Рішення № 82231293, 28.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.05.2019 Справа № 554/8371/16-ц

Провадження№2/554/3356/2016

2/554/3493/2018

2/554/892/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Гребенюк С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Полтавська міська рада, Шевченківська районна у м. Полтаві рада, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про виділ у натурі частини житлового будинку з частиною господарських будівель та земельної ділянки, визнання права власності на виділену частину житлового будинку з частиною господарських будівель, як окремий об`єкт права власності, визнання права користування земельною ділянкою , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 11.10.2016 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ у натурі частини житлового будинку з частиною господарських будівель та земельної ділянки, визнання права власності на виділену частину житлового будинку з частиною господарських будівель, як окремий об`єкт права власності, визнання права користування земельною ділянкою. В якій прохали: виділити у натурі, як самостійний об`єкт права власності, належне ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з частиною господарських будівель, які знаходиться на земельної ділянці площею 248 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з житлового будинку літ. А-1: кухня площею 9,8 кв.м, кімната площею 8,6 кв.м, кімната площею 21,2 кв.м, санвузол площею 3,8 кв.м, тамбур площею 2,8 кв.м., загальною площею 46,2 кв.м., що складає 7/25 ідеальної долі. Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , право власності, як на самостійний об`єкт права власності на виділене у натурі нерухоме майно, а саме: 7/25 частину житлового будинку, з частиною господарських будівель та земельну ділянку, яка складає площею 248 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з житлового будинку літ. А-1: кухні площею 9,8 кв.м., кімнати площею 8,6 кв.м., кімнати площею 21,2 кв.м., санвузол площею 3,8 кв.м., тамбур площею 2,8 кв.м., що складає 7/25 ідеальної долі. Зобов`язати ПП ПБТІ «Інвентаризатор» виготовити, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 технічний паспорт на виділене в натурі нерухоме, як на самостійний об`єкт нерухомості, а саме: на 7/25 частину житлового будинку з частиною господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з в житлового будинку літ. А-1: кухні площею 9,8 кв.м., кімнати площею 8,6 кв.м., кімнати площею 21,2 кв.м., санвузол площею 3,8 к.м., тамбур площею 2,8 кв.м., що складає 7/25 ідеальної долі. Зобов`язати Держгеокадастр м. Полтави, виготовити та видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витяг на право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 248 кв.м. В обґрунтування позову зазначили, що 07.06.2011 між ОСОБА_5 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , був укладений та нотаріально посвідчений і зареєстрований нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Дробітько В.В. договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого ОСОБА_5 передає у власність, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 приймають у власність 7/25 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 7/25 частину житлового будинку, та складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 46,2 кв.м., кухня площею 9,8 кв.м., кімната площею 8,6 кв.м., кімната площею 21,2 кв.м., санвузол площею 3,8 кв.м., тамбур площею 2,8 кв.м.., що складає 7/25 ідеальної долі, розташованого на земельній ділянці загальною площею 768 кв.м. Вказане нерухоме майно належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого і зареєстованого державним нотаріусом Дробітько В.В. договору купівлі-продажу від 07.06.2011 та зареєстрованого 29.06.2011 КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» і записаного в реєстрову книгу № 37 за реєстровим № 44. З 07.06.2011 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у встановленому порядку здійснюють та виконують повноваження і обов`язки, як власники відносно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 7/25 частини житлового будинку з частиною господарських будівель, та складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 46,2 кв.м., що складає 7/25 ідеальної долі. У зв`язку з можливою необхідністю передачі власної частки нерухомого майна в іпотеку банківській установі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як співвласників нерухомого майна з пропозицією про виділ у натурі належного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 нерухомого майна, а саме: 7/25 частини житлового будинку з частиною господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з в житлового будинку літ. А-1: кухня площею 9,8 кв.м., кімната площею 8,6 кв.м., кімната площею 21,2 кв.м., санвузол площею 3,8 кв.м., тамбур площею 2,8 кв.м., загальною площею 46,2 кв.м., що в цілому складає 7/25 ідеальної долі з нерухомого спільного майна як самостійного об`єкту права власності та визнання права власності на виділене у натурі нерухоме майно з нерухомого спільного майна, як на самостійний об`єкт права власності, тому і звертаються до суду з даним позовом (а.с. 2-4).

12 жовтня 2016 року ухвалою судді ОСОБА_6 відкрито провадження у справі (а.с.44).

21 червня 2017 року до суду надійшла уточнена позовна заява від 19 червня 2016 року. В якій прохали: виділити в натурі та визнати, як самостійний об`єкт права власності, належне згідно договір купівлі-продажу від 07.06.2011 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 7/25 в рівних частках кожному частиною господарських будівель та споруд, які знаходиться на земельної ділянці площею 248 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з житлового будинку літ. А-1: кухня площею 9,8 кв.м., кімната площею 8,6 кв.м., кімната площею 21,2 кв.м., санвузол площею 3,8 кв.м., тамбур площею 2,8 кв.м., загальною площею 46,2 кв.м., що складає 7/25 ідеальної долі (а.с.86-87).

21 червня 2017 року до суду надійшла заява позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог від 21 червня 2017 року. В якій остаточно прохали: виділити у натурі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 7/25 частин житлового будинку з господарськими спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у житловому будинку літ. А-1: кухня 1-1 пл. 5,4 кв.м., кімната 1-2 пл. 8,6 кв.м., кімната 1-3 пл. 11,0 кв.м., кімната 1-4 пл. 10,1 кв.м., вбиральня 1-5 пл. 2,9 кв.м., вбиральня 1-6 пл. 1,4 кв.м., тамбур III пл. 1,7 кв.м., вбиральня К, літній душ Л , а також частину земельної ділянки площею 248 кв.м,, позначену у додатку №3 висновку №94 від 26.08.2016 зеленим кольором. Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності в річних частках на виділену у натурі частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у житловому будинку літ. А-1: кухня 1-1 пл. 5,4 кв.м., кімната 1-2 пл. 8,6 кв.м., кімната 1-3 пл. 11,0 кв.м., кімната 1-4 пл. 10,1 кв.м., вбиральня 1-5 пл. 2,9 кв.м., вбиральня 1-6 пл. 1,4 кв.м., тамбур III пл. 1,7 кв.м., вбиральня К, літній душ Л, як на окремий об`єкт права власності. Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право користування частиною земельної ділянки площею 248 кв.м., позначену у додатку №3 висновку №94 від 26.08.2016 зеленим кольором, як на окремий об`єкт нерухомого майна (а.с.84-85).

27 липня 2017 року ухвалою судді Шевської О.І. зупинено провадження у справі (а.с.114).

22 листопада 2018 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, в зв`язку з закінченням 06.11.2018 терміну повноважень у судді Шевської О.І. до провадження судді Блажко І.О. надійшла цивільна справа № 554/8371/16-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділ у натурі 7/25 частини житлового будинку з частиною господарських будівель та земельної ділянки, та визнання права власності на виділену 7/25 частину житлового будинку з частиною господарських будівель з земельною ділянкою(а.с.115, 116).

21 січня 2019 року ухвалою суду поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділ у натурі 7/25 частини житлового будинку з частиною господарських будівель та земельної ділянки, та визнання права власності на виділену 7/25 частину житлового будинку з частиною господарських будівель з земельною ділянкою. Призначено справу до розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 20 лютого 2019 року. (а.с.127-128)

19 лютого 2019 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 за ордером ОСОБА_9 В якому прохала: відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ПП «ПБТІ «Інвентаризатор» про виділ в натурі 7/25 частини житлового будинку та земельної ділянки в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначила, що згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за N 774/14041 поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу)з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси. Оскільки після виділу частки із спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, який здійснює виділ, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України та п. 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.010 N1117 "Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них". В матеріалах справи відсутній висновок щодо технічної можливості виділу, що в свою чергу є порушенням Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за N 774/14041. Висновок експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 26.08.2016 №94 не містить висновку, що технічної можливості виділення в окремі об`єкті нерухомого майна власнику (власникам), що залишаються, що також є порушенням Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за N 774/14041. Відповідно до технічного паспорту від 09.03.2017 та відповіді ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 03.04.2017 №2905, домоволодіння, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 має самочинно збудовані приміщення, а саме: прибудову літ. А6 в складі тамбур (І) площею 2,6 кв.м., санвузол (ІІ) площею 4 кв.м., що входить до складу квартири №1, що належить позивачам, проте у висновку експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 26.08.2016 №94, самочинно збудовані приміщення відсутні, так само відсутня і зворотна сторона технічного паспорту, на якому містяться посилання на самочинно збудовані приміщення, що також підтверджує, що даний документ є недостовірним та містить в собі неповну інформацію. Відповідно до відповіді ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 03.04.2019 №2905, домоволодіння, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 має самочинно збудовані приміщення, а саме: прибудову літ. А6 в складі тамбур (І) площею 2,6 кв.м., санвузол (ІІ) площею 4 кв.м., дана прибудова належить позивачам, та є самовільними, які здійснено без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту, в будь-якому випадку такі документи в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивачів до ДАБІ у Полтавській області з запитом щодо введення в експлуатацію самочинно збудованих приміщень. Відповідно до інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за N 774/14041 пункт 2.6 якої передбачає яка передбачає, що висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1), який містить такі дані: а) кому належить об`єкт нерухомого майна; б) на підставі яких правовстановлювальних документів; в) повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна; г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками; ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; д) склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси; е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).Як убачається із висновку експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 26.08.2016 №94 він не містить посилань на документ, який підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою, і такого документу взагалі не існує. Окремо слід звернути увагу, що виділу в натурі частки нерухомого майна в окремий об`єкт, має передувати належне оформлення прав на земельну ділянку.Таким чином, у зв`язку з відсутністю належного оформлення прав на спірну земельну ділянку, відсутністю належних та допустимих доказів щодо формування та надання в користування або у власність співвласникам житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , земельної ділянки, вважають, що зазначена позовна вимога безпідставна та необґрунтована. (а.с.148-152,171-177)

20 лютого 2019 року ухвалою суду клопотання представника позивача - задоволено. Перейдено від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження в цивільній справі. Призначено підготовче судовеза сідання в судовому засіданні на 13.30 годин на 20 березня 2019 року. (а.с.166-167)

20 березня 2019 року ухвалою суду клопотання задоволено частково. Закрито підготовче провадження у цивільній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 13.30 годин на 23 квітня 2019 року. (а.с.193)

23 квітня 2019 року ухвалою суду клопотання задоволено. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Полтавську міську раду, Шевченківську районну у м. Полтаві раду, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області. (а.с.217-218)

В судове засідання представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за ордером ОСОБА_10 не з`явилася надавши суду заяву про розгляд справи без участі позивачів та представника, в якій зазначила, що уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та прохає задовольнити. (а.с.256)

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Черненко Л.В. не з`явилася надавши суду заяву, в якій прохала: проводити розгляд справи без її участі та без проведення технічної фіксації. (а.с.257)

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явився надавши суду заяву. В якій прохав: проводити розгляд справи без його участі та без проведення технічної фіксації. (а.с.260)

Третя особа ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» в судове засідання свого представника не направили, будучи повідомлені у встановлений ЦПК України спосіб. 23.06.2017 направили суду пояснення стосовно предмету пору, в якому зазначили, що на нерухоме майно (садиба) у м.Полтава, АДРЕСА_2 заведена інвентаризаційна справа в ПБТІ "Інвентаризатор". Згідно викопіровки генерального плану загальна площа земельної ділянки складає 922 кв.м. Термін користування з 1904 року. Остання технічна інвентаризація нерухомого майна була здійснена 09.03.2017. Перед поданням позову в установленому законодавством порядку сторони до БТІ не зверталися із заявами про виготовлення висновку поділу або виділу нерухомого майна, тому БТІ не здійснювало дії передбачені інструкцією про поділ, виділ та розрахунку часток нерухомого майна. У відповідності до вимог зазначеної інструкції передбачено, що БТІ з`ясовує обсяг права, перевіряє наявність самочинно збудованого нерухомого майна та з`ясовує відповідність розміру часток зазначених у правовстановлюючому документі до фактичного користування сторонами і готує висновок про технічну можливість виділу (поділу) об`єкту нерухомого майна, як самостійного об`єкту права. У випадку наявності самочинного будівництва висновок про технічну можливість виділу нерухомого майна не виготовляється та не видається до моменту визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Визнання права власності на нерухоме майно у відповідності до ст.376 ЦК України можливе лише за умови надання земельної ділянки під самочинно збудоване нерухоме майно. 09.03.2017 було виявлено самочинно збудоване нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , а тому поділ або виділ нерухомого майна неможливо здійснити до узаконення самочинного будівництва після оформлення у власність земельної ділянки (а.с.97, 158).

Третя особа Полтавська міська рада в судове засідання свого представника не направили, будучи повідомлені у встановлений ЦПК України спосіб. 22.05.2019 направили суду пояснення щодо позову, в якому зазначили, що порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністра з питань житлового-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55. Так, згідно з пунктом 3.10 цієї Інструкції суб`єкт господарювання готує Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна для укладення договору про виділ в натурі частки з об`єкта нерухомого майна або договору про виділ частки з об`єктів нерухомого майна, що є у спільній частковій власності. Однак, в матеріалах справи відсутнє, а позивачами не подано суду доказів звернення до відповідачів із пропозицією про укладення нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі 7/25 частини житлового будинку. Доказів звернення до нотаріуса і відмови відповідачів у вчиненні правочину позивачами не подано. Таким чином, матеріали справи не містять відмов відповідачів від укладення нотаріально посвідченого договору поділу майна та існуванні спору щодо виділу частки, тобто фактично спір відсутній у даній справі. Крім того, слід звернути увагу на висновок експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження № 94, на сторінці 27 якого зазначено, що до складу 7/25 частин спірного домоволодіння входять: частина житлового будинку літ. А-1 (квартира № 1 загальною площею 39,6 кв.м.), яка має наступний склад приміщень: кухня № 1-1 площею 9,8 кв.м., кімната № 1-2 площею 8,6 кв.м., кімната № 1-3 площею 21,2 кв.м.; господарські будівлі та споруди: вбиральня літ. К; літній душ літ. Л; Уі частина огорожі № 2, ворота огорожі № 4.Разом з цим, прохальна частина позовної заяви, враховуючи уточнення до позовних вимог, містить вказівку на приміщення, які позивачі просять виділити собі та визнати на них право власності, які не визначені експертом як такі, що входять до складу 7/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_2 . Щодо поданого позивачами до суду доказу- копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 , який був виготовлений станом на 22.04.2011, слід зазначити, що вказаний доказ не відповідає вимогам ст.79 ЦПК України щодо достовірності доказу. Позовні вимоги щодо визнання права користування земельною ділянкою також не підлягають задоволенню з наступних підстав. За змістом ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Пунктом 1 рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання «Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад» від 25.02.2016, серед іншого визначено, що до повноважень районних у м. Полтаві рад належить вирішення питань надання, передачі у власність або користування, припинення права користування або права власності та вилучення земельних ділянок для: будівництва та обслуговування окремих індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка);ведення індивідуального садівництва;індивідуального гаражного будівництва;ведення особистого селянського господарства;городництва;сінокосіння та випасання худоби. За відсутності належного відповідача у виниклих правовідносинах, позовна вимога щодо визнання права користування земельною ділянкою не підлягає задоволенню, через що вважають, що позовні вимоги є безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити. (а.с.229, 234-239)

Третя особа Шевченківська районна у м. Полтаві рада в судове засідання свого представника не направили, будучи повідомлені у встановлений ЦПК України спосіб. 27.05.2019 надали суду пояснення, в яких зазначили, що прохають прийняти законне та обґрунтоване рішення. При прийнятті рішення покладаються на розсуд суду. Справу розглядати без участі представника виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради. (а.с.252)

Третя особа Департамент ДАБІ у Полтавській області в судове засідання свого представника не направили, будучи повідомлені у встановлений ЦПК України спосіб. 20.05.2019 надали суду пояснення, в яких зазначили, що при ухваленні судового рішення покладаються на розсуд суду та прохають розглянути справу без участі представника Департаменту, за наявними у справі матеріалами. (а.с.233)

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що 7/25 частин житлового будинку з господарськими будівлями на праві спільної часткової власності належить: 7/50 - ОСОБА_1 , 7/50 - ОСОБА_2 , розташовані по АДРЕСА_2 , на земельній ділянці ОСОБА_11 , площа якої складає 768 кв.м, що підтверджується копіями: договору купівлі-продажу від 07.06.2011 посвідченого нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Дробітько В.В. та зареєстровано в реєстрі за №685 від 07.06.2011; витягу про державну реєстрацію прав ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» за реєстраційним №25196850 від 29.06.2011 номер запису №44, в книзі: 37 (а.с.5, 6).

Відповідно технічного паспорту, що виготовлений ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» станом на 22.04.2011 домоволодіння за адресою - АДРЕСА_2 , складається із триквартирного житлового будинку. Частина житлового будинку літ.А-1, квартира №1 у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , загальною площею 39,6 кв.м, має склад приміщень : кухня 1-1 площею 9,8 кв.м, кімната 1-2 площею 8,6 кв.м, кімната 1-3 площею 21,2 кв.м (а.с.7-10).

Відповідно технічного паспорту, що виготовлений ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» станом на 09.03.2017 та відповіді ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 03.04.2017 за №2905, домоволодіння за адресою - АДРЕСА_2 , має самочинно збудовані приміщення, а саме : прибудову літ.А6 в складі тамбур (І) площею 2,6 кв.м, санвузол (П) площею 4 кв.м, що входить до складу квартири №1 , що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.153-158).

Іншими співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згдіно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного у праві власності є спільною частковою власністю.

Таким чином, житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Таким чином, в порядку, визначеному ст. 376 ЦК України, самочинним вважається: а) будівництво нерухомого майна, якщо збудовано на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; б) відведена не для цієї мети; в) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; г) з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

При цьому в силу норм ст. 331 ЦК України, яка визначає набуття права власності на новостворене майно, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

При цьому обов`язковими умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно в порядку, визначеному ч. 5 ст. 376 ЦК України є відсутність порушень прав інших власників.

Крім того, Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 12. Постанови від 30 березня 2012 року N 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснив, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). При цьому вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ДАБІ у Полтавській області з запитом щодо введення в експлуатацію самочинно збудованих приміщень.

Таким чином, у 7/25 частин житлового будинку з господарськими будівлями, котрі на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 наявне самочинно збудоване нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , через що поділ або виділ нерухомого майна неможливо здійснити до узаконення самочинного будівництва.

На підставі викладеного, відмовити у частині позовних вимог про виділення в натурі частини житлового будинку з господарськими будівлями, визнання права власності.

Як встановлено у судовому засіданні будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці Державної власності.

Відповідно до геодезичної основи - кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого ДНВП «Полтавагеодезцентр» домоволодіння по АДРЕСА_2 розташоване на земельній ділянці, площа якої складає 768 кв.м (а.с.14).

Загальна площа земельної ділянки, згідно даних технічного паспорту, виготовленого ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» станом на 22.04.2011 складає 768 кв.м. Норма площі складає 768 кв.м (а.с.7-10).

Відповідно до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за N 774/14041 пункт 2.6 якої передбачає яка передбачає, що висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1), який містить такі дані: а) кому належить об`єкт нерухомого майна; б) на підставі яких правовстановлювальних документів; в) повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна; г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками; ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; д) склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси; е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

Як убачається із висновку експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 26.08.2016 №94 він не містить посилань на документ, який підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою, і такого документу взагалі не існує (а.с.15-28).

Виділу в натурі частки нерухомого майна в окремий об`єкт, має передувати належне оформлення прав на земельну ділянку.

Відповідно до норм ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Положення пункту 6 Розділу X ЗК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 в частині щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За нормами ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За нормами ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю належного оформлення прав на спірну земельну ділянку, відсутністю належних та допустимих доказів щодо формування та надання в користування або у власність співвласникам житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , земельної ділянки, зазначена позовна вимога безпідставна та необґрунтована.

На підставі викладеного, відмовити у позовній вимозі про визнання права користування частиною земельної ділянки.

Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за N 774/14041 поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Оскільки після виділу частки із спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, який здійснює виділ, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст.181 ЦК України та п. 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 N 1117 "Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них".

Відповідно до пунктів 6,7 постанови Пленуму №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змістуст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Суд не бере до уваги, висновок експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 26.08.2016 №94. Оскільки, у висновку експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 26.08.2016 №94 відсутній висновок щодо технічної можливості виділу, що в свою чергу є порушенням Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за N 774/14041. Так як він не містить висновку, що технічної можливості виділення в окремі об`єкті нерухомого майна власнику (власникам), що залишаються, що також є порушенням Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за N 774/14041. Відповідно до технічного паспорту від 09.03.2017 та відповіді ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 03.04.2017 №2905, домоволодіння, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 має самочинно збудовані приміщення, проте у висновку експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 26.08.2016 №94, самочинно збудовані приміщення відсутні, так само відсутня і зворотна сторона технічного паспорту, на якому містяться посилання на самочинно збудовані приміщення, що підтверджує, що даний документ є недостовірним та містить в собі неповну інформацію. Крім того, на сторінці 27 висновку експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження зазначено, що до складу 7/25 частин спірного домоволодіння входять: частина житлового будинку літ. А-1 (квартира № 1 загальною площею 39,6 кв.м.), яка має наступний склад приміщень: кухня № 1-1 площею 9,8 кв.м., кімната № 1-2 площею 8,6 кв.м., кімната № 1-3 площею 21,2 кв.м.; господарські будівлі та споруди: вбиральня літ. К; літній душ літ. Л; Ѕ частина огорожі № 2, ворота огорожі № 4. Разом з цим, прохальна частина позовної заяви, враховуючи уточнення до позовних вимог, містить вказівку на приміщення, які позивачі просять виділити собі та визнати на них право власності, які не визначені експертом як такі, що входять до складу 7/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_2 .

У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду (лист Верховного Суду України від 01 липня 2013 року «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ»).

Так, згідно з пунктом 3.10 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністра з питань житлового-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 суб`єкт господарювання готує висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна для укладення договору про виділ в натурі частки з об`єкта нерухомого майна або договору про виділ частки з об`єктів нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

Як встановлено, в ході розгляду справи позивачі не зверталися до відповідачів із пропозицією про укладення нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі 7/25 частини житлового будинку.

Як вказано у підпунктах 6.6, 6.8.,6.9, 6.11 пункту 6 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5; учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право. Одночасно з посвідченням договору про виділ частки в натурі (поділ) житлового будинку, будівлі або споруди нотаріусом посвідчується договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки. Для посвідчення останнього разом з іншими документами нотаріусу подається нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку. Укладення договору про виділ частки в натурі припиняє спільну часткову власність для особи (осіб), частка якої виділяється за цим договором. Укладення договору про поділ спільного майна припиняє спільну власність для усіх співвласників. Якщо між учасниками спільної часткової власності виникають спори щодо визначення, зміни розміру часток, а також виділу частки спільного майна в натурі (поділу), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії і роз`яснює заінтересованим особам їх право звернутися до суду для вирішення цих спорів.

Доказів звернення до нотаріуса і відмови відповідачів у вчиненні правочину позивачами не подано.

Таким чином, матеріали справи не містять відмов відповідачів від укладення нотаріально посвідченого договору поділу майна та існуванні спору щодо виділу частки, тобто фактично спір відсутній у даній справі.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, приходжу до висновку відмовити у задоволенні позову.

При подачі позову позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1 847 грн. ( а.с.1).

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Полтавська міська рада, Шевченківська районна у м. Полтаві рада, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про виділ у натурі частини житлового будинку з частиною господарських будівель та земельної ділянки, визнання права власності на виділену частину житлового будинку з частиною господарських будівель, як окремий об`єкт права власності, визнання права користування земельною ділянкою - відмовити.

Судові витрати віднести на користь держави.

Складання поновного тексту відкладено на 10 (десять) днів 06 червня 2019 року.

Позивач - громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Позивач - громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований - АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач - громадянин України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач - громадянин України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований - АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Третя особа - приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» - м.Полтава, пров.Піонерський, 4, код ЄДРПОУ 03351705.

Третя особа - Полтавська міська рада - м.Полтава, вулиця Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.

Третя особа - Шевченківська районна у м. Полтаві рада - м.Полтава, вулиця Івана Мазепи,30, код ЗКПО 05384695.

Третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - м.Полтава, вулиця Гоголя,25, код ЄДРПОУ

35582348.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи можуть отриматиі нформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко