Ухвала суду № 82230259, 04.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9985/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., за участю секретаря судового засідання Пассер М.І., особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1 , прокурора - Ковтун І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області старшого радника юстиції Сливич В.І. від 15.08.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030002897 від 18.08.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 398, ч. 2 ст. 161, ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді з скаргою на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області старшого радника юстиції Сливич В.І. від 15.08.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030002897 від 18.08.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 398, ч. 2 ст. 161, ч. 2 ст. 296 КК України.

В обґрунтування доводів скарги заявник посилається на те, що вона, громадянка Українки, росіянка, 17.08.2016 року стала жертвою протиправних дій, а саме вона та її сім`я (особливо чоловік - ОСОБА_2 ), які складаються із грабежу, умисного нанесення побоїв, спричинення фізичної та психологічної болі, моральних страждань, що проявилися у неправомірних діях слідчого ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 і патрульно-постової поліції в м. Ужгороді та Мукачеві – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Про вказану подію вона повідомила в прокуратуру Закарпатської області 01.09.2016 року в порядку ст. 214 КПК України. По її заяві було запроваджено кримінальне провадження за № 42016070000000201 від 04.10.2016 року щодо співробітників ПАТ «Закарпатгаз» та УПП. Раніше це провадження вже було закрито, але судом відновлено 18.12.2017 року. Потім дане кримінальне провадження було приєднано до кримінального провадження за № 12016070030002897 від 18.08.2016 року. 15.08.2018 року дане кримінальне провадження було закрито слідчим прокуратури Закарпатської області Сливичем В.І., а тільки 15.08.2018 року відправлено постанову рекомендованим листом їй по пошті. Однак, лише 04.09.2018 року вона отримала дану постанову, написала заяву на ім`я прокурора Закарпатської області ОСОБА_7 . і останній на особистому прийомі вручив їй цю постанову. ОСОБА_8 бачив її багато разів в прокуратурі, але не повідомив про дану постанову. Про закриття кримінального провадження вона дізналася випадково від співробітника прокуратури ОСОБА_9 . Практично два тижні вона чекала постанову, але ні по пошті, ні нарочно їй її не видали.

Зазначає, що слідчий Сливич В.І. і зараз у вказаному кримінальному провадженні на встановив повно, всебічно і об`єктивно обставини кримінального провадження, а саме, якщо переглянути відео події, надане і що знаходиться в матеріалах справи, то видно і чути, що патрульні поліцейські нецензурно виражаються та погрожують фізичною розправою їй, її чоловіку та сину, наносять побої, вчинюють фізичний та психологічний тиск на них, провокують її чоловіка на протиправні дії і жодних протоколів не складають. Співробітники УПП заявили, що вони, апріорі, злочинці, так як їх законні вимоги співробітникам ПАТ «Закарпатгаз» надати рішення суду про законне відключення їм газу за борги (представники ПАТ «Закарпатгаз» приїхали за їх адресою 17.08.2016 року відключати від газу без необхідних документів, побили її та сина, незаконно проникли в їх приватний двір, обрізали редуктор, який вона купила і встановила сама - значить це її майно), поліцейські знущалися над ними, принижували людську гідність, сміялися, що вони убогі та в них немає засобів для існування і таке подібне, чим порушили норми Закону України «Про поліцію», КК України, КПК України, Конституції України, Міжнародні договори по правам людини, ратифіковані Україною. Також вони вчинили не тільки незаконне затримання її чоловіка (перед затримання приблизно годину вони провокували їх), можна сказати, що викрали її чоловіка, незаконно надягнувши кайданки, хоча її чоловік інвалід та їм про це було відомо, так як раніше вони ламали руку (хвору) і їм говорили, що він інвалід, чим умисно співробітники УПП порушили Закон України «Про інвалідів». Крім того, співробітники УПП знали, що вони правозахисники. При «затриманні» не було складено ні одного протоколу, без понятих, ні адвоката, ні представників безоплатної правової допомоги, чим порушено ПКМУ № 1363 «Порядок інформування ЦВВПП про випадки затримання осіб», Закону України «Про безоплатну правову допомогу», не були зачитані його права, їй не повідомили, куди його везуть, не допущено представників швидкої медичної допомоги, викликаних нею. Разом з тим, співробітники УПП на втручалися, коли співробітники ПАТ «Закарпатгаз» били її та сина, пограбували їх, винесли з їхнього гаражу інструменти, її мобільний телефон, ображали їх діями, що принижують їх національні та релігійні почуття, розпалювали національну ворожнечу, а також напали на них як представників правозахисної організації. Слідчий прокуратури Сливич В.І. умисно в постанові про закриття кримінального провадження вказує на неправдиві показання і, начебто, що він подивився відео і там видно та чути, що вона та члени її сім`ї погрожують кому-небудь, чи нецензурно висловлюються, чи агресивно себе поводять. У них є відео, видане слідчим Камповим І.М. в рамках даного кримінального провадження, де нецензурно висловлюються співробітники УПП і умисно ламають руку (хвору) інваліду - її чоловіку, наносять йому побої та ображають людську гідність. Співробітники УПП знали, що її чоловік інвалід, вони правозахисна організація і теж викручували їм руки, порвали одяг, дозволили їх бити представниками ПАТ «Закарпатгаз», запустили їх до неї у двір, не пускали її та сина у двір та наносили побої її чоловіку поки представники ПАТ «Закарпатгаз» відрізали незаконно (без рішення суду) газ. Також хто викрав їх майно не встановлено - співробітники УПП чи опергрупа. Співробітники УПП запустила в їх двір всіх бажаючих і дозволили робити всім, що заманеться. Вказане відбувалося у присутності та з дозволу співробітників УПП, які й запустили опергрупу та представників ПАТ «Закарпатгаз» в їх приватний двір. Стаття 126 КК України вказує на побої. Побої умисно, цинічно і жорстоко їм наносили співробітники УПП, що видно на відео.

Крім того, заявник вказує, що 13.06.2018 року було внесено в ЄРДР за № 420180710300000061 по відношенню представників УПП та ПАТ «Закарпатгаз» відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 296 КК України. Слідчим взагалі не досліджувалося, ні її, як заявницю, ні членів її сім`ї ніхто не допитував, жодних слідчих дій не проводилося.

З приводу того, що стосується слідчого ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 заявник зазначає, що в матеріалах кримінального провадження за № 1206070030002897 від 18.08.2016 року дане кримінальне провадження здійснювалося слідчим ОСОБА_10, але насправді не здійснювалося взагалі. 13.06.2017 року було проведено службове розслідування про неправомірні дії ОСОБА_10 Даним розслідуванням встановлено, що ні кримінальне провадження за № 1206070030002897 від 18.08.2016 року, ні кримінальне провадження за № 12016070030002935 по ознакам ч. 3 ст. 185 КК України, розпорядження прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Кириленко Д.П. в порядку ст. 214 КПК України від 29.08.2016 року за № 01-113/282с-16 не вніс умисно відомості в ЄРДР, чим наніс значну (немайнову) шкоду їй та її сім`ї. Також ОСОБА_10 умисно сфальсифікував кримінальну справу проти її чоловіка ОСОБА_2 , користуючись їх до нього довірою, а саме не вказав в допитах номер статті, а тільки номер провадження, який відрізняється лише однією цифрою від провадження за ст. 125. Також він не виділив з кримінального провадження (2935) і використав всі протоколи допитів по цьому провадженню в провадженні (2890), яке направив в суд, не повідомивши її чоловіку про підозру і не вручив чоловіку обвинувальний акт, вчинив службове підроблення. Йому оголосили догану та звільнили з органів і на даний момент по колишньому слідчому ОСОБА_10 складений обвинувальний акт і справа розглядається в суді по відношенню до нього і по справі про підробку документів, як їй сказали працівники прокуратури.

Також зазначає, що в даній постанові не доведені протиріччя в показаннях свідків. Акцентує увагу, що причина нанесення їй, її сину та чоловіку побоїв співробітниками УПП не відповідає дійсності, начебто, вони рятували їх від попадання під трактор, так як останній стояв з увімкненим двигуном і наміру рухатися у водія не було, провулок - тупик, а також досить вузький. Фактичній розправі вони піддавалися і з боку представників УПП. Крім того, нею були подані неодноразово клопотання про визначення суттєвої шкоди охоронюваним законом правам, свободам, інтересам громадян, але відповіді на жодне клопотання вона не отримала. Також вона хоче знати, на якій основі слідчий обласної прокуратури Сливич В .І. зробив висновок, що їм не нанесено моральної та майнової шкоди. Насправді шкоду, нанесену їм, вона оцінює як мінімум у 600000 грн.

На підставі викладеного заявник просить скасувати постанову слідчого в особливо вважливих справах прокуратури Закарпатської області від 15.08.2018 року за № 12016070030002897 та продовжити досудове розслідування у даному провадженні.

Особа, яка подала скаргу - ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги скарги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у ній, та просила скаргу задовольнити. Додатково зауважила, що під час досудового розслідування слідчих дій з її чоловіком ОСОБА_2 не проводилося, а також не проводилася розшифровка відеоматеріалів. Крім того, слідчий не встановив, хто запустив у її двір працівників ПАТ «Закарпатгаз», не підтверджено законність затримання її чоловіка та не допитано працівника поліції ОСОБА_12

Прокурор відділу прокуратури Закарпатської області Ковтун І.В. у судовому засіданні проти вимог поданої скарги заперечив, вважаючи їх безпідставними, просив у задоволенні скарги відмовити.

На запит слідчого судді з Ужгородської місцевої прокуратури до суду скеровано матеріали кримінального провадження за № 12016070030002897 в п`яти томах.

Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу та позицію прокурора, вивчивши скаргу та дослідивши матеріали кримінального провадження за № 12016070030002897, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Судовим розглядом встановлено, що 01.09.2016 року ОСОБА_13 звернулася до прокурора Закарпатської області із заявою в порядку ст. 214 КПК України щодо неправомірних дій окремих працівників Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП відносно неї та членів її сім`ї, в якій зазначила, що 17.08.2016 року, приблизно о 10.00 год., окремі працівники УПП у містах Ужгороді та Мукачеві, перевищуючи свої службові повноваження, застосували фізичне насильство щодо неї і членів її сім`ї, а саме чоловіка ОСОБА_2 та сина ОСОБА_14 , її чоловіка ОСОБА_2 незаконно затримали, провели особистий огляд та застосували щодо нього спецзасоби, а також спричинили йому тілесні ушкодження, вчинили інші неправомірні дії.

За вказаним фактом 04.10.2016 року прокуратурою Закарпатської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016070000000201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, і розпочато досудове розслідування.

Слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12016070030002897 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі заяви ОСОБА_2 щодо заподіяння працівниками УПП в містах Ужгороді та Мукачеві та ПАТ «Закарпатгаз» тілесних ушкоджень йому та членам його сім`ї 17.08.2016 року за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження було доручено прокурором Закарпатської області слідчому відділу прокуратури Закарпатської області.

У подальшому 06.03.2017 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях за № 42016070000000201 від 04.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, та за № 12016070030002897 від 18.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, об`єднано в одне провадження за № 12016070030002897 від 18.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 365 КК України.

На підставі відповідних заяв ОСОБА_1 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 365 КК України щодо слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 за № 42017070000000129 від 29.03.2017 року, за ч. 2 ст. 126 КК України щодо працівників УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_4, ОСОБА_5 та працівників ПАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_27 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за № 42076070000000220 від 21.06.2017 року, за ч. 2 ст.162 КК України за фактом незаконного проникнення окремих працівників УПП у містах Ужгороді та Мукачеві та ПАТ Закарпатгаз» в приватний будинок за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за № 42017070000000245 від 05.07.2017 року, за ч. 2 ст. 398 КК України щодо незаконного проникнення працівників УПП у містах Ужгороді та Мукачеві та ПАТ Закарпатгаз» в офіс ПО «Громадська правозахисна організація «Астрея», що знаходиться за вищевказаною адресою, вчинення насильства щодо заявниці та членів її сім`ї за № 42017070000000246 від 05.07.2017 року, за ч. 1 ст. 161 КК України про вчинення працівниками УПП у містах Ужгороді та Мукачеві та ПАТ Закарпатгаз» щодо ОСОБА_1 та членів її сім`ї дій, спрямованих на розпалювання національної та релігійної ворожнечі за № 42017070000000247 від 05.07.2017 року.

Матеріали досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях об`єднано в одне провадження за № 12016070030002897 від 18.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 398, ч. 2 ст. 161 КК України.

Матеріалами кримінального провадження № 12016070030002897 встановлено, що постановою слідчого в особливо важливих справах прокуратури Закарпатської області від 29.09.2017 року дане кримінальне провадження щодо службових осіб УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_4, ОСОБА_18 та ОСОБА_5 закрито на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в їх діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 161 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2017 року (справа 308/10594/17) вищезазначену постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасовано.

На підставі звернення ОСОБА_1 13.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018071030000061 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, вчинене 17.08.2016 року, на думку заявниці, співробітниками УПП у м. Ужгороді та м. Мукачеві, працівниками ПАТ «Закарпатгаз».

15.08.2018 року слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області старшим радником юстиції Сливичем В.І. винесено постанову про закриття кримінального провадження в частині, згідно з якою кримінальне провадження за № 12016070030002897 від 18.08.2016 року за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині неправомірних дій: слідчого СВ Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України; інспекторів батальйону Управління патрульної поліції в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в їх діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст.162, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 296 КК України.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови та матеріалів кримінального провадження за № 12016070030002897, під час проведення досудового розслідування було допитано в якості потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_14 . З метою перевірки вказаних у заявах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в показаннях останніх та ОСОБА_14 відомостей, під час досудового розслідування допитано в якості свідків працівників УПП у містах Ужгороді та Мукачеві, ПАТ «Закарпатгаз» та інших осіб. Зокрема, допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який свої показання підтвердив у ході одночасного допиту з потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_18 , свідка ОСОБА_10 , який свої показання підтвердив у ході його додаткового допиту у присутності потерпілої ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_19 (котрою проводилася службова перевірка за зверненням ОСОБА_1 щодо неправомірних, на її думку, дій старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10), яка свої показання підтвердила у ході її додаткового допиту у присутності потерпілої ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_20 (прокурора, який входив групу процесуальних прокурорів), свідка ОСОБА_21 (працівника ПАТ «Закарпатгаз»), який свої показання підтвердив у ході одночасного допиту з потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_17

Крім того, слідчим досліджено висновок судово-медичної експертизи № 936, додатковий висновок судово-медичної експертизи № 582 від 01.09.2017 року, додаткову судово-медичну експертизою (висновок № 221 від 18.05.2018 року), висновок судово-медичної експертизи № 935, додатковий висновок судово-медичної експертизи № 583 від 01.09.2017 року, висновок судово-медичної експертизи № 934, додатковий висновок судово-медичної експертизи № 584 від 01.09.2017 року, згідно з якими в ОСОБА_1 та ОСОБА_14 відповідно було виявлено тілесні ушкодження, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Разом з тим, крім інших доказів, слідчим досліджено відеозаписи подій і у відповідності до протоколу огляду відеофайлів, на яких зафіксовано події 17.08.2016 року, у діях службових осіб поліції не встановлено таких активних дій, які б явно виходили за межі наданих їм прав чи повноважень.

Крім того, як встановлено слідчим та слідує з матеріалів кримінального провадження, правомірність дій службових осіб поліції підтверджено також результатами службових розслідувань. Водночас, будь-яких об`єктивних відомостей щодо дій, які призвели до суспільно небезпечних наслідків, що відповідали б встановленому розміру матеріального шкоди, у ході досудового розслідування не встановлено.

Згідно з мотивувальною частиною оскаржуваної постанови під час досудового розслідування не здобуто жодних фактичних даних, які б свідчили про те, що 17.08.2016 року працівниками УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно завдано тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , а тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_2 спричинені в результаті застосування фізичних заходів впливу, які були необхідними та достатніми для припинення його протиправної поведінки. Не встановлено у діях працівників УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознак інших злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 296 КК України. Зокрема, у відповідності до диспозиції статей 125 та 126 КК України вказані злочини характеризуються умисною формою вини, яка полягає в умислі винної особи саме на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого. У той же час, досудовим розслідування встановлено, що співробітники патрульної поліції - інспектори поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діяли у рамках повноважень, наданих ст. ст. 42-45 Закону України «Про Національну поліцію», а об`єктивних фактів спричинення ними тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_14 не здобуто, незважаючи на те, що у ході досудового розслідування було проведено усі можливі та необхідні слідчі дії. З урахуванням правомірності дій співробітників поліції, пов`язаних з виконанням завдань, визначених ст. 2 Закону України «Про національну поліцію», а саме забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави та протидії злочинності, слідчий дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що ними було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 296 та ч. 2 ст. 398 КК України. Доводи, зазначені в вищевказаних заявах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свого об`єктивного підтвердження не знайшли.

Враховуючи, що досудовим розслідуванням не здобуто об`єктивних та переконливих доказів вчинення слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, та вчинення інспекторами батальйону УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП Гутником І.І. та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 296 КК України, а здобуття таких доказів вичерпані, слідчий дійшов висновку, що в їх діяннях відсутній склад вказаних кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.

Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства.

Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов`язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.

Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об`єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.

Як слідує з досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження за № 12016070030002897, під час досудового розслідування слідчим виконано необхідні слідчі дії для встановлення об`єктивної істини у провадженні та виконання завдань, покладених КПК України, а також вжито можливі заходи для отримання наявних доказів.

За таких обставин, посилання заявника у скарзі на неповноту досудового розслідування, як підставу для скасування оскаржуваного рішення, слідчий суддя вважає неспроможними.

Крім того, особою, яка подала скаргу, не наведено переконливих доводів, які б свідчили про те, що шляхом проведення додаткових слідчих дій будуть встановлені достатні дані, що унеможливлюють закриття кримінального провадження в частині дій слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10, інспекторів батальйону УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Перевіряючи надані матеріали кримінального провадження за № 12016070030002897 на предмет відповідності рішення про закриття кримінального провадження вимогам п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 365 КК України встановлено кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Об`єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень (далі - перевищення влади) характеризується трьома обов`язковими ознаками: 1) діянням, яке: а) полягає тільки в активній поведінці - діях; б) зумовлено службовим становищем винного і пов`язане з його владними чи службовими повноваженнями; в) явно виходять за межі цих повноважень; 2) наслідками, що виявляються в істотній шкоді чи тяжких наслідках правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; 3) причинним зв`язком між діянням і наслідками.

Слідчий при закритті кримінального провадження в частині дійшов вірного висновку, що у діях слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10, працівників УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутня така обов`язкова ознака об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, як діяння, тобто активні дії, які явно виходять за межі владних або службових повноважень, оскільки під час досудового розслідування не встановлено перевищення ними службових повноважень. Відповідно, згідно із здобутими даними вбачається достатньо підстав для прийняття остаточного процесуального рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу вказаного кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про те, що під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження за № 12016070030002897 в діяннях працівників УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не встановлено ознак суб`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 296 КК України, що стало достатньою підставою для прийняття остаточного процесуального рішення про закриття кримінального провадження в частині у зв`язку з відсутністю вказаних складів кримінальних правопорушень.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що при винесенні слідчим оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження в частині ним, виходячи з приписів Конституції України щодо обов`язковості виконання судового рішення (ст. 129-1), в повній мірі враховано висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2017 року, згідно з якою було скасовано попередню постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя констатує, що у даному випадку при поданні скарги на постанову слідчого від 15.08.2018 року про закриття кримінального провадження ОСОБА_1 не наведено обставини, якими вона обґрунтовує свої доводи та вимоги щодо порушення безпосередньо її прав і свобод як потерпілої у рамках кримінального провадження за № 12016070030002897.

Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються, чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації, чи має місце інше ущемлення прав і свобод, які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Шмалько проти України» (п. 33) та «Далбан проти Румунії» (п. 44) визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду, при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди. Отже, прийняття рішення чи вжиття заходу на користь заявника в принципі не є достатнім для позбавлення останнього статусу «потерпілого», якщо державні органи не визнали порушення Конвенції, чи то безпосередньо, чи по суті, і не надали за це порушення компенсації.

Відповідно до Рекомендацій Rec (2006) 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів.

Водночас, слідчий суддя зауважує, члени сім`ї заявника ОСОБА_1 - чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_14 , які також є потерпілими в рамках кримінального провадження за № 12016070030002897, з метою захисту своїх прав при винесенні слідчим оскаржуваної постанови не зверталися.

Між тим, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_14 , як учасники кримінального провадження, не позбавлені права звернення до слідчого судді або в іншому судовому порядку з метою захисту їх прав, свобод та інтересів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадження за № 12016070030002897, в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з вимогами ст. 110 КПК України постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

З огляду на встановлені під час судового розгляду скарги обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12016070030002897 проведено достатньо повно і доказів вчинення кримінальних правопорушень не встановлено, а прийняте в результаті перевірки рішення про закриття кримінального провадження в частині відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

Слідчий суддя вважає за необхідне врахувати практику Європейського суду з прав людини, а саме те, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Тобто, висловлені у постанові доводи слідчого є такими, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, оцінивши вищезазначені обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам провадження та положенням закону про кримінальну відповідальність висновок слідчого про закриття кримінального провадження в частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складів кримінальних правопорушень, а відтак у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, серед іншого, про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 110, 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області старшого радника юстиції Сливич В.І. від 15.08.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030002897 від 18.08.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 398, ч. 2 ст. 161, ч. 2 ст. 296 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя

Ужгородського міськрайонного суду В.Й. Данко