Рішення № 82236273, 06.06.2019, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/850/19

Провадження № 2/576/317/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області (далі - відповідач) про встановлення факту, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_3 , дійсно належить ОСОБА_4 , та про визнання права на спадкове майно, земельну частку (пай) в розмірі 6,32 в умовних кадастрових гектара, після смерті ОСОБА_4 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_4 , постійне місце проживання якого було м. Біла Церква Київської області. За життя батько не розпорядився своїм майном, не залишив заповіту. Спадкове майно ОСОБА_4 складається із земельної частки (паю) у розмірі 6,32 в умовних кадастрових гектара, розташованої на території Первомайської сільської ради Глухівського району Сумської області, на яку він мав право згідно з виготовленим на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 31.05.1996 за № 226, сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 , який зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською райдержадміністрацією членам САПТЗТ «Завєти Леніна» за № 310 від 18.06.1996. Спадкоємцем за законом спадщини ОСОБА_4 є вона, його рідна дочка. Спадщину вона прийняла, оскільки на день смерті ОСОБА_4 разом з ним проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений сертифікат, який посвідчував це право, був втрачений, а тому вона не має можливості оформити право на вказану земельну частку (пай). Також посилається на те, що у довідці, наданій відділом у Глухівському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.04.2017 № 0-18-0.20-450/103-17, прізвище ОСОБА_4 записано «Щегорцов». Оскільки, не маючи на руках сертифікату на право на земельну частку (пай), та у зв`язку з невідповідністю запису прізвища батька в сертифікаті на право на земельну частку (пай), вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно після смерті ОСОБА_4 , тому і змушена звернутися з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, але до суду представником позивача подано письмову заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача – Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області в судове засідання не з`явився, але до суду подав заяву, в якій зазначив, що Березівська сільська рада не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 , а також просив розгляд справи провести у його відсутність.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква Київської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13.09.2018 (а.с.22).

Ще за життя останнім, на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 226 від 31.05.1996 було отримано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «Завєти Леніна» за № 310 від 18.06.1996 (а.с.8). Вказаний сертифікат був втрачений (а.с.20). Вартість земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації за 2018 рік станом на 01.01.2019 рік, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) на території Первомайської сільської ради складає 116327,1 грн. (а.с.9).

З довідки Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області № 03-07/7/206 від 10.04.2019 вбачається, що дійсно в свідоцтві про смерть та сертифікаті на право на земельну частку (пай) зазначена одна і таж особа « ОСОБА_4 », особа « ОСОБА_3 » на території сільської ради не була зареєстрована і не проживала (а.с.10).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.12.2018 вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.17).

Факт зміни прізвища позивача з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 01.01.1973 (а.с.18).

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується довідкою Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області №6629 від 01.10.2018 (а.с.7).

Враховуючи, що поза судовим шляхом неможливо встановити факт належності правовстановлюючого документу, а від його встановлення залежить виникнення майнових прав позивача, а саме, на отримання спадщини, та оцінивши надані докази в їх сукупності, а також зважаючи на відсутність спору, оскільки відповідач не заперечує проти заявленої вимоги, суд приходить до висновку, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданий на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 226 від 31.05.1996 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «Завєти Леніна» за № 310 від 18.06.1996 на ім`я ОСОБА_3 , дійсно належить ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідно позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень пункту п`ятого частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до положень статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 цього Кодексу передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до положень частин третьої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Аналіз досліджених судом документів свідчить про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_4 , і фактично прийняла спадщину після його смерті, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено: при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми Цивільного кодексу УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 2 діючого, на час смерті, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Отже, після смерті ОСОБА_4 всі належні йому права та обов`язки, у тому числі й право на земельну ділянку, що належали останньому, перейшли до його єдиного спадкоємця за законом, якою є позивач. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Оскільки судом встановлено, що позивач набула у порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розташовану на території Первомайської сільської ради Глухівського району Сумської області, площею 6,32 умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , однак вказане право не визнається, а також враховуючи, що відповідач не заперечував проти задоволенні цієї позовної вимоги, суд вважає за необхідне захистити дане право позивача шляхом його визнання, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і також підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1218, 1220, 1225, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 7, 8, 81, 83, 258, 259, 263-265, 268,293, 294,315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 і. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , до Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області, місце знаходження: вул. Центральна, 1, с. Береза, Глухівський район, Сумська область, п.і. 41437, код ЄДРПОУ 40205102, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно - задовольнити повністю.

Встановити факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 , виданий ім`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 31.05.1996 за № 226 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською райдержадміністрацією членам САПТЗТ «Завєти Леніна» за № 310 від 18.06.1993, дійсно належить ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 і. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , право на земельну частку (пай) загальною площею 6,32 умовних кадастрових гектара, на яку ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав право згідно з виготовленим на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 31.05.1996 за № 226, сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , який зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською райдержадміністрацією членам САПТЗТ «Завєти Леніна» за № 310 від 18.06.1996.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Мазур