Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.02.10р.Справа № 8/26-10 За позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Концерн РРТ) в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м.Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Проект" (м. Жовті Води Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 6 929,45 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Річко І.В. - представник (дов. № 05 від 05.01.10р.)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Концерн РРТ) в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Проект" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 6 929,45 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 6 760,11 грн. - основний борг, 149,46 грн. - інфляційні втрати, 19,88 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язання за договором № 08/06 від 01.01.2006р. в частині вчасної та повної оплати наданих телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування обладнання у період з 18.05.2009р. по 17.11.2009р.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена листом Головного управління статистики у Дніпропетровській області станом на 01.02.2010р.
Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
У зв’язку з реорганізацією Державного підприємства «Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр»шляхом його приєднання до Концерну радіомовлення радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ) у якості філії, згідно наказу Міністерства транспорту та зв’язку України № 751 від 20.07.2006 р. правонаступником Державного підприємства "Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр" є Концерн радіомовлення радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну РРТ (позивач).
01.01.2006р. між Державним підприємством "Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр", правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір № 08/06, предметом якого є надання телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування обладнання відповідача.
Відповідно до п.п. 10.1., 10.6., термін дії договору з 01.01.2006 р. до 31.12.2006р. Далі цей договір пролонговується на той же термін на тих же умовах, якщо сторони не виявлять бажання припинити дію договору, висловивши це письмово за місяць до закінчення договору. Договору припиняється в разі закінчення строку, на який було його укладено, згоди сторін або рішення суду.
З моменту укладення договору відповідачем його умови щорічно належним чином виконувались, а саме: в період з 01.01.2006 р. по 30.04.2009 р. включно.
Таким чином, щомісячна оплата відповідачем за вказаний період з 01.01.2006 р. по 30.04.2009р. рахунків позивача, на підставі актів про виконані роботи, підписаних представниками позивача та відповідача, є належним доказом прийняття послуг відповідачем за укладеним договором і визнання дії укладеного договору до 31.12.2009р. включно.
Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору, вартість послуг визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1 до цього договору) і перераховується відповідачем до 10 числа кожного місяця, що йде за звітним. Акт про виконані роботи за місяць відповідач підписує протягом доби з моменту його одержання. У випадку, якщо протягом трьох діб акт не буде підписаний відповідачем і відповідач не повідомить позивача про свої зауваження щодо наданих послуг, акт вважається підписаним, а послуга підтвердженою.
При цьому, жоден із пунктів договору не містить посилань на те, що умовою оплати послуг відповідачем є факт підписання акту виконаних робіт. Також виконання обов’язку відповідача щодо оплати послуг не ставиться в залежність від підписання відповідачем акту виконаних робіт, неотримання від позивача проекту такого акту або невідповідність цього акту виконаних робіт нормам бухгалтерського обліку та чинного законодавства.
Відповідачем були порушені умови п. 3.1. договору в частині строків оплати за надані послуги, а саме: на час розгляду справи не оплачені телекомунікаційні послуги надані за період з 01.05.2009 р. по 20.11.2009 р. включно на загальну суму 6760,11 грн. за наступними рахунками:
- № 334 від 18.05.2009 р. на суму 1005,56 грн.;
- № 409 від 18.06.2009 р. на суму 1010,59 грн.;
- № 484 від 14.07.2009 р. на суму 1021,70 грн.;
- № 562 від 17.08.2009 р. на суму 1020,68 грн.;
- № 640 від 15.09.2009 р. на суму 1018, 64 грн.;
- № 717 від 19.10.2009 р. на суму 1026,79 грн.;
- № 794 від 17.11.2009 р. на суму 656,15 грн.
Відповідно до п. 5.2.3 договору, відповідач зобов’язаний вчасно оплачувати надані послуги згідно з рахунками, виставленими позивачем відповідно до п. 3.1. договору.
Доказами надання визначених договорами послуг є акти про надані послуги і пред’явлені рахунки на оплату послуг з доказами їх отримання представником відповідача:
- рахунок № 334 від 18.05.2009 р. на суму 1005,56 грн. Отриманий представником відповідача 26.05.2009 р., згідно реєстру отриманих рахунків і податкових накладних.
- рахунок № 409 від 18.06.2009 р. на суму 1010,59 грн. Отриманий представником відповідача 30.06.2009 р., згідно реєстру отриманих рахунків і податкових накладних.
- рахунок № 484 від 14.07.2009 р. на суму 1021,70 грн. Отриманий представником відповідача 25.07.2009 р., згідно реєстру отриманих рахунків і податкових накладних.
- рахунок № 562 від 17.08.2009 р. на суму 1020,68 грн. Отриманий представником відповідача 25.08.2009 р., згідно реєстру отриманих рахунків і податкових накладних.
- рахунок № 640 від 15.09.2009 р. на суму 1018,64 грн., повернутий за закінчення терміну зберігання у поштовому відділенні.
- рахунок № 717 від 19.10.2009 р. на суму 1026,79 грн., повернутий за закінчення терміну зберігання у поштовому відділенні.
- рахунок № 794 від 17.11.2009 р. на суму 656,15 грн. Отриманий представником відповідача 12.12.2009 р., згідно реєстру отриманих рахунків і податкових накладних.
У порушення вимог п. 3.2. договору відповідач не повернув позивачу акти виконаних робіт за період з 01.04.2009р. по 20.11.2009 р.
Направлена претензія № 575 від 28.08.2009 р. з повторним направленням рахунків, отримана відповідачем 08.09.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням про отримання, залишена без відповіді і задоволення.
Повторно направлена претензія № 740 від 05.11.2009 р. на суму 5 077,17 грн. разом з рахунками також залишена без відповіді і задоволення.
Доказів погашення заборгованості за період з 18.05.2009р. по 17.11.2009р. у розмірі 6 760,11 грн. на момент розгляду справи відповідачем не надано.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 6 760,11 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
За ст.ст. 901, 903, Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" встановлений обов'язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування обладнання у період з 18.05.2009р. по 17.11.2009р. у розмірі 6 760,11 грн.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні у розмірі 149,46 грн.
Розрахунок інфляційних втрат господарським судом перевірений та відповідає чинному законодавству.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 149,46 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Крім того, п. 7.2. договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування плати за надані послуги відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
На підставі вищевикладених норм, позивачем була нарахована пеня у розмірі 19,88 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 19,88 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, Законом України "Про телекомунікації", ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон - Проект» (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Б. Хмельницького, 21/41, код ЄДРПОУ 32172738) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Концерн РРТ) в особі Дніпропетровської філії Концерну РРТ (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 3; р/р 26008060145621 в Жовтневому відділенні КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 34965381) - 6 760 грн. 11 коп. основного боргу, 149 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 19 грн. 88 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.
СуддяІ.Ю. Дубінін
Судове рішення № 8222869, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 24.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/26-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: