Ухвала суду № 82233640, 06.06.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-з/759/82/19

ун. № 759/10172/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви

В С Т А Н О В И В:

04.06.2019р. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою до подачі позовної заяви в якій просить заборонити ТОВ «Юрфактор Сервіс» (код ЄДРПОУ 39880444) та його уповноваженим представникам чи іншим осбам вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-які дії щодо вселення інших осіб у квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 360513480000), а також будь-які дії щодо заміни замків, дверей та інших елементів, що забезпечують доступ до даної квартири.

В обгрунтування заяви посилалася на те, що їй належало на праві власності 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Випадково стало відомо, що належна їй частка майна шляхом продажу на прилюдних торгах відчужена на користь ТОВ «ЮРФАКТОР СЕРВІС» та станом на сьогодні право власності на спірну квартиру зареєстровано за вказаною компанією на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 482 від 10.04.2019р. Вважає, що торги по реалізації зазначеного майна відбулись з грубим порушенням порядку його проведення, зокрема за відсутності дозволу органу опіки та піклування, так як у спірній квартирі постійно проживає малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ймовірно торги були проведені без належної оцінки нерухомого майна, оскільки за весь час здійснення виконавчого провадження, жодних дій щодо опису, огляду, фотографування спірного майна не проводилось, що може свідчити про порушення прав боржника, зокрема в частині визначення вартості такого майна. Невжиття заходів забезпечення позову призведе або може призвести до його невиконання, а спосіб захисту вжитий судом може виявитись не ефективним, так як набувачі спірного майна намагаються в позаправовий спосіб виселити заявника та його малолітню дитину або ж вселити на проживання невідомих людей сумнівної репутації, а вжиття заходів забезпечення позову є лише тимчасовим обмеженням права користування таким майном.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку не вбачається співмірності та не доведено, що невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду, оскільки доказів того, що заявника намагаються виселети чи вселити інших осіб суду не надано, а тому підстав для задоволення заяви про забезпечення позову немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви .

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання її суддею.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко