачання важко відобразилось на його фізичному та психологічному стані здоров`я. Розмір моральної шкоди оцінює виходячи з приписів «Методики встановлення заподіяння моральної шкоди та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань» проф. ОСОБА_6 , та цей розмір становить 43200 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд:

- визнати неправомірними дії відповідача відносно споживача ОСОБА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_2 по нарахуванню не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 25867,82 грн. та прийняття рішення про припинення газопостачання/розподілу природного газу споживачу;

- визнати акт про порушення від 21.09.2016 року № 742-А, складений ПАТ «Дніпрогаз» відносно споживача ОСОБА_1 таким, що не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року;

- скасувати акт про порушення від 21.09.2016 року № 742-А та акт-розрахунок комісії по розгляду актів ПАТ «Дніпрогаз», складений відповідачем на підставі акту про порушення від 21.09.2016 року відносно позивача на суму 25867,82 грн.;

- зобов`язати відповідача поновити газопостачання/розподіл природного газу споживачу ОСОБА_1 , у його квартиру за адресою АДРЕСА_2 без оплати послуг по підключенню споживачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 43200 грн.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 08 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 04 квітня 2018 року.

Відповідач 04.04.2018 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до 30.06.2017 року нарахування позивачу за спожитий природний газ здійснювались відповідно до норм споживання природного газу та діючих цін на природний газ. З 01.07.2017 року по 24.10.2017 року нарахування здійснювались відповідно до показників лічильника газу (будинковий). Позивачем було проігноровано вимоги Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246, які діяли до 16.07.2016 року, та не повідомлено про зміну кількості зареєстрованих у квартирі осіб. Згідно наданої довідки про склад сім`ї та місце реєстрації, за вказаною адресою з 03.12.2009 року зареєстрована ОСОБА_2 – 2 особи; з 20.08.2010 року – ОСОБА_7 – 3 особи; з 03.11.2011 року – ОСОБА_4 . – 4 особи. Відповідно до вимог Кодексу ГРМ у разі тимчасового не проживання зареєстрованих осіб споживач має завчасно повідомити про це оператора ГРМ та надати документи, які підтверджуються відсутність зареєстрованої особи. На заяву позивача щодо нарахування не облікованого обсягу природного газу відповідачем було надано ґрунтовну відповідь 17.01.2017 року. 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про надання документів для підготування позовної заяви до суду, та 04.09.2017 року простим листом йому направлено Типовий договір про розподіл природного газу на 13 аркушах. Відповідач вказує також, що 24.10.2017 року за вказаною адресою припинено газопостачання у зв`язку з технічними причинами, а не через не облікований обсяг. Заборгованість не оскаржувалась протягом тривалого часу, а отже, є простроченою. Рішенням комісії акт про порушення від 21.09.2016 року задоволено повністю, який особисто підписано позивачем, акт розглянуто в той же день, а отже позивач був присутнім на засіданні комісії. Рахунок на оплату не облікованого об`єму відмовився отримувати, та його було направлено рекомендованим листом на адресу позивача та отримано особисто 13.12.2016 року.21 серпня 2017 року на вимогу представника споживача було проведено повторне засідання комісії, у присутності представника позивача. Оскільки дії відповідача є законними, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження розміру моральної шкоди. Методика, на яку посилається позивач, застосовується у кримінальному процесі, відповідно, розрахунки, коефіцієнти, ступінь вини тощо не може бути застосована при розрахунку моральної шкоди, яку нібито завдав ПАТ «Дніпрогаз» позивачу. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

25 червня 2018 року позивач надав відповідь на відзив, в якій виклав доводи, аналогічні доводам позовної заяви.

06 липня 2018 року відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в якій зокрема, зазначив, що ще до набрання чинності Кодексом ГРМ, неповідомлення газорозподільної організації про зміну кількості зареєстрованих осіб, низкою нормативно-правових актів вважалося правопорушенням, та передбачалось нарахування збитків за таке порушення.

Крім того, 03.04.2019 року відповідач додатково надав письмові пояснення по справі, де вказав, що припинення газопостачання позивачу було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 18 лютого 2019 року визначено проводити подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований, є власником житла та є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_2 .

03 жовтня 2009 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Згідно довідки про склад сім`ї та місце реєстрації від 21.08.2017 року, виданої абонентським відділом № 2 «Міські комунальні платежі», за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 – з 06.07.2001 року, ОСОБА_8 . – з 20.08.2010 року, ОСОБА_9 Ю.А. – з 03.11.2011 року, ОСОБА_2 . – з 03.12.2009 року.

21 вересня 2016 року представниками ПАТ «Дніпрогаз» Дементьєвою І.В., ОСОБА_10 складено Акт про порушення № 742-А, з якого вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 о.р. 0310019804 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: виявлення Оператором ГРМ факту використання природного газу споживачем у випадках, коли споживачем за відсутності лічильника протягом місяця з дати настання змін видів споживання не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються видів споживання газу – 2 осіб з 03.12.2009 року, 3 осіб - з 20.08.2010 року, 4 осіб – з 03.11.2011 року. Акт підписаний ОСОБА_11 Ю.А.

27 жовтня 2016 року комісією у складі ОСОБА_12 .І., Радоніної Л.І., ОСОБА_13 , ОСОБА_14 складено Акт-розрахунок на підставі акту про порушення від 21.09.2016 року № 742-А до споживача ОСОБА_1 з приводу виявлених порушень, та визначено суму збитків у розмірі 25867,83 грн.

Відповідач рекомендованим листом направив позивачу рахунок на оплату не облікованого об`єму природного газу на суму 25867,83 грн., вказаний рахунок був отриманий позивачем 13.12.2016 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем порядку оформлення акту про порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року (далі – Кодекс ГРС), в редакції, яка була чинною на дату складення відповідачем оскаржуваного Акту про порушення від 21.09.2016 року, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.

Визначені об`єми споживання природного газу за нормами споживання у розрізі календарних місяців мають бути зазначені Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання до договору розподілу природного газу. При цьому місячні об`єми споживання мають бути зазначені за величиною об`єму природного газу (м куб.) та величиною обсягу енергії за трьома одиницями виміру (кВт·год, ГКал, МДж), що визначаються згідно з вимогами цього Кодексу.

Споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті.

У разі тимчасового не проживання зареєстрованих на об`єкті споживача осіб споживач (або уповноважена ним особа) має своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк повідомити про це Оператора ГРМ та надати документи, які підтверджують відсутність зареєстрованої особи. Якщо період відсутності зареєстрованої особи буде перевищувати шість місяців, споживач (або уповноважена ним особа) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду має надавати Оператору ГРМ оновлену письмову заяву з відповідними підтвердними документами.

Відповідно до п.1 гл. ХІКодексу ГРС норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного ОСОБА_15 відповідно до вимог цього розділу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать: 3) використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання відповідних змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача;

Відповідно до пункту 7. глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ факту використання природного газу споживачем у випадках, коли споживачем (за відсутності лічильника) протягом місяця з дати настання змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача, визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дати, коли відбулись такі зміни, а в разі неможливості встановлення цієї дати – за останні 6 місяців.

Відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:

1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;

2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному позивачем акті про порушення від 21.09.2016 року міститься інформація про місцезнаходження комісії та дату проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися цей акт – третя середа місяця за адресою вул. Кониського, 5, а також вказаний контактний телефон.

Таким чином, не вбачається порушень при оформленні представниками відповідача акту від 21.09.2016 року.

Стосовно доводів позивача про застосування положень Кодексу ГРС до виявлених порушень, які мали місце до набуття ним чинності, суд зазначає наступне.

Факт правопорушення позивача виявлено в період дії Кодексу ГРМ, а згідно ст..5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Відповідно до ч.6 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до пункту 7. глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ факту використання природного газу споживачем у випадках, коли споживачем (за відсутності лічильника) протягом місяця з дати настання змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача, визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дати, коли відбулись такі зміни, а в разі неможливості встановлення цієї дати – за останні 6 місяців.

Таким чином, нарахування за не облікований об`єм природного газу проведені відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідно до п.2.3 Постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання» № 475 від 29.05.2003 (втратили чинність 03.02.2015 року), у разі несвоєчасного повідомлення споживачем газопостачального або газорозподільного підприємства про зміну розміру опалювальної площі, встановлення додаткових газових приладів та пристроїв, кількості осіб, яким надаються послуги з газопостачання понад один місяць (за умови відсутності лічильників газу), розрахунок збитків здійснюється за Нормами з урахуванням кількості підключених газових приладів, пристроїв, розміру опалювальної площі, кількості осіб, яким надавались послуги з газопостачання, кількості днів з дня, коли відбулись такі зміни, а у разі неможливості встановлення цієї дати, то з дня останньої технічної перевірки газових приладів та пристроїв (дата проведення технічної перевірки фіксується у відомості проведення технічної перевірки), розміру опалювальної площі та кількості осіб, яким надавались послуги з газопостачання, до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців.

Судом встановлено, що позивач не заперечує факт порушення, тобто неповідомлення ним оператора ГРМ про зміну кількості зареєстрованих осіб у квартирі, не заперечує також розмір нарахованих збитків, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що підстави для визнання неправомірними дій ПАТ «Дніпрогаз» по нарахуванню позивачу не облікованого обсягу природного газу у розмірі 25867,83 грн., визнання акту про порушення від 21.09.2016 року таким, що не відповідає вимогам Кодексу ГРМ, його скасування, а також скасування акту-розрахунку комісії по розгляду актів ПАТ «Дніпрогаз», складеного на підставі акту про порушення від 21.09.2016 року – відсутні.

Суд не може взяти до уваги твердження позивача, що в квартирі фактично мешкають дві особи, оскільки позивач із заявою про зміну кількості зареєстрованих, чи з заявою, що зареєстровані особи фактично не мешкають за місцем реєстрації та не отримують послуг з газопостачання, з підтверджуючими документами до відповідача не звертався, та позивач цієї обставини не заперечує.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача про припинення позивачу газопостачання та зобов`язання відновити газопостачання без оплати споживачем послуг по підключенню, суд зазначає наступне.

З Акту № 5868 від 24.10.2017 року, складеного представником ПАТ «Дніпрогаз» Кригіним Л.Г., вбачається, що відключено газопостачання за адресою АДРЕСА_3 13, 17, причина відключення газу – негерметичність газопроводу. Спосіб відключення – знято кран на вводі, на стояк встановлена заглушка.

26 жовтня 2017 року представником ПАТ «Дніпрогаз» Кригіним Л.Г. складено Акт на відключення ГМВГ № 5913, з якого вбачається, що споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 відключено від газопостачання з причини заборгованості за газ, спосіб відключення – знято крани на спусках, встановлені заглушки.

Главою 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;

5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим);

11) в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив позивачу Повідомлення від 22.08.2019 року про припинення газопостачання з зазначенням підстав та дати припинення газопостачання, та вказав, що газопостачання буде припинено у випадку непогашення заборгованості в строк до 01.09.2019 року. Вказане повідомлення було отримано позивачем, про що зокрема, свідчить та обставина, що позивач долучив копію повідомлення до позовної заяви.

Отже, ПАТ «Дніпрогаз» здійснив припинення газопостачання позивачу у відповідності до норм чинного законодавства, тому вказані дії є обґрунтованими та законними, в зв`язку з чим позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача про припинення позивачу газопостачання та зобов`язання відновити газопостачання без оплати споживачем послуг по підключенню – задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Суд зазначає, що в судовому засіданні не встановлено протиправність дій відповідача, в зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Суд також зазначає, що згідно висновків Європейського суду з прав людини зазначеного у рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року №303А, п.2958 - суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий,що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відтак, судом було вказано про відхилення заперечень позивача лише в частині, що безпосередньо стосується суті та предмету позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску