Вирок № 82227287, 06.06.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 1-кп/263/443/2019

№ 263/5432/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року місто Маріуполь

Колегія суддів Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.А.,

суддів: Васильченко О.Г., Музики О.М.,

при секретарі: Шпичак Є.М.,

за участю прокурора: Кассай О.М.,

захисника: Кінько В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 14.06.1985 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст. 141, 206 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково на не відбутий строк 6 місяців 16 днів на підставі постанови Прилуцького міського суду Чернігівської області; 2) 21.02.1989 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 142, ч.3 ст. 206, ч. 1 ст. 215 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 04.01.1995 по відбуттю строку покарання; 3) 07.08.1995 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 3 ст. 101 КК України України (в редакції 1960 року) до 8 років позбавлення волі, звільнився 04.04.2003 по відбуттю строку покарання; 4) 20.08.2003 Іллічівським районним судом м. Маріуполя по ст. 153 ч.2, 15 ч. 1,3, ст.152 ч.4, ст.185 ч.3, ч.1 ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі, 02.12.2003 Апеляційним судом Донецької області вирок в частині засудження за ст. 153 ч.2, 15 ч. 1,3, ст.152 ч.4 КК України скасовано та справу повернуто на додаткове розслідування, вважати засудженим за ч. 2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 5) 15.06.2004 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст.153, ч. 1, 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152, ч.1 ст. 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, 08.07.2011 звільнений умовно-достроково на не відбутий строк покарання 3 місяці 22 дні за постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 30.06.2011; 6) 28.05.2002 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст.129, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 70 КК України до 6 місяців арешту; 7) 05.11.2012 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст. 186, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 7, ч.4 ст.70,71 КК України до 5 років позбавлення волі; 8) 01.03.2016 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ст. 71, ч. 5 ст.72 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 11.05.2018 по відбуттю строку покарання; 9) 27.11.2018 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

04.07.2018 приблизно о 16.00 годині обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин із знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи мету на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 , два удари ножем в життєве важливий орган, а саме: в область шиї ліворуч та праворуч, спричинивши останньому тілесні ушкодження, у вигляді: двох колото-різаних ран шиї з пораненням гортані, що ускладнились геморагічним шоком 3-го ступеню і утворились в результаті двох дій колюче-ріжучих предметів та відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Після нанесення вказаних ударів знаряддя злочину - ніж, в нього відібрала присутня при конфлікті - ОСОБА_3 . Таким чином обвинувачений ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав би необхідними для настання смерті потерпілого ОСОБА_2 , а смерть останнього не настала у зв`язку з тим, що йому була своєчасно надана швидка медична допомога.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, злочин, передбачений ч. ч. 1, 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України

Він же, 05.07.2018 приблизно о 11 годині 00 хвилин, діючи умисно, повторно, знаходячись біля будинку № 159 по пр. Металургів Кальміуського району м.Маріуполя, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом ривку відкрито викрав її майно, а саме: грошові кошти в сумі 1550 грн., після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись в подальшому майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст.186 КК України.

Він же 18.07.2018 року, приблизно о 23.20 год., будучи особою, яка раніше вчинила розбій, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, знаходячись біля будинку №37-3 по пр. Нікопольському в Кальміуському районі м. Маріуполя, маючи при собі ніж, напав на неповнолітню потерпілу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка знаходилась на лавочці, розташованій біля будинку за вищевказаною адресою, де погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, що виразилося в притисканні леза ножа до шиї потерпілої, яку остання, в ситуації, яка склалася, сприймала реально, побоюючись за своє життя та здоров`я і намагаючись перешкодити останньому в заподіянні їй тілесних ушкоджень, своєю правою рукою схопилася за лезо ножа, від чого отримала поранення пальців правої руки. Однак, обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння майном потерпілої шляхом розбійного нападу, вирвав з лівої руки ОСОБА_5 , мобільний телефоном «DOOGEE», вартістю 3500 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператору «Київстар», вартістю 10 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3510 грн., після чого з місця вчинення злочину втік.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаними з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненими особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду пояснив, що справді 04.07.2018 приблизно о 16.00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 , в ході конфлікту із знайомим ОСОБА_2 , умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 два удари ножем в область шиї ліворуч та праворуч, спричинивши останньому тілесні ушкодження, у вигляді: двох колото-різаних ран шиї з пораненням гортані. Ніж, в нього відібрала присутня при конфлікті ОСОБА_3 Вказав, що у момент нанесення ударів мав умисел на позбавлення ОСОБА_6 життя.

Також, 05.07.2018 приблизно о 11 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 159 по пр. Металургів в м . Маріуполі , шляхом ривку відкрито викрав майно ОСОБА_4 , а саме: грошові кошти в сумі 1550 грн., після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись в подальшому майном на власний розсуд. Те що потерпіла похилого віку він розумів.

Також, 18.07.2018 року, приблизно о 23.20 год., знаходячись біля будинку №37-3 по пр. Нікопольському в м. Маріуполі, маючи при собі ніж, напав на неповнолітню потерпілу ОСОБА_5 , яка знаходилась на лавочці, біля будинку та притиснувши лезо ножа до її шиї, вирвав з лівої руки ОСОБА_5 мобільний телефоном «DOOGEE», в якому знаходилась сім-картка мобільного оператору «Київстар». Потерпіла в цей час своєю рукою схопилася за лезо ножа, від чого отримала поранення пальців руки. Після чого з місця вчинення злочину втік.

Потерпілі у судове засідання не з`явилися, попередньо подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає змісту ст. 56 КПК України. Оскільки обвинувачений визнав вину у повному обсязі, за відсутності потерпілих можливо з`ясувати усі обставини під час судового розгляду, сторони кримінального провадження не наполягали на допиті потерпілих, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутності.

Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що їх слід кваліфікувати:

- за ч.ч. 1,3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині;

- за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно;

- за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

За встановлених обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочину, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину щодо малолітнього та особи похилого віку.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку, характер вчинених ним кримінальних правопорушень, тяжкість скоєного і те, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, однак щиро розкаявся в скоєному, а також те, що обвинувачений не працює, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, повторно скоїв злочини, тому суд приходить до висновку про те, що він належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, що вказує на його негативну соціальну поведінку.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу. Сукупність даних про обставини вчинення злочинів та особу винного дають суду підстави вважати, що для виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкцій пред`явленого обвинувачення у вигляді позбавлення волі.

При призначенні міри покарання застосуванню підлягають положення ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням та поглинання не відбутого покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 27.11.2018 року.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає доказуванню.

Як вбачається з довідки Комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім. І.К.Мацука», що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 за 17 ліжко-днів склали 8507,82 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Таким чином, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, такий обов`язок покладений на особу, яка вчинила злочин.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення експертизи - в сумі 1287 грн. 00 коп.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити у силі до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.373, ст.374 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч.ч. 1.3 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.ч.1,3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На підставі ст.70 ч. 4 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, поглинути невідбуте покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 27.11.2018 року, у вигляді 2 років позбавлення волі та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу із конфіскацією майна.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з дати ухвалення вироку.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 час тримання під вартою, а саме з дати затримання - 19.07.2018 року до набрання вироком законної сили..

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Позов прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 2, в інтересах держави, в особі КУ «Маріупольська міська лікарня №4 ім. І.К.Мацука» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КУ «Маріупольська міська лікарня №4 ім. І.К.Мацука» (ЄДРПОУ 01990654) витрати на лікування потерпілого від злочину у сумі 8507 гривень 82 копійки.

Стягнути з на користь держави витрати на проведення експертизи у сумі 1287 гривень 00 копійок.

Скасувати арешт майна накладений згідно ухвали слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області: 06.07.2018 року на майно, яке вилучене 04.07.2018 року під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_2 , а саме: предмет схожий на кухонний ніж з зеленою пластмасовою ручкою та слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з підлоги в кімнаті №2; 06.07.2018 року на майно, яке вилучене 05.07.2018 року під час проведення огляду предметів, які добровільно надано ОСОБА_1 , а саме: футболку біло-синього кольору з коротким рукавом та плямами бурого кольору по всій поверхні та штани типу «брюки» чорного кольору з плямами бурого кольору; 20.07.2018 року на майно, яке 19.07.2018 року вилучене під час огляду місця події, а саме: металевий предмет, зовні схожий на ніж та мобільний телефон «DOOGEE» IMEI -1: НОМЕР_2 , IMEI -2: НОМЕР_5 .

Речові докази по справі:

-предмет схожий на кухонний ніж з зеленою пластмасовою ручкою та слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з підлоги в кімнаті №2, футболку біло-синього кольору з коротким рукавом та плямами бурого кольору по всій поверхні та штани типу «брюки» чорного кольору з плямами бурого кольору, зрізи нігтів з обох рук ОСОБА_1 , зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з марлевими серветками, металевий предмет, зовні схожий на ніж, передані на зберігання до камери схову Кальміуського ВП - знищити;

-мобільний телефон «DOOGEE» IMEI -1: НОМЕР_2 , IMEI -2: НОМЕР_5 , переданий на зберігання до камери схову Кальміуського ВП - повернути законному представнику потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судді: О.А. Шевченко

О.Г.Васильченко

О.М.Музика