Рішення № 82226276, 27.05.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/13156/18

Провадження № 2/219/611/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

позивач Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» звернулося до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 978/408935-АП від 28.07.2007 року у сумі 3 332, 75 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди в сумі 1 153,40 грн., невідшкодованих судових витрат в сумі 792,14 грн., 3% річних за час прострочення в сумі 18 700,51 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 28 липня 2008 року Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (попередня назва - AT «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №978/408935-АП, відповідно до п.1.1., п.1.2. кредитного договору, кредит наданий ОСОБА_1 в сумі 10 000,00 доларів США на споживчі потреби, а саме: ремонт квартири та придбання меблі за адресою: АДРЕСА_1 з строком користування кредитними коштами до 27.07.2018 року. В якості забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 , був укладений договір поруки № 978/408935-П від 28.07.2008 року. Однак, ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору, а саме не повертається кредит у строки/терміни, передбачені графіком, не сплачуються проценти/прострочені проценти за користування кредитом та комісія/прострочена комісія у строки/терміни, передбачені кредитним договором. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року по справі №0503/248/2012 (провадження №2/1034/2012) позовну заяву ТОВ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково задоволено. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2012 року по справі №22ц- 0590/10154/12 рішення Артемівського міськрайонного суду від 22.08.2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повністю задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в сумі 79213,67 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі по 396,07 грн. з кожного з відповідачів, з яких: 61 502,93 гривень - заборгованість за кредитом; 5 763,95 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 532,54 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 10260,85 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 1153,40 гривень - заборгованість за сплатою пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Станом на 15.10.2012 року (дата винесення рішення Апеляційного суду Донецької області), сума, стягнута за рішенням суду 79213,67 гривень у валюті договору складала: 61502,93 грн./7,993 доларів США за 1 долар США=7694,60 доларів США; 5 763,95 гривень/7,993 доларів США за 1 долар США=721,12 доларів США; 532,54 гривень/7,993 доларів США за 1 долар США=66,63 доларів США; 10260,85 гривень/7,993 доларів США за 1 долар США=1283,73 доларів США. Разом, сума боргу, визначена в судовому рішенні складала разом 9766,08 доларів США та 1153,40 гривень (пеня обліковується в національній валюті України). В ході виконавчого провадження №37209324 про стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_1 (відкрито постановою від 25.03.2013 року) та виконавчого провадження №372091185 про стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_2 (відкрито постановою від 25.03.2013 p.), що були проведені Бахмутським (Артемівським) міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, кошти в сумі 79213,67 грн. та 396,07 грн. стягувались з 07.05.2013 року по 23.10.2017 року (копії постанов про закінчення виконавчих проваджень додаються до цієї заяви).

Так, вищевказані кошти, що були отримані з Бахмутського (Артемівського) міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області за період з 07.05.2013 року по 23.10.2017 року у сумі 6 433,39 доларів США було розподілено наступним чином з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на дату зарахування коштів: 5 082,97 доларів США направлено на погашення тіла кредиту; 1 350,44 доларів США направлено на погашення відсотків. Таким чином, у зв`язку з курсовою різницею Банком за рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року по справі №0503/248/2012 (провадження №2/1034/2012), з врахуванням рішення Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2012 року по справі №22ц-0590/10154/12 було недоотримано: 3 332,75 доларів США заборгованості тілу кредиту; 1 153,40 гривень пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання; 792,14 грн. судових витрат. Внаслідок невиконання умов кредитного договору та невиконання у добровільному порядку рішення суду, у відповідачів перед позивачем станом на 25.10.2018 року є наявною заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 332,75 доларів США та 1549,47 гривень, що включає: заборгованість за кредитом в сумі - 3 332,75 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди в сумі - 1 153,40 гривень, невідшкодовані судові витрати в сумі - 792,14 гривень. Крім того, в порядку ст.625 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що у нього виникло право нарахування та стягнення з відповідачів санкції у розмірі 3% річних від суми боргу з моменту винесення судового рішення. Відповідно до розрахунку, розмір санкції складає 664,34 доларів США, що на дату пред`явлення цієї позовної заяви за курсом НБУ (1 долар США=28,149 гривень) становить 18700,51 гривень.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.12.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 23.01.2019 року.

22.02.2019 року до суду від відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву за кредитним договором №978/408935-АП від 28.07.2008 року, згідно якого відповідачі зазначили, що вважають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне : 1) остаточне рішення Апеляційного суду Донецької області від 15 жовтня 2012 року по справі № 22ц-0590/10154/12 передбачало стягнення з відповідачів боргу у національній одиниці України - гривні. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків з встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Сам по собі факт зростання курсу іноземної валюти - долара США, і відповідного знецінення національної валюти - гривні не може бути підставою для задоволення повторного позову, тим більше, що остаточне рішення суду передбачало стягнення грошових коштів у національній валюті - гривні. Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496 (чинне до 01.08.2018 року), офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів і розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США, що затверджене Постановою НБУ від 19 липня 2018 року N 80 «Про деякі питання встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та внесення змін до Класифікатора іноземних валют та банківських металів», офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється щоденно - для конвертованих валют, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями. Курси іноземної валюти не є постійно встановленою величиною, його показники змінюються практично щохвилини, встановлюється середньо збільшений або зменшений добовий курс на мирових фінансових ринках та валютних біржах. Тобто, цілком очевидно, що курс долара США не залежить від волі відповідачів. Немає причинного зв`язку між тим, що остаточне рішення суду виконувалось у примусовому порядку тривалий час, а саме: відносно ОСОБА_2 з 25.03.2013 року по 10.10.2017 року, ОСОБА_1 з 25.03.2013 року по 25.09.2017 року, та зростанням у зазначені періоди курсу долара США і відповідним знеціненням національної валюти, внаслідок чого, за версією позивача, йому заподіяні збитки. Закон взагалі не передбачає визначення розміру збитків після спливу декількох років після заявлення первісного позову до відповідачів про стягнення боргу та ухвалення рішення по суті спору.

Крім того, позивач, пред`явивши 11.01.2012 року первісний позов до позичальника ОСОБА_1 та поручителя - ОСОБА_3 , замінивши 10.04.2012 року неналежного відповідача - ОСОБА_3 , на ОСОБА_2 , в якому вимагав повного дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за його користування, та пені відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк та спосіб виконання боргових зобов`язань за договором, а саме: окремих зобов`язань по внесенню щомісячних платежів на протязі періоду до 27.07.2018 року на одне зобов`язання достроково виконати боргове зобов`язання в цілому, шляхом погашення однією сумою, й був зобов`язаний пред`явити новий позов до боржника позичальника протягом трьох років від дати пред`явлення первісного позову. Тобто, до ОСОБА_1 до 12.01.2015 року.

Також у своєму відзиві відповідачі зазначили, що за змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Отже, порука це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Вважають, що порука ОСОБА_2 припинилась через шість місяців від 10.04.2012 року - дати залучення її згідно ухвали Артемівського міськрайонного суду від 10.04.2012 року по справі № 0503/248/2012, 2/0503/1034/2012, у якості відповідача, тобто 11 жовтня 2012 року.

Відповідачі також вважають, що вимоги про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди у сумі 1 153,40 грн. не обґрунтовані, оскільки в позовній заяві та доданих до неї матеріалах відсутні відомості про підстави сумісного розрахунку і об`єднання в загальну суму пені, процентної та комісійної винагороди. Крім того, згідно пункту першого частини другої статті 248 ЦК України до вимог про стягнення неустойки встановлена позовна давність в один рік, стягнення неустойки (нені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду в межах загального строку позовної давності.

Також відповідачі просять суд врахувати, що адреса реєстрації місця проживання і фактичного мешкання відповідачів м. Соледар Донецької області, який входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Антитерористична операція була розпочата на території Луганської та Донецької областей відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України». На державному рівні прийнято цілий ряд тимчасових заходів для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції. До зазначеного переліку населених пунктів включене м. Соледар. Відповідачі вважають, що позивач не довів наявність самого збитку, не підтвердив його розмір первинними бухгалтерськими документами, не довів причинно-наслідкового зв`язку між тривалим виконанням відповідачами остаточного рішення суду та зростанням курсу долара США і відповідним знеціненням національної валюти, а також сплив позовної давності за спірними правовідносинами, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, який сплив щодо ОСОБА_1 12.01.2015 року, а щодо поручителя ОСОБА_2 11.10.2012 року, з наслідками, передбаченими ч. 4 статті 267 ЦК України, і відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

18 березня 2019 року позивачем Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до суду було надано відповідь на відзив, згідно якої представником позивача було зазначено,що згідно зі ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до частини 1, 2 ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, - є гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим ч.2 ст.533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Боржник, виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора). Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на момент ухвалення судового рішення не вважається належним (повним) його виконанням. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених як умовами договору, так і ЦК України.

Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачами рішення Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2012 року по справі №22ц-0590/10154/12, яке виявилось у надмірно тривалому з березня 2013 року по вересень-жовтень 2017 року невиконанні судового рішення відповідачами, а позивач дізнався про порушення його суб`єктивного матеріального права на отримання суми боргу і санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання лише після закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню зазначеного рішення, то й перебіг строку починається саме з дати закінчення відповідного виконавчого провадження стосовно відповідачів. Відповідно до ст.559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Посилання відповідачів на необґрунтованість розміру пені в сумі 1153,40 гривень та на відсутність підстав для сумісного розрахунку і об`єднання в загальну суму пені, процентної та комісійної винагороди, представник позивача вважає за необхідне зазначити наступне, що зазначена сума визначена рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року по справі №0503/248/2012 (провадження №2/1034/2012) (№ в ЄДРСР 25745881) і має преюдиціальне

значення для розгляду цієї справи. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 р. №193 та Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 24 липня 2001 р. №126, іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності. Курсова різниця - різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах. Курсові різниці визначаються за монетарними статтями балансу. Курсові різниці розраховуються за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. 3% річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на з, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Щодо посилання відповідачів на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням КМУ №1053-р від 30.10.2014 року, позивач зазначив, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в сумі 1153,40 гривень визначена за рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року по справі №0503/248/2012 (провадження №2/1034/2012), з врахуванням рішення Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2012 р. по справі №22ц-0590/10154/12 ще в 2012 році, тож підстав для застосування приписів ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» - немає.

05.04.2019 року відповідачами до суду були надані заперечення на відповідь, згідно яких відповідачі зазначили, що позивач, пред`явивши 11.01.2012 року первісний позов до позичальника ОСОБА_1 та поручителя - ОСОБА_3 , замінивши 10.04.2012 року неналежного відповідача - ОСОБА_3 , на ОСОБА_2 , в якому вимагав повного дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за його користування, та пені відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк та спосіб виконання боргових зобов`язань за договором, а саме: окремих зобов`язань по внесенню щомісячних платежів на протязі періоду до 27.07.2018 року на одне зобов`язання достроково виконати боргове зобов`язання в цілому, шляхом погашення однією сумою, й був зобов`язаний пред`явити новий позов до боржника позичальника протягом трьох років від дати пред`явлення первісного позову. Тобто, до ОСОБА_1 до 12.01.2015 року. Зі спливом позовної давності кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку. Враховуючи, що позивач не довів наявність самого збитку, не підтвердив його розмір первинними бухгалтерськими документами, не довів причинно-наслідкового зв`язку між тривалим виконанням відповідачами остаточного рішення суду та зростанням курсу долара США і відповідним знеціненням національної валюти, а також враховуючи сплив позовної давності за спірними правовідносинами, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, який сплив щодо ОСОБА_1 12.01.2015 року, а щодо поручителя ОСОБА_2 11.10.2012 року, з наслідками, передбаченими ч. 4 статті 267 ЦК України, і відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Крім того, від неї до суду надійшла заява, згідно якої вона просила розглянути справу без участі представника в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України з врахуванням вимог АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», викладених в позовній заяві, відповіді на відзив, письмових поясненнях.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Крім того від них до суду надійшла заява, згідно якої вони просили справу розглянути у їх відсутність, наполягали на застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності, який сплив щодо ОСОБА_1 12.01.2015 року, а щодо поручителя ОСОБА_2 11.10.2012 року, з наслідками, передбаченими ч.4 ст. 267 ЦПК України, і відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року по справі №0503/248/2012 (провадження №2/1034/2012) позовну заяву ТОВ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» суму заборгованості за кредитним договором №978/408935 від 28.07.2008 року в розмірі 61 502,93 грн.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2012 року по справі №22ц- 0590/10154/12 рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повністю задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в сумі 79213,67 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі по 396,07 грн. з кожного з відповідачів, з яких: 61 502,93 гривень - заборгованість за кредитом; 5 763,95 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 532,54 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 10260,85 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 1153,40 гривень - заборгованість за сплатою пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Станом на 15.10.2012 року (дата винесення рішення Апеляційного суду Донецької області), сума, стягнута за рішенням суду 79213,67 гривень у валюті договору складала: 61502,93 грн./7,993 доларів США за 1 долар США=7694,60 доларів США; 5 763,95 гривень/7,993 доларів США за 1 долар США=721,12 доларів США; 532,54 гривень/7,993 доларів США за 1 долар США=66,63 доларів США; 10260,85 гривень/7,993 доларів США за 1 долар США=1283,73 доларів США. Разом, сума боргу, визначена в судовому рішенні складала разом 9766,08 доларів США та 1153,40 гривень (пеня обліковується в національній валюті України).

Згідно інформації про виконавче провадження, в ході виконавчого провадження № 37209324 про стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_1 (відкрито постановою від 25.03.2013 року) та виконавчого провадження № 372091185 про стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_2 (відкрито постановою від 25.03.2013 p.), що були проведені Бахмутським (Артемівським) міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, грошові кошти, які підлягали стягненню за виконавчими документами були стягнуті з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в розмірі 79213,67 грн. та 396,07 грн., дата відкриття виконавчого провадження 25.03.2013 року, 10.10.2017 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Позивач разом з позовною заявою надав до матеріалів справи відомості про рух коштів по погашенню заборгованості по кредиту, наданому ОСОБА_1 , кредитний договір № 978/408935 від 28.07.2008 року станом на 24.10.2018 року та зазначив, що вищевказані кошти, що були отримані з Бахмутського (Артемівського) міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області за період з 07.05.2013 року по 23.10.2017 року у сумі 6 433,39 доларів США було розподілено наступним чином з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на дату зарахування коштів: 5 082,97 доларів США направлено на погашення тіла кредиту; 1 350,44 доларів США направлено на погашення відсотків. Таким чином, у зв`язку з курсовою різницею Банком за рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року по справі №0503/248/2012 (провадження №2/1034/2012), з врахуванням рішення Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2012 року по справі №22ц-0590/10154/12 було недоотримано: 3 332,75 доларів США заборгованості тілу кредиту; 1 153,40 гривень пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання; 792,14 грн. судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто строку виконання зобов`язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

11.01.2012 року позивач у зв`язку з порушенням боржником ОСОБА_1 виконання зобов`язання за кредитним договором звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року по справі №0503/248/2012 (провадження №2/1034/2012) позовну заяву ТОВ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» суму заборгованості за кредитним договором №978/408935 від 28.07.2008 року в розмірі 61 502,93 грн.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2012 року по справі №22ц- 0590/10154/12 рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повністю задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в сумі 79213,67 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі по 396,07 грн. з кожного з відповідачів, з яких: 61 502,93 гривень - заборгованість за кредитом; 5 763,95 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 532,54 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 10260,85 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 1153,40 гривень - заборгованість за сплатою пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Отже, пред`явивши позов про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, комісії та штрафу, кредитор відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення платежів за кредитом почався з наступного дня після звернення до суду з позовом, тобто з 12.01.2012 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч.1 ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Отже, виходячи з положень ч.4 ст. 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Отже, порука це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Донецької області встановлено, що з договору поруки від 28.07.2008 року, укладеного між АТ «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 вбачається, що сторони домовились про його дію до повного виконання зобов`язань боржника. З урахуванням вищенаведених норм матеріального права, ця умова договору поруки не свідчить про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251 ЦК України, ч.4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Таким чином, враховуючи, що позивач 11.01.2012 року звернувся до суду з позовною заявою про дострокове стягнення з боржника та поручителів заборгованості за користування кредитом, сплату відсотків та інших платежів, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.04.2012 року вчинено заміну на належного відповідача ОСОБА_2 , докази на підтвердження пред`явлення банком вимог до поручителів протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання в матеріалах справи відсутні, з урахуванням ч.4 ст. 554 ЦК України, порука ОСОБА_2 по закінченню вказаного строку є припиненою.

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи, що Цивільний кодекс не передбачає заборони пред`явлення окремих вимог у зв`язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги Цивільного кодексу щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Вирішуючи питання стосовно стягнення з відповідача на користь позивача стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди в сумі 1 153,40 грн., невідшкодованих судових витрат в сумі 792,14 грн., 3% річних за час прострочення в сумі 18 7000,51 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.4 глави 2 розділу II Постанови Правління НБУ від 18 червня 2003 року N 255 «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» ( чинна до 02.03.2018 p.), комісійні доходи це операційні доходи за наданими послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов`язання чи є фіксованою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, проценти - це плата за користування чужими грошовими коштами, розмір яких встановлюється договором, законом іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 549 ЦК України пенею є грошова, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником як зобов`язання; пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позовна заява до додані до неї матеріали не містять переліку послуг банку і надання яких відповідач зобов`язаний оплачувати комісійними платежами.

Згідно зі статтею 99 Конституції України та частиною першою статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, якщо інше не передбачено Декретом, іншими актами валютного законодавства.

Закон передбачає обов`язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, та не містить заборони на використання в розрахунках розміру грошових зобов`язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1,2 ст. 192 ЦК України).

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496 (чинне до 01.08.2018 p.), офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів і розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США, що затверджене Постановою НБУ від 19 липня 2018 року N 80 «Про деякі питання встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та внесення змін до Класифікатора іноземних валют та банківських металів», офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється щоденно - для конвертованих валют, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями.

У відповіді на відзив від 18.03.2019 року, позивач посилається, що рішення суду виконувалось у примусовому порядку тривалий час, а саме: відносно ОСОБА_2 з 25.03.2013 р. по 10.10.2017 p., ОСОБА_1 з 25.03.2013 р. по 25.09.2017 p., та зростанням у зазначені періоди курсу долара США і відповідним знеціненням національної валюти, йому заподіяні збитки, однак суду не надав доказів, що саме з вини відповідачів йому надані вказані збитки.

15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання ч. 6 ст. 14-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Національний банк України з метою забезпечення реалізації ст. 2 цього Закону листом від 5 листопада 2014 року № 18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договором кредиту під час АТО» повідомив всі банки про необхідність неухильно дотримуватися вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.

Також на виконання ч. 5 ст. 14-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2015 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких відноситься м.Соледар Донецької області.

На підставі зазначених правових висновків, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,559,1050 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.М.Погрібна