Ухвала суду № 82225049, 06.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/18063/18

Провадження № 1-кс/520/6049/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси

Прохоров П.А.,

при секретарі Гремалюк В.В.

за участі:

адвоката Яковлевої Д.В.

прокурора прокуратури Одеської області - Лисого О.І.

розглянувши скаргу адвоката Яковлевої Д.В., захисника підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 11.03.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2019 року до суду надійшла скарга адвоката Яковлевої Д.В. що діє як захисник ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12018160000000062 від 23.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України, на повідомлення про підозру від 11.03.2019 року.

Відповідно до поданої скарги Яковлева Д.В. вказувала на те, що дата підписання оскаржуваного повідомлення про підозру - 11.03.2019 року, а вручено його було 18.03.2019 року, та разом з тим підозра про вчинення ОСОБА_1 ч. 5 ст. 191 КК України, не може вважатися обґрунтованою, оскільки така кваліфікація передбачає вчинення злочину службовою особою в той час, коли ОСОБА_1 не є таким суб`єктом, а самі відносини між суб`єктами господарювання ЖБК «Чорноморська Рів`єра», що визнано потерпілим у вказаному провадження, та МПП «Базальт», із яким пов`язують особу ОСОБА_1 підпадають під юрисдикцією господарського судочинства, що взагалі виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, та одночасно з тим фактичний розмір збитків ЖБК «Чорноморська Рів`єра» за доводами адвоката становить 275268 грн., що залишилось поза увагою слідчого та має істотне значення для правової кваліфікації, а так само Яковлева Д.В. висловила сумнів щодо належності висновку експерта, на який посилається у повідомленні про підозру слідчий, та за такого Яковлева Д.В. просила суд задовольнити скаргу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 , підписану 11 березня 2019 року слідчим СУ ГУНП в Одеській області Балабаном М.М. у зв`язку з її необґрунтованістю та суттєвим порушенням норм чинного КПК України.

23.05.2019 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси Тонконоженко М.М. було постановлено ухвалу про відкриття провадження по скарзі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 27.05.2019 року, матеріали скарги, у зв`язку з перебуванням слідчого судді Тонконоженко М.М. у відпустці, були передані на розгляд слідчому судді Прохорову П.А.

У судовому засіданні з розгляду скарги адвокат Яковлева Д.В., захисник ОСОБА_1, викладені у скарзі доводи та вимоги підтримала, додатково наголосила на тому, що повідомлення про підозру було вручено останньому на мові, яку він не розуміє, що також є порушенням вимог КПК та має потягнути за собою скасування оскаржуваного повідомлення про підозру.

Прокурор прокуратури Одеської області Лисий О.І. в судовому засіданні наголошував на тому, що відповідно до правил дії КПК України, його положення не мають зворотної дії у часі, та таким чином у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до ЄРДР до 15.03.2018 року оскарження повідомлення про підозру не передбачено, та з такого просив суд відмовити у задоволенні скарги. Додатково прокурор зазначив про те, що доводи скарги необ`єктивні, а сумніви у законності підозри обґрунтовані оцінкою доказів, що були зібрані в рамках кримінального провадження, в той час, коли оцінка відповідних доказів у контексті доведення вини ОСОБА_1 є питаннями розгляду справи по суті.

Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження та дослідивши надані суду матеріли слідчий суддя зазначає про наступне.

Згідно п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, а порядку ст. 303 КПК України повідомлення слідчого, прокурора про підозру може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником під час досудового розслідування.

Разом з тим, положення ч.1 ст. 303 КПК України було доповнено пунктом 10 Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», підпункт 23 вказаного Закону.

Відповідно до положень пункту 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, підпункти 11-27, 45 пункту 7 параграфу 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Кореспондуючою є норма КПК України, закріплена у ч. 1 ст. 5, - процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинному на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Закон № 2147-VIII від 03.10.2017 року набрав чинності 15.12.2017 року. Таким чином положення п.п. 23 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 були введені в дію 15.03.2018 року, та можуть бути застосовані лише справ, у яких відомості про кримінальне провадження внесені до ЄРДР після 15.03.2018 року.

Таким чином, фактично існує дві чинні редакції КПК: одна застосовується до проваджень, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до реєстру до 15.03.2018 року, а друга - після цієї дати.

Відомості про кримінальне провадження №12018160000000062 внесені до ЄРДР 23.01.2018 року.

Таким чином у вирішенні питань, пов`язаних із таким провадженням суд, слідчий суддя, мають керуватися редакцією КПК України до 15.03.2018 року, що, зокрема, не передбачає можливості оскарження повідомлення слідчого, прокурора, про підозру.

Наведені обставини, зважаючи на те, що вони були встановлені у судовому засіданні, згідно положень ст. 307 КПК України тягнуть за собою відмову у задоволенні скарги адвоката Яковлевої Д.В., захисника підозрюваного ОСОБА_1 на відповідне повідомленні про підозру в рамках кримінального провадження №12018160000000062 від 23.01.2018 року.

Доходячи таких висновків суд зазначає про те, що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності, та у своєму рішенні від 21.10.2010 року у справі «Дія-97 проти України» констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного здійснення правосуддя й дотримання принципу юридичної визначеності, у зв`язку з чим сторони провадження, зокрема кримінального, мають право сподіватися на застосування зазначених положень.

При цьому тлумачення категоричних положень КПК та Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року у відмінний від їх нормативного викладення спосіб може свідчити про порушення засад кримінального провадження в частині верховенства права та законності.

Одночасно, практика Європейського суду з прав людини наголошує на тому, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, суд зазначає і про те, що вирішуючи питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, суд позбавлений можливості давати оцінку доказам, зібраним в ході досудового розслідування

Також, вирішуючи питання про обґрунтованість підозри слідчий суддя позбавлений можливості детально аналізувати здобуті органом досудового розслідування докази, на недостатність та неналежність яких посилається скаржник, аби зробити висновок про наявність чи відсутність обґрунтованої підозри, виходячи з тих даних, які зазначені стороною обвинувачення у письмовому повідомленні про підозру.

При цьому в рамках розгляду скарги суд не може перевіряти інші, здобуті стороною обвинувачення, докази, вирішувати питання про їх належність та допустимість, що має бути предметом судового розгляду кримінального провадження за результатом розгляду якого буде встановлена винуватість чи навпаки, відсутність вини ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 ч. 5 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 24, 26, 303, 306, 307, 372 КПК України, п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката Яковлевої Д.В., захисника підозрюваного ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня проголошення.

Слідчий суддя Прохоров П. А.