
Номер провадження 1-кп/754/231/19
Справа№754/8529/18
Вирок
Іменем України
31 травня 2019 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Колегаєвої С.В.
при секретарі - Брежнєвій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12018100030004965 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станішівка, Іванківського району, Київської обл., громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 21.11.1994 року Київським обласним судом за ст. 86-1, ст. 44, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140 , ч. 2 ст. 215-3, ст. 208, ч. 3 ст. 222, ч. 1 ст. 89, ст. 42 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 11.10.2002 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі, 18.06.2003 постановою Апеляційного суду м. Києва виключено з вироку ст. 71 КК України та рахувати засудженим за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 21.03.2007 року Стрийським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 187, ст. 71 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 26.07.2013 року по відбуттю покарання;
- за ст. 190 ч.2 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурора Чипового О.В.
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1
потерпілої - ОСОБА_2 ,
Встановив:
Обвинувачений ОСОБА_1 07.06.2018 року приблизно о 17 годині 45 хвилин, знаходячись біля будинку № 30 по вул. Жукова в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману вступив в попередню змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, яка зателефонувала на стаціонарний телефон у помешкання потерпілої ОСОБА_2 та згідно розподілених ролей, представившись працівником поліції, повідомила, що її онук ОСОБА_3 , знаходиться у поліції та для вирішення проблем необхідно передати грошові кошти працівнику поліції, який прийде до неї за місцем проживання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагачення за рахунок заволодіння чужим майном шляхом обману, згідно розподілених ролей, прийшов за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_3 та представившись співробітником поліції, повідомив потерпілій, що для вирішення питання її онука потрібні грошові кошти в сумі 6200 гривень, після чого ОСОБА_2 , будучи введена в оману добровільно передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6200 гривень.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з грошовими коштами, якими заволоділи шляхом обману, з місця кримінального правопорушення зникли та розпорядились ними на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 6200 гривень.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, щиро розкаявся і підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, учасникам судового розгляду роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає - щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає - рецидив злочину.
Враховуючи викладене, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше судимий, його вік, стан здоров`я, а також і те, що вчинений ним злочин за ч. 2 ст. 190 КК України віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості згідно ст. 12 КК України, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_2 , яка просила призначити ОСОБА_1 саму сувору міру покарання, суд дійшов висновку про можливість перевиховання та виправлення ОСОБА_1 тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки він представляє суспільну небезпеку для оточуючих та вважає за необхідне визначити останньому міру покарання у виді позбавлення волі.
Таке покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам провадження, але і особі обвинуваченого, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, буде відповідати цілям покарання. За вказаних обставин, суд вважає, що щире каяття та визнання вини з боку обвинуваченого істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає, проте, враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, при призначені міри покарання.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 , у виді тримання під вартою, з урахуванням призначеного виду покарання, особи обвинуваченого, з метою забезпечення виконання вироку, суд на підставі ст. 177 КПК України, до набрання вироком законної сили вважає необхідним, залишити без змін.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати по даному провадженню відсутні.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: мобільний телефон «LG-D724, S\N: НОМЕР_3, IMEI A: НОМЕР_1 , IMEI B : НОМЕР_2 », - необхідно повернути обвинуваченому ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Засудив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський Слідчий Ізолятор» Міністерства юстиції України, до набрання вироком чинності, залишити без змін.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 06 березня 2019 року, тобто з моменту затримання. В строк відбування покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_1 під вартою в порядку ст.. 208 КПК України з 07 червня 2018 року по 08 червня 2018 року.
Речові докази: мобільний телефон «LG-D724, S\N: НОМЕР_3, IMEI A: НОМЕР_1 , IMEI B : НОМЕР_2 », - повернути обвинуваченому ОСОБА_1
Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя:
Судове рішення № 82232551, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 31.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/8529/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: