
Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2153/18
Провадження № 2/480/303/19
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 червня 2019 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Терентьєва Г. В.
при секретарі Довженко О. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковалівської сільськї ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну частку (пай)
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті її дядька ОСОБА_2 . Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Ковалівський» розміром 7,69 га в умовних кадастрових гектарах. Інших спадкоємців за законом або заповітом, окрім позивачки, немає. Коли вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на недоведення факту родинних відносин з померлим. Крім того, на думку нотаріуса, вона не прийняла спадщину після смерті дядька, оскільки несвоєчасно звернулася з відповідною заявою. Враховуючи вказане, нотаріус рекомендував звернутися до суду для вирішення питання прийняття спадщини.
В судове засідання позивачка не з`явилася.
Представник позивача Васеньов ОСОБА_3 .О. надав суду письмову заяву про підтримання позову з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання також не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши в судовому засіданні письмові докази по справі, суд находить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Ковалівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області 30.10.1998 року.
Відповідно до копії свідоцтва про народження позивачки її матір`ю була ОСОБА_4 , а відомості про батька відсутні (зазначено лише ім`я " ОСОБА_5 " російською мовою).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу 25 грудня 1976 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якій після укладення шлюбу було надано прізвище " ОСОБА_8 ".
Як вбачається з довідки Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області за вих. № 915 від 15.09.2008 року позивачка ОСОБА_9 , її мати ОСОБА_4 , а також ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проживали спільно однією сім`єю за однією адресою в селi Кoвaлiвкa Mикoлaївськoгo paйoнy Mикoлaївськoї oблaстi, вели спільне господарство.
Відповідно довідки Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 25.10.2018 року № 867 ОСОБА_2 , 1925 року народження постійно проживав та був зареєстрований в селi Кoвaлiвкa, АДРЕСА_1 з 1977 poкy пo день смерті.
Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого Миколаївською районною державною адміністрацією 09 вересня 1997 року, ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ "Ковалівський" розміром 7,69 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.
Як пояснили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 позивачка ОСОБА_15 , дійсно є племінницею померлого ОСОБА_2 , оскільки її батьком був брат останнього - ОСОБА_10 . Також свідки зазначили, що позивачка до смерті доглядала свого дядька ОСОБА_2 і здійснила його поховання за власний кошт.
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Як було з`ясовано в судовому засіданні позивачка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) знаходиться у неї після смерті дядька. Окрім того, після смерті дядька вона проживала в його будинку, доглядала його, обробляла прилеглу земельну ділянку тощо.
За приписом ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Таким чином, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її дядька ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Позивачкою було заявлено також вимогу про визнання за нею права на земельну частку (пай), у зв`язку з чим дана справа розглядається в порядку позовного провадження.
Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, в тому числі в порядку спадкування згідно ст. 131 Земельного кодексу України. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Після смерті дядька ОСОБА_2 позивачка є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину. Інші особи з заявами про прийняття спадщини не звертались, фактично спадщину не приймали.
Таким чином, враховуючи, що позивачка не може реалізувати своє право на отримання спадщини, тому у відповідності до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право позивача шляхом винесення рішення про визнання за позивачем права на земельну частку (пай).
Тому, за викладених обставин позовні вимоги про визнання права на земельну частку (пай) є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3,12,13,81,259,263-265,354 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ) до Ковалівської сільськї ради Миколаївського району Миколаївської області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04375576) про визнання права власності на земельну частку (пай) задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Ковалівський» розміром 7,69 га в умовних кадастрових гектарах, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 , виданому Миколаївською районною державною адміністрацією Миколаївської області 09 вересня 1997 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Г. В. Терентьєв
05.06.2019
Судове рішення № 82235965, Миколаївський районний суд Миколаївської області було прийнято 05.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/2153/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: