Ухвала суду № 82231937, 27.05.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/3298/17

У Х В А Л А

27 травня 2019 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, Черкаської міської ради про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітку, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

27 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, Черкаської міської ради про солідарне стягнення заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року (суддя Казидуб О.Г.) позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з КП «СУБ «Митниця» на користь ОСОБА_1 суму нарахованого та невиплаченого доходу у розмірі 712 грн. 35 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 17 991 грн. 47 коп., компенсацію частини заробітної плати (інфляційні втрати) у сумі 48 грн. 24 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн., а всього 19 252 грн. 06 коп. У решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задоволено частково: рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року скасовано повністю, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2018 року справу № 711/3298/17 розподілено судді Позарецькій С.М.

Ухвалою суду від 02 січня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження. Розгляд справи визначено проводити у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того, сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечували.

Представником позивача ОСОБА_1 . – адвокатом Івашковою Н.Є. подано заяву про відвід судді. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вказана цивільна справа є абсолютно тотожною з іще 30 справами за позовами звільнених працівників КП «СУБ «Митниця» ЧМР до Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» ЧМР та її власника (засновника) Черкаської міської ради, які розглядалися Придніпровським районним судом м. Черкаси. Ці справи мають тотожні ознаки: 1) предмет спору - стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди; 2) склад відповідачів - КП «СУБ «Митниця» ЧМР та Черкаська міська рада, як власник підприємства; 3) правове обґрунтування наявності зобов`язань Черкаської міської ради перед позивачами (зміст норм, встановлених ст. ст. 21, 117 КЗпП України; відсутність у комунального підприємства грошей, майна та сфери діяльності саме внаслідок дій власника підприємства; причинно-наслідковий зав`язок між діями власника та невиплатою заробітною платою при звільненні працівника тощо; 4) переважна більшість поданих доказів також ідентична (рішення Черкаської міської ради, акти безоплатного приймання-передачі майна комунального підприємства, відповіді різних посадових осіб на колективні звернення працівників КП «СУБ «Митниця» ЧМР, статут КП «СУБ «Митниця» ЧМР, розпорядження міського голови про звільнення керівника КП «СУБ «Митниця» ЧМР тощо); 5) інтереси кожної з цих осіб представляв один представник.

Також вказує, що суддя Позарецька С.М. розглядала 3 (три) таких справи, при цьому її рішення по справі 711/3306/17 за позовом колишнього двірника КП «СУБ «Митниця» ОСОБА_3 скасоване постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року (рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2017 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог до Черкаської міської ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2017 року у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо вирішення зазначених вимог скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції; у решті рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2017 року залишено без змін), а решта справ не переглядалися Верховним Судом виключно через відсутність у позивачів коштів на оплату судового збору. Свідчення зацікавленості судді ОСОБА_4 у вирішенні спору на користь Черкаської міської ради є виключно непрямими, а розгляд нею справи за позовом двірника ОСОБА_1 до КП «СУБ «Митниця» ЧМР та Черкаської міської ради не є «повторною участю у розгляді справи» відносно майже тотожних позовів двірників ОСОБА_3 (справа №711/3306/17), ОСОБА_5 (справа №711/3286/17) та ОСОБА_6 (справа № 711/3912/17) у розумінні ст. 37 ЦПК України. Але потрібно враховувати, що справи за позовами співробітників КП «СУБ «Митниця» ЧМР мають низку особливостей, зокрема: 1) Черкаська міська рада є представником територіальної громади міста Черкаси, найбільш впливовою юридичною особою Черкаського регіону; 2) позивач ОСОБА_1 відноситься до найбільш незахищених верств населення (двірник, особа з інвалідністю 2 групи); 3) по факту невиплати заробітної плати працівникам КП «СУБ «Митниця» ЧМР порушено декілька кримінальних справ і встановлення цивільної відповідальності Черкаської міської ради може призвести і кримінально-правових наслідків по відношенню до окремих посадових осіб ЧМР; 4) справи за позовами колишніх працівників КП «СУБ «Митниця» ЧМР неодноразово висвітлювалися ЗМІ та є предметом суспільного розголосу, тобто, у даному випадку є дуже важливим дотримання принципу незалежності суду, закріпленого в Банголорських принципах поведінки судді, в найповнішій мірі: «1.3. суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу».

У даному випадку у «стороннього спостерігача», яким окрім позивача є і інші співробітники КП «СУБ «Митниця» ЧМР суддя Позарецька С.М. асоціюється виключно як суддя Придніпровського суду, яка перша з усіх суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси (перші рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси на відмову в задоволенні вимог робітників комунального підприємства до Черкаської міської ради були винесені 06 червня 2017 року саме суддею Позарецькою С.М.) відмовила робітникам в задоволенні їхніх вимог до Черкаської міської ради і тим започаткувала негативну практику з цього питання, змінену виключно на рівні Верховного Суду і виключно для тих осіб, яким вистачило коштів на сплату судового збору, або яких суд звільнив від такої сплати.

На підставі наведеного, керуючись ст. 36 ЦПК України, просить відвести суддю Позарецьку С.М. від розгляду справи № 711/3298/17 за позовом ОСОБА_1 до КП «СУБ «Митниця» ЧМР та Черкаської міської ради.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Івашкова Н.Є. не з?явилися. 27 травня 2019 року представником позивача – адвокатом Івашковою Н.Є. подано заяву з проханням проводити розгляд справи без їх участі. Подану заяву про відвід судді підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Черкаської міської ради не з?явився. 27 травня 2019 року представником Черкаської міської ради за довіреністю – Власенко А.В. подане клопотання про розгляд справи без її участі. Проти заявленого відводу судді Позарецькій С.М. заперечувала.

В судове засідання представник відповідача КП «СУБ «Митниця» ЧМР не з?явився. 27 травня 2019 року представником КП «СУБ «Митниця» ЧМР за довіреністю – Якимчуком С.С. подано заяву про розгляд справи без його участі. Щодо вирішення питання про відвід покладається на розсуд суду.

Враховуючи думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Крім того, стаття 37 ЦПК визначає положення щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах верховенство права, законності, поваги до честі і гідності та рівності перед законом і судом. Основою правової та соціальної держави, якою є Україна, є діяльність її державних органів та посадових осіб, що направлені на забезпечення гарантій прав і законних інтересів учасників суспільних правовідносин з тим, щоб кожна особа в силу принципу правової визначеності усвідомлювала належні гарантії для реалізації її прав задля досягнення мети для якої їй надані такі права.

В рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушенням ст. 6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08 квітня 2010 року, п. 97).

За змістом ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом, десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Враховуючи доводи заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Івашкової Н.Є. про відвід судді, проаналізувавши підстави, суд вважає, що обставини, які зазначені у заяві є суб?єктивними та надуманими. Суддя Позарецька С.М. жодним чином не заінтересована в результаті розгляду справи, не є упередженою та необ?єктивною щодо кожної із сторін, зокрема, - позивача, але при цьому, суд вважає, що заява про відвід судді підлягає до задоволення з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Судом приймається до уваги, що однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист. Крім того, право позивача на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов?язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Виходячи з конструкції ч.1 ст. 6 Конвенції, у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Зокрема, принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Крім того, у ч. 1 ст. 6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом.

Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Європейський суд з прав людини вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини, в першу чергу, - виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади. Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб?єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об?єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи зміст п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, оскільки у особи виникли сумніви у неупередженості судді, як вони можуть виникнути і у стороннього спостерігача за обставин, що склалися, суддя підлягає відводу від участі у розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав на справедливий суд.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на однозначну позицію позивача ОСОБА_1 та її представника – адвоката Івашкової Н.Є. щодо категоричної незгоди з визначеним згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, - суддею, з метою сприяння захисту прав, свобод та інтересів учасників справи, задля усунення будь-яких сумнівів щодо об`єктивного і неупередженого проведення судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява про відвід підлягає до задоволення.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу (ч. 1 ст. 41 ЦПК України). Отже, справу необхідно передати до канцелярії суду для визначення іншого судді.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 40 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді, - задовольнити.

Відвести від розгляду справи №711/3298/17 за позовом ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, Черкаської міської ради про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітку, відшкодування моральної шкоди, - головуючого суддю Позарецьку С.М. та передати матеріали справи до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 03 червня 2019 року.

Головуючий: С. М. Позарецька