Ухвала суду № 82224795, 04.06.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1474/19

УХВАЛА

04 червня 2019 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна при розірванні шлюбу, -

УСТАНОВИВ:

31.05.2019 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна при розірванні шлюбу, справа № 128/1474/19, в якій позивач просить суд: визнати спільною сумісною власністю подружжя - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; провести поділ спільного майна подружжя у відповідному процентному співвідношенні – вищезазначеного житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами; судові витрати покласти на відповідача.

Разом з позовом, позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, згідно до якого в порядку ч. 3 ст. 136 ЦПК України, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище, пославшись як докази в обгрунування даного клопотання на довідки УСЗН Лівобережне ДСП ВМР та звільнити його від сплати судових витрат в т.ч. судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення доказів.

Вивчивши клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача, суд вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає відмові у задоволені, виходячи з такого.

Згідно ч. ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України « Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судом убачається, що позивачем до даного клопотання додано: копію довідки з Управління соціального населення (Лівобережне) № 1171 від 06.05.2019 з якої убачається, що позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку та отримує компенсацію як особа, яка надає соціальні послуги: за березень 2019 отримав – 30, 98 гривень; за квітень 2019 - 192, 10 гривень, а також як отримувач компенсаційної виплати працезданій особі, що не працює ( не навчається) і здійснює догляд за інвалідом 1 групи або особою похилого віку, що досягла 80-річного віку, - з листопада 2018 по квітень 2019 отримав 194, 36 гривень допомоги.

Відповідно до ст. 8 закону «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оглянувши дані довідки, суд вважає, що не вони не є достатними доказами у підтвердження скрутного майнового стану позивача ОСОБА_1 , виходячи з такого.

Згідно до положень, викладених ч.ч.1,2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З відкритих джерел Інтернету, зокрема сайту https://www.work.ua/resumes/3376547/, судом убачається, що позивачем розміщене Резюме від 24 травня 2019 , з якого видно, що позивач є юристом за фахом та з березня 2013р. по даний час займається приватною практикою в сфері надання юридичних послуг, що спростовує твердження позивача, що він не працює та не має іншого доходжу ніж отримані вищевказані компенсаційні виплати.

Тому, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у звільнені його від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви та клопотання про забезпечення доказів, оскільки останні не надав суду достатніх , належних та допустим доказів про те, що на даний час він перебуває у скрутному матеріальному становищі і є суб`єктом підпадаючим під дію ст. 8 закону «Про судовий збір»

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява позивача підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Так, зі змісту позовних вимог, вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921 грн. 00 коп.

Ставка судового збору за поданням до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768 гривень 40 копійок.

Тому, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу не майнового характеру (про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя) в сумі 768 гривень 40 копійок.

Згідно до ч.2 ст.4 закону «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 605 гривень.

Так, позивач заявив позовну вимогу майнового характеру про поділ спільного майна подружжя – житлового будинку, але не зазначив ціну позову за вимогу майнового характеру, з посилкою на той факт, що відповідач переховує від нього технічний паспорт на будинок, а в КП «ВООБТІ» відмовляються йому надавати будь-яку інформацію щодо спірного будинку.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що в разі заперечення власника спірного майна щодо проведення експертної оцінки спірного будинку, він повинен вказати у позові орієнтовну ціну позову, виходячи з вартості майна, яке він просить розділити станом на день звернення до суду, визначену зокрема з наявної інформації у відкритих джерелах інформації щодо аналогічного нерухомого майна розташованого на території Вінницький р-н, с. Якушинці та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру виходячи з 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 гривень та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 605 гривень.

Та у подальшому, у разі сплати позивачем зайво сплаченої суми судового збору за вимогу майнового характеру, при винесені кінцевого процесуального рішення судом буде вирішено питання про її повернення.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: отримувач: УК у Вінницьк. р-ні/ Вінниц. р-н/22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Код за ЄДРПОУ: 38054712; рахунок НОМЕР_1 ; назва суду: Вінницький районний суд Вінницької області.

Зазначені вище недоліки заяви перешкоджають відкриттю провадження по даній цивільній справі.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись, ст. ст. 175, 185 ЦПК, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу позовної заяви у справі № 128/1474/19 та клопотання про забезпечення доказів- відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна при розірванні шлюбу ?- залишити без руху.

Роз`яснити позивачу, що він повинен виправити вказані в ухвалі недоліки, в строк десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Якщо в цей же строк не будуть виправленні вказані недоліки позовної заяви, то вона буде вважатися судом неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя: