Рішення № 82231189, 13.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.05.2019

Справа № 320/6060/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

за участю секретаря Діденко Т.Ю.

представників позивача Алексеєнка В.П., Каталіна В.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що діє також в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Рій Катерина Юріївна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Садовніченко Вікторія Миколаївна, орган опіки та піклування – виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на квартиру, визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та витребування квартири з чужого незаконного володіння, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , що діє також в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа: орган опіки та піклування – виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15 грудня 2015 року, укладений між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Садовніченко В.М., реєстр № 2055; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18 грудня 2015 року, укладений між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Рій К.Ю., реєстр №994; витребувати у відповідача ОСОБА_1 на його користь дану квартиру.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_12 уточнений позов підтримав повністю та пояснив, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 . Дана квартира позивачу належить на підставі договору купівлі-продажу квартири від 25 лютого 2002 року, укладеного з однієї сторони ОСОБА_4 , яка діяла на той момент за себе та як законний представник ОСОБА_8 , а також діяла за дорученням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а з іншої сторони в інтересах позивача діяв його батько ОСОБА_13 , оскільки на той час позивач був неповнолітнім. Даний договір не визнано недійсним, позивач набув право власності на спірну квартиру, а тому, всі інші договори відносно цієї квартир є недійними. Ніяких дій із даною квартирою позивач не проводив, будь-яких договорів не укладав. В 2016 році позивач дізнався, що в квартирі проживають чужі люди, які вважають себе власниками квартири. Оскільки на даний час квартира перебуває у власності відповідачки ОСОБА_1 , він просить витребувати у неї дану квартиру.

Представник позивача – адвокат Каталін В.В. підтримав позовні вимоги, викладені в уточненому позові.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Ігнатов Є.Є. у судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем і власником квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 дана квартира належить на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2015, укладеного між нею та ОСОБА_5 та посвідченого приватним нотаріусом Рій К.Ю. Даний договір був зареєстрований у встановленому законом порядку. Тоді як свій договір позивач не зареєстрував в установленому законом порядку. ОСОБА_1 після укладання договору було виплачено усі комунальні борги з 2002 року, вона розпочала ремонт у квартирі, зареєструвалася як платник комунальних платежів, зареєструвала за даною адресою своє та дітей місце проживання, тим самим вступила у володіння придбаним майном. А тому, вони просять в позові відмовити. Щодо заявленого зустрічного позову, то на його задоволенні наполягають і просять визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 25.02.2002 ОСОБА_13 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_14 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ..

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про час слухання справи була повідомлена належним чином. Однак, в матеріалах справи наявний письмовий відзив /а.с.48-50/, в якому вона зазначає, що у 2002 році продала Станкову вищевказану квартиру і більше ніяких договорів щодо цієї квартири не вчиняла. При продажі даної квартири вона діяла від себе, чоловіка, дітей та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_8 . Звертає увагу на те, що в договорі купівлі-продажу квартири від 15.12.2015 паспортні дані, а саме: серія, номер, дата видачі та підпис власника не її, а тому вона вважає, що даний договір є фіктивним у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, про час слухання справи були повідомлені належним чином, в матеріалах справи є відзив від ОСОБА_8 , в якому вона зазначає, що при укладанні договору купівлі-продажу в 2002 році її мати діяла за себе, свою родину і за неї, як законний представник, оскільки вона була на той час неповнолітньою. Більше ніяких договорів по відчуженню квартири її мати ОСОБА_4 не вчиняла, паспортні дані та підпис в договорі від 15.12.2015 вчинені не її матір`ю.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, судова повістка повернулась з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання» та «за відсутністю адресата вдома».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано адресу ОСОБА_5 за зареєстрованим місцем її проживання. Інших відомостей щодо місця перебування чи проживання відповідачки немає.

Відповідно до ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємця - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд вважає, що відповідач була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Повідомлень про причини неявки та відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк суду не надано.

Третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Рій К.Ю. в судове засіданні не з`явилася, однак, в попередньому судовому засіданні зустрічний позов підтримала та пояснила, що при посвідченні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 вона перевіряла всі документи на квартиру, її реєстрацію, оцінку. При цьому в Держреєстрі прав власності був лише один власник. Оскільки в довідці про реєстрацію ніхто не був зареєстрований, тому нею не здійснювався запит до КП ММБТІ. Первісний позов не визнає та просить відмовити.

Третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Садовніченко В.М. в судове засіданні не з`явилася, однак, на адресу суду нею надіслано копії документів, на підставі яких нею був посвідчений договір купівлі-продажу квартири 15.12.2015 за р.№2055 /а.с.213-245 т.1/.

Представник третьої особи за зустрічним позовом орган опіки та піклування – виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_15 Н. ОСОБА_16 . в судове засідання не з`явилася. У попередньому судовому засіданні підтримала зустрічний позов ОСОБА_1 , щодо первісного позову, то заперечувала проти нього, оскільки це не відповідає інтересам неповнолітніх дітей, які зареєстровані та проживають в спірній квартирі. В матеріалах справи є заява представника про розгляд справи у її відсутність /а.с.12 т.2/.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Як встановлено в судовому засіданні 25 лютого 2002 року між ОСОБА_4 , яка діяла за себе та як законний представник ОСОБА_8 , а також на підставі доручення за ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з одного боку та ОСОБА_13 , який діяв як законний представник за ОСОБА_3 , було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 продали ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 / а. с. 11 т.1/. З надісланих приватним нотаріусом Чудською О.О. копій нотаріальної справи щодо посвідчення даного договору вбачається, що на час укладання договору власниками квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Дана квартира належала їм в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28 січня 2002 року. Під час укладання договору ОСОБА_4 діяла за дорученням, посвідченим нотаріально, та на підставі дозволу виконкому Мелітопольської міської ради про продаж частини квартири, яка належала неповнолітній ОСОБА_8 , квартира під забороною та арештом не перебувала /а.с.1-11 т.2/.

Даний договір оспорюється відповідачем ОСОБА_1 , оскільки договір купівлі-продажу від 25 лютого 2005 року не був зареєстрований у встановленому законом порядку, тобто, договір не зареєстрований в Мелітопольському бюро технічної інвентаризації.

Оскільки правовідносини виникли між сторонами в період дії Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, суд, враховуючи положення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вважає, що на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час укладення договору.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України(в редакції 1963 року), що діяла на час виниклих між сторонами правовідносин, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

В своєму відзиві на позов відповідач ОСОБА_4 та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_8 підтвердили факт укладання договору та передачі квартири позивачу.

А, тому суд приходить до висновку, що внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 25 лютого 2005 року до ОСОБА_3 перейшло право власності на спірну квартиру.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 та її представника на те, що договір купівлі-продажу від 25 лютого 2005 року не був зареєстрований у встановленому законом порядку, тобто не зареєстрований в МБТІ, оскільки відповідно до норм законодавства, яке діяло на час укладання договору не передбачалася обов`язкова реєстрація права власності в реєструючому органі, в тому числі і на нерухоме майно. Обов`язковою підставою для набуття права власності була передача майна, що і було зроблено у даному випадку відповідачем по справі ОСОБА_4

Реєстрація договору купівлі-продажу квартири в бюро технічної інвентаризації на право власності на цю квартиру ніяк не впливала.

Так, згідно зі ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року такий договір підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до вимог ЦК України в редакції 1963 року моментом набуття права власності за договором, в тому числі і купівлі-продажу, не є саме державна реєстрація договору в бюро технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно за покупцем.

Дані приписи закону встановлювали виключно обов`язок покупця зареєструвати договір в органі державної реєстрації, але не ототожнювали державну реєстрацію з моментом набуття права власності на нерухоме майно.

Однак, суд вважає, що недодержання вимог ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року, а саме: не реєстрація договору купівлі-продажу у встановленому порядку з часу його укладання, тобто з 2002 року, само по собі не тягне недійсність цього договору відповідно до діючого на час його укладання законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 58 ЦК України в редакції 1963 року недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки.

Відсутність правової реєстрації спірної квартири на праві власності за ОСОБА_3 з 2002 року, не може свідчити про недійсність договору купівлі-продажу, оскільки згідно зі змісту статті 227 ЦК України в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу, недійсність договору купівлі-продажу нерухомості пов`язана тільки з недодержанням форми договору і відсутністю його нотаріального посвідчення. А тому, несвоєчасна реєстрація права власності в Бюро технічної інвентаризації не може свідчити як про ненабуття права власності покупцем, так і не може бути підставою для визнання недійсним цього договору.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1 про скасування договору купівлі-продажу квартири від 25 лютого 2002 року, укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , що діяв в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , то він також не підлягає задоволенню, оскільки на даний момент є ніким не скасований та не визнаний недійсним. А обставини, вказані ОСОБА_1 в позовній заяві, не можуть бути підставою для визнання вищевказаного договору недійсним.

Оскільки ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 , договір купівлі-продажу від 25.02.2002 недійсним не визнаний, визнавати позивача власником того ж самого майна в судовому порядку немає необхідності, позовні вимоги про визнання права власності на квартиру за ОСОБА_3 у даному випадку є зайвими.

Між тим, як встановлено судом 15.12.2015 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Садовніченко В.М. посвідчено договір купівлі-продажу між ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 , за яким ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 /а.с.212-245 т.1/. Але, з копій документів, на підставі яких він був посвідчений, та письмових пояснень відповідача ОСОБА_4 вбачається, що остання не укладала будь-яких інших договорів по відчуженню вищевказаної квартири та зазначила, що паспорті дані та підпис в договорі від 15.12.2015 не її.

Отже, оскільки при укладанні даного договору від 15.12.2015 ОСОБА_4 не була власником спірної квартири, позивач заперечує дійсність правочину від 15.12.2015, а тому, відповідно до ст.203 ЦК України його слід визнати недійсним.

Судом також встановлено, що 18.12.2015 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Рій К.Ю. було посвідчено договір купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_1 , де на даний час проживає ОСОБА_1 зі своїми дітьми /а.с.72-74,75-82 т.1/.

З цього приводу Олександрівським ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016080140000805, внесеному до ЄРДР 18.02.2016 за ст.190 ч.3 КК України за заявою ОСОБА_13 Також до цього відділу поліції скеровано і заяву ОСОБА_1

Позивач просить визнати також недійсним договір купівлі-продажу від 18.12.2015, але відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсним наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Отже, оскільки судом визнано недійним договір купівлі-продажу від 15.12.2015, то в позові про визнання наступного договору купівлі-продажу від 18.12.2015 слід відмовити.

Щодо витребування у відповідача ОСОБА_1 спірної квартири, то дана вимога підлягає задоволенню, оскільки це передбачено частиною першою статті 388 ЦК, а саме: якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статей ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12,13, 81, 89, 264, 265, 268, 280-284, 352-356 ЦПК України, п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України 2003 року, ст. ст. 57, 58, 153, 224, 227 ЦК України в редакції 1963 року, ст.203, 216, 230, 388 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що діє також в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Рій Катерина Юріївна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Садовніченко Вікторія Миколаївна, орган опіки та піклування – виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на квартиру, визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та витребування квартири з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Садовніченко Вікторією Миколаївною, реєстр № 2055.

Витребувати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , квартиру АДРЕСА_1 .

Іншу частину позовних вимог ОСОБА_3 залишити без задоволення.

В зустрічному позові ОСОБА_1 , що діє також в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа: орган опіки та піклування – виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_10 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_9 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Рій Катерина Юріївна, адреса: АДРЕСА_7 .

Третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Садовніченко Вікторія Миколаївна, адреса: АДРЕСА_5 61 АДРЕСА_8 Запоріжжя.

Третя особа: Орган опіки та піклування – виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 02140811, розташований за адресою: вул.М.Грушевського,5, м.Мелітополь Запорізької області.

СУДДЯ: