Рішення № 82233146, 06.06.2019, Оболонський районний суд міста Києва

06.06.2019 Справа № 756/3210/17

Унікальний номер судової справи 756/3210/17

Номер провадження 2/756/395/19

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

за участі секретаря судових засідань Румянцевої Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідачів ОСОБА_4 ,

представника позивача ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Агентства нерухомості «Снага», ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів шляхом розірвання договору та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Агентства нерухомості «Снага», ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів шляхом визнання договору недійсним та відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 1.1 Договору про надання послуг від 12.04.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , директором АН «Снага», за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги з введення в експлуатацію самовільного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Боровиковського, 19-Б в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Пунктом 1.2 даного договору передбачено, що за цим договором виконавець надає замовнику такі послуги: введення в експлуатацію будинку та реєстрації права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 4.1 Договору визначено, що ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., що на момент передачі становило майже 2000,00 доларів США від ОСОБА_1 . Ця сума становить повну вартість надання послуг. Відповідач ОСОБА_2 взяв на себе обов`язок до 31.03.2015 надати послуги в повному обсязі. Також, договором передбачено, що договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін. Частиною першою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право визначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у зазначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. Станом на 01.04.2015 жодним із відповідачів по справі не було виконано умови договору, будь-які спроби зв`язатися та зустрітися з відповідачами - ігнорувалися, можливість вирішити питання щодо виконання ними договору, позивачем станом на день звернення з даним позовом не вдається можливим, оскільки порушені як строки виконання договору, так і відсутні довіра та впевненість у належному завершенні домовленості. Тому, вважає, що договір має бути розірваний, а кошти у розмірі 2000,00 доларів США, що станом на день звернення з позовною заявою по курсу НБУ складає 54360,00 грн., які були сплачені в рахунок виконання стягнути з відповідачів на користь позивача зі сплатою штрафних санкцій та компенсації моральної шкоди. Оскільки станом на день звернення з позовною заявою відповідачами продовжується ігнорування виконання умов договору, додатково неповернення на визначених п. 5.2 Договору умовах та строках грошових коштів, як оплату за надання послуг, позивач вважає за необхідне вимагати сплати пені у розмірі 3% за кожен день прострочення, на визначених ч. 5 ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів» умовах, а саме станом на 02.03.2017 виконання умов договору прострочено на 702 дні, а відповідно до курсу НБУ 1 долар США - 27,18 грн., тому розмір пені має складати 1144821,60 грн. Внаслідок порушення прав позивача протиправною поведінкою відповідачів, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у тривалому невиконанні ними претензій позивача по виконанню договору та відшкодування його вартості, що призвело до необхідності відстоювати свою правоту в суді, звертатися в правоохоронні органи, а відповідно і до душевних страждань через неможливість через неможливість належним чином ввести в експлуатацію самовільне будівництво (яке не використовується позивачем і не експлуатується за призначенням, оскільки позивач не може цього робити до задоволення претензій як споживача). Такі душевні страждання відповідно до ст. 23 ЦК України також підлягають відшкодуванню відповідачами, а, враховуючи їх тривалість та вперте невизнання відповідачами його прав як споживача і надалі, невиконання вимог законодавства по відновленню його прав, то позивач вважає розмір грошового відшкодування моральної шкоди повинен становити 25000,00 грн. Керуючись ст.ст. 1, 1-1, 10, 22 Закону України «Про захист прав споживача», ст. 27 ЦК України, просить розірвати договір про надання послуг від 12.01.2014 б/н, стягнути солідарно з агентства нерухомості «Снага» (вул. Вишгородська, 16, м. Київ, 04074), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ФОП ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) - 54360,00 грн. вартість оплачених послуг, 25000,00 грн. моральну шкоду, 1144821,60 грн. пеню за прострочення виконання умов договору, що разом складає 1224181,60 грн.

Ухвалою від 31.03.2017 відкрито провадження у справі.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить розірвати договір про надання послуг від 12.01.2014 №б/н, стягнути солідарно з Агентства нерухомості «СНАГА» (вул. Вишгородська, 16, м. Київ, 04074), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ФОП ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) 52400,00 грн. вартість оплачених послуг за договором, 26200,00 грн. - розмір штрафу за договором, 25000,00 грн. - моральну шкоду, 1762212,00 - пеню за прострочення виконання умов договору, що разом складає 1865812,00 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову. Суду пояснив, що доводи позивача є неправдивими а позов не підлягає з наступних підстав. Він підтверджує, що дійсно влітку 2013 року дійшов згоди з позивачем про те, що надасть позивачу допомогу у введенні в експлуатацію будинку. На виконання їхньої домовленості, позивач видав йому довіреність від 07.08.2013, завірену нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буренко О.М. якою уповноважив його представляти інтереси позивача в процесу введення будинку в експлуатацію і реєстрації права власності на будинок. Строк дії довіреності до 07.08.2014. Після чого, відповідач ОСОБА_2 почав виконувати дії, спрямовані на виконання нашої усної домовленості підготовляти документи для введення в експлуатацію будинку. Для здійснення відповідачем ОСОБА_2 по введенню будинку в експлуатацію він дійсно отримав від позивача 15000,00 грн. На той час отримання коштів від позивача не підтверджувалось ніяким документом, відповідач ОСОБА_2 просто виконував усну домовленість, але у січні 2014 року позивач звернувся до нього із проханням надати йому документ, який підтверджує факт отримання грошових коштів у розмірі 15000,00 грн. за послуги. У зв`язку з чим, позивач та відповідач ОСОБА_2 уклади договір. З моменту видачу довіреності по момент закінчення строку її дії, тобто з 07.08.2013 по 07.08.2014 відповідач ОСОБА_2 виконував дії спрямовані на виконання умов договору. 07.08.2014 строк дії довіреності на вчинення дій, спрямованих на введення будинку в експлуатацію та реєстрацію права власності на будинок сплив, та відповідач ОСОБА_2 не мав змоги виконувати умови договору. Після закінчення строку дії довіреності, він звернувся до позивача із проханням видати йому довіреність для закінчення процесу виконання договору. Але позивач відповів відмовою і почав вимагати повернення грошових коштів не в сумі 15000,00 грн., а в сумі 3000 доларів США. Він відмовився повертати гроші і запропонував позивачу продовжити співпрацю та видати нову довіреність, проте позивач не погодився. Позивач завідомо знав, що довіреність, видана ним, буде дійсна тільки до 07.08.2014, а нову довіреність позивач надавати йому не збирався. Тим самим, у зв`язку з невиконанням договору, позивач отримає 3000,00 доларів США. Позивач сам створив перешкоди у виконанні ним умов договору, що також підтверджується тим, що з моменту закінчення дії довіреності, а саме з 07.08.2014 він неодноразово звертався до позивача з проханням надати нову довіреність, але отримував відмову. 23.05.2015 позивач разом з відповідачем ОСОБА_2 отримали технічний паспорт на будинок у Київському міському БТІ. Вказаний факт підтверджує виконання відповідачем ОСОБА_2 умов спірного договору. Позивач звертався до органів внутрішніх справ і з заявою про нібито невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору, де вказував, що позивач на виконання договору передав відповідачу ОСОБА_2 15000,00 грн. Вважає дії позивача неправомірними, оскільки він не виконав послуги виключно з вини позивача.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову. У своїх поясненнях відповідач ФОП ОСОБА_3 вказує, що позивач подав на розгляд суду тільки доводи начебто про порушення договірних зобов`язань за договором про надання послуг від 12.01.2014. Однак, вказаний договір, укладений тільки між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , та не містить будь-яких відомостей про відповідача ОСОБА_3 Тобто договір не породжує у відповідача ФОП ОСОБА_3 обов`язку виконувати будь-які дії та надавати послуги. Крім того, позивач не довів факт невиконання відповідачем ОСОБА_2 зобов`язань за договором саме з вини відповідача ОСОБА_2 Більше того, відповідач ОСОБА_2 уклав договір з позивачем, предметом якого є надання послуг з введення в експлуатацію об`єкта самовільного будівництва, а видом діяльності відповідача ФОП ОСОБА_3 відповідно до КВЕД є діяльність агентств нерухомості, тобто вона не могла укладати вказаний договір. А також, договором не встановлений солідарний обов`язок відповідачів стосовно виконання зобов`язань по договору. Також, у позовній заяві позивач жодним чином не пояснив з яких підстав він намагається стягнути застосовані ним у позові штрафні санкції у солідарному порядку. У позовній заяві позивач вказує відповідачем Агенцію нерухомості «Снага», місцезнаходження якої начебто знаходився за адресою розташування офісу відповідача ФОП ОСОБА_3 . Однак, Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб підприємців не містить відомості про наведену юридичну особу. Вважає, у неї відсутній обов`язок щодо виконання будь-яких послуг.

Відповідач Агентство нерухомості «Снага» явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.01.2014 між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір про надання послуг (далі- Договір), відповідно до якого за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги з введення в експлуатацію самовільного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Боровиковського, 19-Б та реєстрацію права власності на вказаний будинок (а.с. 7).

Згідно розділу 2 Договору до обов`язків виконавця належать: якісно та вчасно надавати, передбачені у п. 1.2 Договору послуги замовнику; у разі виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню своїх обов`язків за договором, негайно повідомити про це замовника; вживати будь-яких інших необхідних заходів, потрібних для належного виконання своїх зобов`язань за договором; підписувати і передавати замовнику акти про надані послуги.

Відповідно до розділу 3 Договору до обов`язків замовника належать: надати виконавцю на його вимогу всю інформацію, яка потрібна йому для належного виконання зобов`язання з надання, передбачених цим договором послуг; за потреби забезпечити виконавця всім необхідним для виконання своїх обов`язків за цим договором належним чином; приймати від виконавця послуги, що надаються ним за цим договором; оплачувати надані виконавцем послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

З п. 4.1 Договору вбачається, що ОСОБА_2 , отримав грошові кошти в розмірі 15000,00 грн., що на момент передачі становило майже 2000 доларів США від ОСОБА_1 . Ця сума становить повну вартість надання послуг.

Згідно п. 4.2 Договору виконавець Ковба О.М. зобов`язався до 31.03.2015 надати послуги у повному обсязі.

Як вбачається з довіреності, виданої 07.08.2013 та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буренко О.М., ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником в усіх державних органах, громадських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, а також перед третіми особами, в тому числі органах нотаріату, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, відповідному бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, тощо та в будь-яких компетентних органах з питань введення в експлуатацію будинку ( в тому числі за спрощеною процедурою) та реєстрації на ім`я ОСОБА_1 права власності на будинок, що збудований на належній йому земельній ділянці за адресою: мм. АДРЕСА_1 , зокрема отримання відповідного документу, що посвідчує право власності на вказаний будинок, а також з питань реєстрації на його ім`я права власності на вказаний будинок , замовлення та отримання технічного паспорту, технічної документації на вказаний будинок та в будь-яких органах та організаціях, з усіх питань, що стосуватимуться його як власника будинку. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам строком на 1 (один) рік і є дійсною до 07.08.2014, якщо не буде припинена раніше відповідно до вимог цивільного законодавства (а.с. 73).

Згідно листа Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 10.03.2015 замовлення ОСОБА_1 було оформлено, виконано та видано (а.с. 81).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Відповідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Як вбачається з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.4 Договору договір може бути розірваним за взаємною згодою сторін.

Враховуючи те, що строк дії договору закінчився ще 31.03.2015, сторони не погоджували продовження строку дії договору, то підстав для його розірвання судом не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача» якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Судом встановлено, що позивачем, як замовником послуг, були виконані зобов`язання за договором, а саме було здійснено оплату в строки та у порядку, визначену договором.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_2 здійснював дії на виконання умов договору на підставі довіреності від 07.08.2013, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Буренко О.М. Враховуючи те, що строк дії вказаної довіреності закінчився 07.08.2014, ОСОБА_2 неодноразово звертався до позивача з проханням надати нову довіреність задля належного виконання умов договору, однак позивач відмовив, тим самим порушив свої зобов`язання, передбачені розділом №3 Договору.

Згідно ч. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 неналежно виконав зобов`язання щодо надання послуг, визначених Договором, саме з вини замовника ОСОБА_1 .

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивачем не обґрунтовано та не надано доказів того, що відповідачем ФОП ОСОБА_3 та відповідачем Агентство нерухомості «Снага» було порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес позивача у зв`язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до вказаних відповідачів судом не вбачається.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Агенства нерухомості «Снага» (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 16), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ) про захист прав споживачів шляхом розірвання договору та відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення 06.06.2019.

Суддя О.М. Луценко