Рішення № 82226648, 06.06.2019, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/406/19

Номер провадження 2/229/303/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого –судді Гонтар А.Л.,

при секретарі Білик О.А.

за участі відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач АТ КБ "Приватбанк" 24 січня 2019 р. звернулося до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 05 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом у розмірі 30відсотків на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

АТ КБ "Приватбанк" цілком виконав зобов`язання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушила графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2018 р., складає 94535,29 гри-вень.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 29.01.2019 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового розгляду на 19.02.2019 року (а.с. 46-47).

12 лютого 2019 року до суду надійшов відзив відповідача по справі Костенко І.В., яка заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за позовними вимогами позивача сплинув строк позовной давності (а.с.52-53).

19 лютого 2019 року підготовче провадження по справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 18 березня 2019 роу (а.с.58-59).

14 березня 2019 року до Дружківського міського суду надійшла відповідь на відзив (а.с.62-80).

Відповідач ОСОБА_1 14 березня 2019 року подала до Дружківського міського суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.81-82).

18 березня 2019 року ухвалою Дружківського міського суду у представника позивача були додатково витребувані докази по справі (а.с.88-89).

Представник позивача АТ КБ "Приватбанк" не з`явився у судове засідання, надав суду заяву з клопотанням розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.3 зворотний бік).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання з`явилась, не заперечує проти стягнення з неї заборгованості за кредитом у сумі 5850,87 грн., щодо стягнення з неї заборгованості за відсотками, пені та штрафів заперечує, вважає, що вони не підлягають стягненню. Пояснила, що остані платежі за кредитною карткою вона робила у 2014 році. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 , вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за даними правовідносинами сплинув строк позовної давності.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 05 грудня 2011 року між нею та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 10)

Відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" строк дії даної картки до квітня 2016 року (а.с.98).

Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, підвищити або анулювати) кредитний ліміт.

Пунктом 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що підписання даного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач погодилась з умовами кредиту і підписала заяву, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею і банком Договір.

Згідно з п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом п. 2.1.1.5.6 Умов визначено, що у разі невиконання зобов`язань за договором, позичальник на вимогу банку має виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Судом встановлено, що відповідачем порушено строки платежів за зобов`язаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг для надання послуг Банк видає Клієнту Карту, її вид визначений у пам`ятці Клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого Клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата отримання Картки, зазначена в Заяві.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.11 Умов та Правил надання банківських послуг картка діє до останнього дня місяця, що вказаний на лицевій стороні карти включно.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.12 вказаних Умов та Правил за закінченням строку дії відповідна карта продовжується Банком на новий строк (шляхом надання Клієнту карти з новим строком дії). По зверненню Клієнта в Банк, відповідно діючим Тарифам. Перевипуск карти на новий строк здійснюється при дотриманні Клієнтом умов обслуговування Карти, передбачених Договором.

Позивач надав суду докази, що строк дії кредитної картки ОСОБА_1 продовжувався до квітня 2016 року, відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила той факт, що їй видавалась ще одна кредитна картка.

За пунктом 2.1.1.7.6. Умов при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості (а.с.31).

Як вибачається із наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 05 грудня 2011 року станом на 31 жовтня 2018 року складає 94535,29гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає –5850,87 гривень;

- заборгованість по відсоткам за кредитом складають –81211,55 гривень;

- штраф (фіксована частина) - 500 гривень;

- пеня складає - 2495,00 гривень;

- штраф (процентна складова) - 4477,87 гривень.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості, Банк посилався на те, що позивач виконав умови кредитного договору, надав відповідачу кредитні кошти, а останній свої зобов`язання за кредитним договором не виконує і утворив зазначену заборгованість.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.2.1.1.7.6. умов кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого зобов`язання, ПАТ КБ "Приватбанк" має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову (а.с. 31 )

Оскільки позичальник ОСОБА_1 порушила строки платежів за зобов`язаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, позивач з цього приводу спочатку звернувся 10 квітня 2018 року - ухвалою Дружківського міського суду від 27 липня 2018 року справу було залишено без розгляду (а.с.54), а потім знову звернувся 24 січня 2019 року (а.с.2), тому відповідач ОСОБА_1 повинна відповідно до п.2.1.1.7.6. умов кредитного договору, ст. 6, ст. 546, ст. 549 ЦК України сплатити позивачу штраф, який на час розгляду справи судом складає 4977.87 гривень.

Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Відповідач ОСОБА_1 заявила клопотання про застосування строку позовної давності при стягненні заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч.2. ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 2 розділу І умов та правил надання банківських послуг установлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення).

Відповідно до пп.2.1.1.2.11 розділу ІІ документа строк дії картки вказано на лицевій стороні (місяць і рік), і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).

Суд встановив, що строк дії картки, яка була видана ОСОБА_1 05 грудня 2011 року не вказано (а.с.10). Доказів позивачем суду не надано, незважаючи на те, що такі докази судом були витребувані.

Строк дії картки №5457082901262365, видачу якої відповідач не спростовувала - до останнього дня квітня 2016 року (а.с.98).

Банк пред`явив позов до суду 24 січня 2019 року, тобто не порушивши строку позовної давності.

Як зазначено в правовій позиції , висловленої Верховним Судом України у постанові від 12 листопада 2014 року під час розгляду справи №6-167цс14 пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений.

В правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності ( ст.. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Враховуючи, що строк дії картки ОСОБА_1 № 5457082901262365 - до останнього дня квітня 2016 року, а в суд позивач звернувся 24 січня 2019 року, він не пропустив строк позовної давності для захисту порушеного права.

Тому суд має стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором в межах строку позовної давності, яка дорівнює три роки.

Враховуючи, що звернення банку у суд мало місце 24 січня 2019 року, для розрахунку розміру заборгованості необхідно прийняти відомості про наявність заборгованості за кредитним договором з 24 січня 2016 року.

Станом на 26 січня 2016 року сальдо поточної заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту дорівнювало 5646.42грн., сальдо простроченої заборгованості за кредитом – 204.45 грн. Загальна заборгованість за тілом кредиту дорівнює: 5850,87 грн.

Вказаний факт підтверджений розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, який міститься на аркуші справи 7-9. Вказаний розрахунок ОСОБА_1 не спростований.

Як видно з цього ж розрахунку станом на 05.12.2011 року банк застосовував до кредитних відносин з ОСОБА_1 проценту ставку у розмірі 30% річних.

В подальшому вказаний відсоток за користування кредитом збільшувався і періодично дорівнював : з 1 вересня 2014 року – 34.8%, з 1 квітня 2015 року по 31 жовтня 2018 року - 43.2 %.

Суд вважає, що застосування у спірних правовідносинах підвищеної процентної ставки щодо ОСОБА_1 є правомірним, виходячи з наступного.

Згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що є частиною договору, розмір винагороди за послуги банку, є невідємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими Умовами (п.1.1.1.91). Винагорода банку - сума зобовязань держателя платіжної картки з оплати установлених банком тарифів, в тому числі процентів за користування кредитом (п.1.1.1.17).

Клієнт банку зобовязаний отримувати виписки про стан карткового рахунку та про операції, що проводяться по картрахунку (п.1.1.2.3).

Згідно з п.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг у разі незгоди зі зміною Правил та/або умов, які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/terms/pages/70/, позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком, в тому числі заборгованість, що утворилась протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю.

Згідно з п.1.1.7.12 договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього часу ні одна із сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий же строк.

Картка діє до останнього дня місяця, вказаного на лицевій стороні картки, включно (п.2.1.1.2.11). По закінченню строку дії відповідна картка продовжується на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії) за зверненням клієнта до банку (п.2.1.1.2.12).

Відповідно до п.2.1.1.12.12 процентна ставка по кредиту за місяць, наступним за звітним, вказується банком у щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць.

Згідно з п.1.1.3.1.9 банк зобовязаний не менше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати держателю картки виписки про стан картрахунків та про поведених за минулий місяць операціях по картрахунках. При підключені держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobile-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» №906 СП 2014-6915682 від 18 серпня 2014 року з 1 вересня 2014 року актуалізовані тарифи, зокрема по карті «Універсальна»: трати клієнтів з 01.09.2014 року – 2.9%, трати клієнтів до1 вересня 2014 року – 2.5%. По всім тратам, які здійснені до 1 вересня 2014 року проценти будуть нараховуватися по старій ставці до повного погашення заборгованості по цим тратам. З 1 жовтня 2014 року запроваджується ставку у 3.2% замість 2.5%. З 01 квітня 2015 рокк запроводжується ставка у 3.6% замість 3.2.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 видно, що вона останій платіж здійснила 24 січня 2017 року у розмірі 350 грн. (а.с.8 зворотний бік), даний розрахунок підтверджено випискою із карткового розрахунку, згідно якого вибачається, що останні платежі ОСОБА_1 робила 31 жовтня 2016 року на термінале самообслуговування у магазині Цезарь у сумі 350 грн., 24 листопада 2016 року на термінале самообслуговування у відділенні банку у сумі 350 грн., 24 грудня 2016 року на термінале самообслуговування ТЦ Астрон у сумі 350 грн., 24 січня 2017 року на термінале самообслуговування магазіна Цезарь 350 грн. (а.с. 67). Таким чином, вона визнала нарахування Банком збільшених процентів за користування кредитом з 1 квітня 2015 року.

За таких умов суд вважає, що на час припинення відповідачем виконання умов кредитного договор треба враховувати процентну ставку 43,2 % річних, або 3,6% на місяць.

Судом встановлено, що за період з 26 січня 2016 року по 24 січня 2019 року сплинуло 36 місяців. Тому заборгованість по процентах за користування кредитом дорівнює: 5850,87 х 3.6% х 36 = 7582,72 грн. Саме така сума заборгованості за процентами за користування кредитом має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Звертаючись в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 штрафів в сумі 4977,87 грн., пені у сумі 2495 грн. Банк посилався на те, що кредитним договором передбачена відповідальність боржника за неналежне виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та 5.11.2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.50).

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2.12.2015 року № 1275-р місто Дружківка Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Отже, враховуючи те, що відповідач є громадянкою України, яка зареєстрована та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», вона має бути звільнена від сплати штрафних санкцій. Тому Банк безпідставно нарахував і вимагає сплати ОСОБА_1 штрафів та пеені за кредитним договором.

З огляду на вищевикладене, позов треба задовольнити шляхом стягнення суми заборгованості, процентів з відповідача в сумі 13433,59 гривні.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із позовних заяв майнового характеру юридичними особами справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі – 1921 гривень.

Суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості, яка складає 13433,42 гривень. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1921,00 гривень, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.76-80, 263-265,268 ЦПК України (в редакції 2017 р.), ст.. 526,625,1050,1054 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК 'ПРИВАТБАНК', який знаходиться за адресою(м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.50, поштовий індекс 49094 р/р № НОМЕР_2 , МФО № 305299 код ЗКПО 14360570, заборгованість по кредиту у сумі 13433 (тринадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 42 коп., а саме: заборгованість у сумі – 5850,87 гривень; заборгованість за відсотками у сумі – 7582,72 гривень; стягнути судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев"ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4977 (чотири тисячі дев"ятсот сімдесят сім) грн. 87 коп., пені в сумі 2495 (дві тисячі чотириста дев"яносто п"ять) грн. 00 коп., відсотків у сумі 73628,83 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовленно в нарадчій кімнаті 06 червня 2019 року.

Суддя: А. Л. Гонтар