Рішення № 82232081, 17.05.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8441/18

Провадження № 2/711/567/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2019 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі Семиволос І.М.,

представника позивача адвоката Юрченка В.О.

представника відповідача адвоката Хорошого І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення франшизи та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про визначення ступеню вини водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, стягнення збитків, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення франшизи та моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.07.2018 року по справі № 712/5186/18, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2018 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, внаслідок якого позивачеві завдано матеріальної та моральної шкоди.

Відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СТДВ «Глобус». Відповідно до полісу АК 4424416 ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи становить 1 000 грн. 00 коп. ТДВ «СТДВ «Глобус» здійснило виплату страхового відшкодування. Розмір франшизи, як на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача як винної особи. Відповідач добровільно не виплатив розмір франшизи (не надав відповіді на вимогу) та ухиляється в досудовому порядку врегулювати спір.

У зв`язку з протиправними діями відносно ОСОБА_1 , вказує, що йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у знищенні майна (транспортного засобу Rепаult Каngоо, д.н.з. НОМЕР_1 ) та шкоді, заподіяній здоров`ю: внаслідок ДТП отримав забій м`яких тканин лобної ділянки голови та носа, симптоматичну артеріальну гіпертензію. Зазначена ДТП призвела до проблематизації життя позивача, внесла додаткові складності (реальні та потенційні), необхідність відновлення порушеного права, змінила звичний уклад життя на певний період часу. Дана ситуація також змінила звичний душевний стан, викликаючи інтенсивні негативні емоції: втрата сну, обурення, переживання за втрачене майно. Спричинена моральна шкода не може бути компенсована тільки констатацією факту порушення майнових прав. Розмір заподіяної моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести ОСОБА_1 та його родині та оцінюються в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач просить суд, - стягнути з ОСОБА_2 на свою користь частину збитків, що не відшкодовані страховиком - франшизу у розмірі 1000 грн. 00 коп., а також стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 02.11.2019р. прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13.12.2018р. цивільну справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідачем ОСОБА_2 04.12.2018р. подано зустрічний позов до ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про визначення ступеню вини водіїв у ДТП та стягнення збитків, який ухвалою суду від 13.12.2018р. прийнятий до розгляду та об`єднаний з первісним позовом ОСОБА_1 в одне провадження.

Ухвалою суду від 06.03.2019р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про зміну предмета та підстав зустрічного позову, яка надійшла до суду 16.01.2019р.

Ухвалою суду від 04.04.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

За зустрічним позовом ОСОБА_2 (в останній редакції від 15.01.2019р., з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.03.2019р.) просить суд, - визначити ступінь вини водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 11.03.2018 року о 15.20 год. в м. Черкаси, на перехресті вул. Б. Хмельницького - Надпільна, - ОСОБА_1 , який керував автомобілем Rепаult Каngоо, д.н.з. НОМЕР_1 становить 50%, а ступінь вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Subaru Outback, р.н. НОМЕР_2 становить 50%; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь збитки у розмірі 15104,38грн.; стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" на свою користь збитки у розмірі 75098, 67 грн.; судові витрати покласти на відповідачів.

Зокрема, ОСОБА_2 в обґрунтування свого позову вказує, що відповідальність обох учасників ДТП була застрахована в ТДВ «СТДВ «Глобус», але протокол про адмінправопорушення був складений лише відносно ОСОБА_2 і лише його визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Між тим, вважає, що відсутність складеного адмінпротоколу відносно ОСОБА_1 , не свідчить про відсутність порушень вимог ПДР України водієм ОСОБА_1 та про наявність причинно-наслідкового зв`язку між його неправомірними діями та настанням ДТП.

Вважає, що відповідно до п.п. «є» п. 8.7.3 ПДР, який забороняє рухатись на червоний сигнал в поєднанні з жовтим, водій ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації зобов`язаний був стояти перед стоп-лінією аж до увімкнення зеленого сигналу світлофора і тільки після цього розпочати рух. Однак, в порушення цих вимог, він задовго до вмикання зеленого сигналу і навіть жовтого з червоним сигналів, перегнув стоп-лінію і після неї пішохідний перехід, і виїхав на перехрестя з вул. Надпільна.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що в порушення п.16.5 ПДР ОСОБА_1 не дав дороги ОСОБА_2 в той час, коли він рухався через перехрестя. В порушення п.12.3 ПДР водій ОСОБА_1 не вжив жодних заходів для зменшення швидкості і зупинки транспортного засобу. В порушення п.п. «д» п.2.3 ПДР ОСОБА_1 , виїхавши на перехрестя та перегородивши проїзд ОСОБА_2, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху. В порушення п.п «б» п.2.3 ПДР водій ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну та відволікся від керування ТЗ у дорозі. Таким чином, вважає, що саме порушення водієм ОСОБА_1 вимог ПДР перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП. За цих обставин, ОСОБА_2 вважає, що наявні підстави для визнання наявності обопільної вини кожного з водіїв у настанні ДТП, що становить у відсотковому співвідношенні 50/50 відсотків.

Оскільки відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована з ТДВ «СТДВ «Глобус», то з ОСОБА_1 та страхової компанії слід стягнути 50% від розміру завданої ОСОБА_2 шкоди. Згідно із висновком експертного авто-товарознавчого дослідження №052/18 від 27.06.2018р., розмір матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП власнику автомобіля, належного ОСОБА_2 становить 230208,76грн., а тому з ОСОБА_1 та страхової компанії слід стягнути на користь ОСОБА_2 50% від розміру завданої йому шкоди 115104,38грн. З урахуванням того, що на момент ДТП відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СТДВ «Глобус» на суму 100000грн., то з останнього на користь ОСОБА_2 слід стягнути 100000грн., а решту 15104,38грн. слід стягнути безпосередньо з ОСОБА_1

Також ОСОБА_2 у заяві про зменшення позовних вимог вказує на те, що для встановлення порядку визначення та відшкодування збитків визначальним є: чи являється вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу більшою чи меншою ніж вартість цього автомобіля до ДТП. Згідно з висновком експерта вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить - 150194,34 грн., ринкова вартість автомобіля до ДТП - 230208,76 грн. В даному випадку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Кондратюка В.В. менше вартості цього автомобіля до ДТП. Отже, вважає, що ОСОБА_2 слід відшкодувати 150194,34грн. Враховуючи позовну вимогу ОСОБА_2 про встановлення ступеня вини водіїв у співвідношенні 50% на 50%, то відшкодуванню підлягає 75098,67грн., які мають бути стягнені з ТДВ «СТДВ «Глобус».

04.12.2018р. відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов ОСОБА_1 , за яким просить відмовити у задоволенні позову останнього. Вважає, що твердження ОСОБА_1 про заподіяння йому моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров`я, не відповідають дійсності. Вважає, що в причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП перебувають дії обох водіїв, в т.ч. ОСОБА_1 , яким порушені ряд положень ПДР України, при дотриманні яких ДТП не сталося б.

10.12.2018р. ОСОБА_1 подав відповідь на відзив ОСОБА_2 , за яким вказує, що аргументи відповідача не знаходять свого підтвердження. Вказує, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди - моральні та фізичні страждання; отримав ушкодження здоров`я; шкода полягає у знищенні майна - ТЗ.

02.01.2019р. ОСОБА_1 подано відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 Просить відмовити у задоволенні зустрічного позову. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав та не підлягають до задоволення. Для того, щоб встановити ступінь вини особи у вчиненні певного правопорушення, - у порушенні ПДР, потрібно, щоб така вина була встановлена у визначений законом спосіб. За кваліфікацією ДТП за участю сторін відноситься до ст. 124 КУпАП. Вина у вказаній ДТП визнана лише за ОСОБА_2 , а щодо ОСОБА_1 справа про адмінправопорушення за цією ДТП відсутня, а тому і відсутня його вина. Вважає, що запис з реєстратора, який надав ОСОБА_2 , не є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 , не можливо встановити чи цей запис здійснений з відеореєстратора ОСОБА_2 , який був у останнього, оскільки матеріали справи про адмінправопорушення по справі №712/5186/18 щодо ОСОБА_2 по цій ДТП не містили такого відеозапису. Навіть, з перегляду відеозапису, на ньому видно, що на 100% вина є водія ТЗ, з якого вівся відеозапис.

14.01.2019р. ТДВ «СТДВ «Глобус» надано відзив на зустрічний позов, за яким просить відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки вважає, що визначення ступеня вини учасників ДТП можливе лише в порядку КУпАП. Вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтованими та безпідставними.

14.01.2019р. ОСОБА_2 подано відповідь на відзив ТДВ «СТДВ «Глобус», за якою просить задовольнити зустрічний позов. Вважає, що обрав вірний спосіб захисту; у разі встановлення ступеня вини кожного з учасників ДТП у відсотковому співвідношенні, ОСОБА_2 матиме можливість звернутися до страхової компанії із вимогою виплатити йому страхове відшкодування у розмірі, який залежатиме саме від встановленого судом відсоткового співвідношення вини. Страхова компанія зможе добровільно виплатити йому належну частину відшкодування.

24.01.2019р. ТДВ «СТДВ «Глобус» подано заперечення на відповідь ОСОБА_2 , за яким просить відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю з-за безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

29.01.2019р. ТДВ «СТДВ «Глобус» подані заперечення на заяву про зміну предмета та підстав зустрічного позову і просить відмовити у його задоволенні.

26.02.2019р. ОСОБА_1 подано заперечення на заяву про зміну предмета та підстав зустрічного позову. Вважає, що вимоги зустрічного позову, пред`явлені до ОСОБА_1 та страхової компанії, не підлягають до задоволення. Крім того, 18.03.2019р. подано відзив на зустрічну позовну заяву з врахуванням зміни предмету позову. Зазначено, що ТЗ ОСОБА_2 є знищеним, оскільки вартість ремонту більша, ніж ринкова вартість ТЗ. Розрахунок стягуваної суми не відповідає чинному законодавству.

25.03.2019р. ОСОБА_2 подано відповідь на відзив ОСОБА_1 , за яким просить задовольнити зустрічний позов повністю.

27.03.2019р. ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на зустрічний позов. Просить відмовити у їх задоволенні.

В судове засідання позивач за первісним позовом та він же відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Юрченко В.О. повністю підтримав доводи первісного позову та просив його задовольнити. Крім того, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову, який є необґрунтованим та безпідставним.

В судове засідання відповідач за первісним позовом і він же позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Хороший І.В. просив відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, з врахуванням заяви про зміну предмета та підстав позову та заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судове засіданні не з`явився представник відповідача ТДВ «СТДВ «Глобус», надано заяву про розгляд справи за його відсутності. Просить відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити повністю.

Встановлено, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.07.2018 року по справі № 712/5186/18, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2018 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Так, 11.03.2018р. о 15-20 в м. Черкаси на перехресті вулиць Б.Хмельницького - Надпільна, керуючи автомобілем, ОСОБА_2 не впевнився в безпечності та проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 і транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_2 порушив п.п.2.3.б, 8.7.3е ПДР України.

Крім того, встановлено, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 не складався і він не був притягнутий до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб Rепаult Каngоо, д.н.з. НОМЕР_1 ), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .

Відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СТДВ «Глобус». Відповідно до полісу АК 4424416 ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи становить 1 000 грн. 00 коп. ТДВ «СТДВ «Глобус» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 52660,00грн., про що свідчить лист від 04.09.2018р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

На письмову вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 від 07.09.2018р. про відшкодування йому моральної шкоди та франшизи, яка останнім отримана 10.09.2018р. (за даними Укрпошти), він не відреагував.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Як передбачено п.36.6 ст. 36 згаданого Закону, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення і з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути франшизи в розмірі 1000грн. 00коп.

Що стосується відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, то слід зазначити, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, в: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті (ст. 1167ЦК).

Що стосується відшкодування позивачеві відповідачем моральної шкоди, то враховуючи вимоги ст. 23 ЦК України, роз`яснення п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд виходить з наступного: сума моральної шкоди 5000грн. 00коп., заявлена позивачем, - є явно завищеною та такою, що не відповідає моральним стражданням та переживанням, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження (знищення) належного йому на праві власності майна - транспортного засобу автомобіля Rепаult Каngоо, д.н.з. НОМЕР_1 ). Крім того, суд враховує характер, обсяги та тривалість психологічних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 внаслідок ДТП; наявність вимушених змін у життєвих стосунках, обмеження можливостей реалізувати свої звички та потреби з використанням транспортного засобу.

При цьому, не є доведеними обставини, на які мається посилання у позовній заяві, а саме, - про заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_1 .

Так, посилання позивача лише на довідку від 02.10.2018р. №2787, що видана КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої допомоги» ЧМР, про те, що ОСОБА_1 11.03.2018р. був оглянутий лікарем нейрохірургом із визначенням діагнозу: забій м`яких тканин лобної ділянки голови та носа, симптоматична артеріальна гіпертензія, - не свідчить про достатність доказів в обґрунтування зазначених обставин. Крім того, відповідно до висновку експерта №02-01/383 від 29.03.2018р., визначений в лікарні діагноз відносно ОСОБА_1 , не підтверджений клінічною картиною травми та інструментальними методами дослідження і тому згідно з п.4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, вказаний діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, до уваги не приймається.

Тому суд вважає, що в цій частині позов підлягає до часткового задоволення, тобто на суму 3000 грн. 00коп. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Що стосується позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_2 , з врахуванням заяви про зміну предмета та підстав позову від 15.01.2019р. та заяви про зменшення позовних вимог від 27.03.2019р., то вони не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Так, відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Як передбачено частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за змістом ст.1166 ЦК, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (стаття 1188 ЦК України).

За дослідженими матеріалами справи, судом достеменно встановлено, що 11.03.2018р. в м. Черкаси за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (сторони по справі) сталося ДТП, внаслідок якого транспортні засоби, якими вони керували, отримали механічні пошкодження.

Відповідно до даних висновку за результатами експертного автотоварознавчого дослідження від 27.06.2018р. №052/18, розмір матеріальних збитків, заподіяних в ДТП власнику автомобіля Subaru Outback, р.н. НОМЕР_2 , тобто ОСОБА_2 , становить 230208грн. 76коп.

Між тим, на думку суду, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 жодним чином, відповідно до вимог ст.ст.76-80 ЦПК України, не доведено той факт, що відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 завдано його майну - транспортному засобу автомобілю Subaru Outback, р.н. НОМЕР_2 , шкоди.

Посилання ОСОБА_2 та його представника на циклограму роботи світлофорів, тобто «Заходи по забезпеченню безпеки дорожнього руху на перехресті вулиць Ільїна-Б.Хмельницького, затверджені начальником відділення ВДАІ Лут О.М. 22.12.2006р. - схеми пофазного роз`їзду», надані Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради 29.11.2018р. №279, то вони не спростовують докази щодо обставин, встановлених судовими рішеннями, зокрема, - постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.07.2018р. та постановою апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2018р. (справа №712/5186/18, провадження №33/793/643/18), враховуючи положення ч.4 ст. 82 ЦПК України. Отже, встановлена вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (не впевнився у безпечності та проїхав перехрестя вулиць на заборонений червоний сигнал світлофору) і, відповідно у порушенні п.п.2.3 «б», 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача ОСОБА_2 та його представника, як на доказ, - на висновок експертного автотехнічного дослідження за фактом ДТП №4/5 від 10.05.2019 року, оскільки він був поданий до суду лише 15.05.2019 року, після закриття підготовчого провадження по справі, тобто у порушення вимог ст.ст. 83, 84 ЦПК України.

Що стосується запису з відеореєстратора з місця події, який наданий у додатку до зустрічної позовної заяви, то слід зазначити, що ОСОБА_2 не доведено джерело походження отриманої інформації з відеозапису, що міститься на диску, а тому вважати його допустимим та достовірним доказом неможливо. Слід зазначити, що під час розгляду даної справи представник позивача ОСОБА_1 зазначив про те, що, як на його думку, інформація з відеозапису є неналежним доказом. Крім того, в судовому засіданні представником відповідача зазначено, що даний відеозапис з місця події не був наданий правоохоронним органам та в суді при вирішенні адміністративної справи щодо ОСОБА_2

Під час розгляду справи, судом неодноразово уточнювалися позовні вимоги зустрічного позову, які в первісній редакції від 03.12.2018р. та в заяві про зміну предмету та підстав позову від 15.01.2019р. пред`явлені до відповідачів ОСОБА_1 та ТДВ «СТДВ «Глобус» про стягнення грошових коштів, а в кінцевій редакції у заяві про зменшення позовних вимог від 27.03.2019р. - лише до відповідача ТДВ «СТДВ «Глобус» про стягнення грошових коштів.

Між тим, ні відповідачем ОСОБА_2 , ні його представником адвокатом Хорошим І.В. в межах повноважень, не було подано заяв про відмову від позову в частині пред`явлених вимог до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 15104грн. 38коп., а тому суд вирішує справу в межах пред`явлених позовних вимог до всіх відповідачів, відповідно до ст. 13 ЦПК України.

Отже, за результатами розгляду справи за зустрічним позовом, суд приходить до висновку, що жодними належними, допустимими, достовірними та переконливими доказами не доведено вину ОСОБА_1 у завданні майнової шкоди ОСОБА_2 , а тому у задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_1 і, відповідно щодо ТДВ «СТДВ «Глобус», як страхової компанії, де була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , слід відмовити в повному обсязі.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача ОСОБА_1 по даній справі є адвокат Юрченко В.О., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 31.05.2018р., додаткової угоди №1 від 28.12.2018р., ордеру серія ЧК №67485 від 05.06.2018р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до розрахунку витрат на правничу допомогу по даній справі, вартість послуг становить 5200грн. 00коп. Дані витрати підтверджуються договором від 31.05.2018р., додатковою угодою №1 від 28.12.2018р., актом приймання-передачі наданих послуг від 03.10.2018р., квитанцією Приватбанку від 04.10.2018р., детальним описом наданих послуг від 16.05.2019р., квитанцією від 28.12.2018р., актом приймання-передачі наданих послуг від 18.12.2018р., актом приймання-передачі наданих послуг від 22.03.2019р., квитанцією від 14.05.2019р., з врахуванням орієнтовного розрахунку, що був визначений у позові від 08.10.2018р. Також, судом враховано категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, який витрачено адвокатом на виконання відповідних робіт.

Оскільки відповідач повністю заперечував проти задоволення первісного позову, він не погодився і з розміром судових витрат - надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Юрченко В.О. Жодних клопотань від відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, до суду не надано, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 5200грн. 00коп. На думку суду, визначений розмір є обґрунтованим та доведеним.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову в розмірі 1127грн. 68коп., враховуючи норми ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Що стосується повернення сплаченого судового збору в розмірі 1339,12грн., як внесеного в більшому розмірі, ніж передбачено законом, то дане питання може бути вирішене судом при наданні позивачем до суду відповідного клопотання.

На підставі викладеного та, керуючись ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 137, 141, 259-261, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_4 , фактично проживає: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_5 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_6 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ) франшизу в розмірі 1000грн. 00коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000грн. 00коп., судовий збір в розмірі 1127грн. 68коп., витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5200грн. 00коп., а всього - 10327грн. 68коп.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про визначення ступеню вини водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, стягнення збитків, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інсанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 31.05.2019 року.

Головуючий: С. М. Позарецька