Ухвала суду № 82226451, 27.05.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3980/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Зубчук І. В.,

за участю секретаря с/з – Талавєр Т. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Житомирської місцевої прокуратури до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 Володимира Олександровича, ОСОБА_24 Юлії Олегівни, Медведюк Олени Володимирівни, реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції, треті особи: Державне підприємство “Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат”, Державне підприємство “Житомирський військовий лісгосп”, Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області про визнання недійсними розпоряджень голови Житомирської РДА № 1069 від 23 листопада 2010 року, №83 від 04 лютого 2011 року, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в якому зазначив, що головою Житомирської районної державної адміністрації були винесені з порушенням встановленим законом вимог розпорядження, а саме: про надання дозволу 95 громадянам на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 1069 від 23 листопада 2010 року та про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок. № 83 від 04 лютого 2011 року. Вказав, що на підставі зазначених розпоряджень гр.гр. ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 отримали державні акти на право власності. Також зазначив, що ряд осіб, а саме: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , наразі є власниками спірних земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з минулими власниками, які отримали вказані земельні ділянки на підставі оспорюваних розпоряджень.

У зв`язку з наведеним просить: визнати недійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації;

визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки, які отримали гр.гр. ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 ;

зобов`язати гр.гр. ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 повернути земельні ділянки на користь держави в особі ДП “Житомирський військовий лісгосп”;

витребувати у гр.гр. ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 земельні ділянки на на користь держави в особі ДП “Житомирський військовий лісгосп”.

У судове засідання з`явилися прокурор Костишин О. Д., представник відповідача ОСОБА_29 , представник відповідача ОСОБА_30 , представник відповідача ОСОБА_31 О. Ф..

Інші учасники справи або їхні представники у судове засідання не з`явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

У процесі розгляду справи представник відповідача Сіра А. В. звернулася до суду з клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обгрунтовуючи його тим, що прокурором подано позов в інтересах ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат МО України”, яке і має бути позивачем по справі.

Прокурор заперечив стосовно задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки під час звернення до суду з позовом прокуратурою було дотримано всіх вимог та змісту позовної заяви в інтересах держави.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов таких міркувань.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. “г” ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 ЦК передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди (ч. 2 ст. 393 ЦК).

У разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом "г" частини 3 статті 152 ЗК України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача (пункт 15 постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17).

Частиною 3 ст. 56 ЦПК передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи позов, прокурор посилався на те, що спірні землі вибули із постійного користування ДП “Житомирський військовий лісгосп” поза його волею, відповідачі набули права власності на спірні ділянки всупереч вимог земельного законодавства, а тому вказані землі підлягають витребуванню на користь цього підприємства.

Отже, позов прокурором пред`явлений в інтересах самостійної юридичної особи - ДП “Житомирський військовий лісгосп”, яке, на думку суду, і мало бути позивачем у справі, оскільки не було позбавлене права самостійно звернутись до суду за захистом своїх прав, однак визначене прокурором як третя особа.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов у цій справі подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

З огляду на наведене, суд вважає за потрібне залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 56, 257 ЦПК, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву Житомирської місцевої прокуратури до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_32 Олександровича, ОСОБА_24 Юлії Олегівни, Медведюк Олени Володимирівни, реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції, треті особи: Державне підприємство “Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат”, Державне підприємство “Житомирський військовий лісгосп”, Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області про визнання недійсними розпоряджень голови Житомирської РДА № 1069 від 23 листопада 2010 року, №83 від 04 лютого 2011 року, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 30 травня 2019 року.

Суддя І. В. Зубчук