Вирок № 82224579, 06.06.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

06.06.2019

Справа №497/653/19

Провадження №1-кп/497/64/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

на підставі угоди про визнання винуватості

06.06.2019 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Бодлєва Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Цонєва В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Болград угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні №12018160270000597 від 17.12.2018 року з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Василівка Болградського району Одеської області, зі слів - з середньою освітою, офіційно непрацевлаштований, не одружений, дітей не має, фактично проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

- який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Восени 2018 року (більш точний час розслідуванням не встановлено) між приватним підприємцем ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 виникла усна домовленість, на підставі якої ОСОБА_2 прийняв у користування земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташована нефункціонуюча Авто Запальна Станція (АЗС) «РіtLапе», що була заснована у 1998 році ОСОБА_3 .

Проте, не пройшовши у встановленому порядку інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці (відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону праці» п.2, 10 НПАОП 63.2-1.13-87 та НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про початок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»), а також, не маючи дозволу на роздрібну торгівлю бензином, не будучи фізичною особою-підприємцем, ОСОБА_2 приступив до виконання робіт, пов`язаних з реалізацією бензину, шляхом його продажу населенню, оскільки вказані роботи у відповідності з переліком, затвердженим Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15, є роботами з підвищеною небезпекою.

Цей факт був виявлений в ході огляду 05.12.2018року за участю спеціаліста Головного Управління ДСНС України в Одеській області АЗС «РіtLапе», яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, с.Василівка, вул.Болградська,69, виявлено численні порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки з організації та здійснення експлуатації об`єкта підвищеної небезпеки, зокрема, виявлено ряд порушень правил безпеки при експлуатації АЗС, норм Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України №763 від 26.10.2016, а саме:

- відсутні план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій на АЗС;

- не забезпечено працюючий персонал АЗС засобами індивідуального захисту;

- відсутній комплект документації щодо експлуатації паливо-роздавальної колонки на АЗС;

- відсутня система раннього виявлення загрози, виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей;

- АЗС не обладнано щитами пожежогасіння, а також не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації;

- відсутній дозвіл на експлуатацію об`єкту підвищеної небезпеки.

Сукупністю вищевказаних порушень вимог нормативно-правових актів було створено реальну загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, а також те, що вказані роботи є роботами з підвищеною небезпекою, ОСОБА_2 , діючи зі злочинною необережністю, проявляючи бездіяльність та не виконуючи дії, спрямовані на дотримання вимог нормативних актів, що містять правила виконання відповідних робіт, не виконав дії як міг та мав виконати.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.272 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

18.12.2018р. між першим заступником керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури радником юстиції Русанжиком В.П. з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_2 , у присутності його захисника Цонєва В.В., з іншого, було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до положень ст.472 КПК України.

Згідно вказаної угоди прокурор та підозрюваний у присутності його захисника дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.272 ч.1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обов`язків обвинуваченого щодо беззастережного визнання винуватості, а також покарання, яке має понести обвинувачений - у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить станом на теперішній час 3400 грн.

В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті і в угоді, пояснив, що дозволи на проведення робіт з реалізації пального ще не отримував, оскільки в нього тільки-но виник намір займатися реалізацією пального, і він тільки-но домовився про оренду комплексу АЗС з його власником - ОСОБА_3 , та тестував роботу АЗС - пробував, як це працює, встиг реалізувати бензину на 200грн., і відразу сталася перевірка, підтверджує факт реалізації пального, добровільно визнав свою вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення за вказаними обставинами в повному обсязі, стверджував, що у скоєному щиро розкаюється, усвідомив, що порушив закон, має намір більше його не порушувати, розуміє наслідки укладання угоди про визнання винуватості, яку підписав добровільно без будь-якого тиску з будь-чийого боку на нього, умови угоди йому роз`яснені і він їх розуміє, готовий оплатити штраф та процесуальні витрати.

Прокурор у судовому засіданні, надавши суду для долучення до матеріалів судової справи письмові докази, здобуті в ході досудового розслідування кримінального провадження, що були досліджені у судовому засіданні, які підтверджують наявність вини обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.272 КК України, просив затвердити угоду про визнання обвинуваченим його вини та призначити покарання, до якого дійшли прокурор та обвинувачений угодою у присутності захисника.

Обвинувачений та його захисник просили затвердити угоду та не заперечували проти призначення судом узгодженого угодою покарання.

Вислухавши у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали, надані суду та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.272 ч.1 КК України, - за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей, оскільки факт реалізації ним пального без передбачених Законом дозволів встановлений судом і обвинуваченим не заперечується.

Згідно ст.12 КК України зазначений злочин є злочином невеликої тяжкості, потерпілий у кримінальному провадженні відсутній, діями обвинуваченого не спричинено будь-яких збитків будь-кому. При цьому обвинувачений цілком розуміє права, визначені йому ст.474п.1ч.4 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом, що він підтвердив у судовому засіданні.

Вислухавши обвинуваченого, захисника, прокурора, оцінивши надані прокурором докази, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.272 ч.1 КК України, оскільки обвинуваченим дійсно скоєні протиправні дії за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, та враховуючи, що вина обвинуваченого повністю підтверджена в ході судового засідання окрім пояснень самого підсудного, також наданими прокурором матеріалами і доказами, зібраними в ході досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд має враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, його суспільну небезпеку, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Визнаючи ОСОБА_2 винним у скоєнні інкримінованого йому злочину, суд дійшов висновку, що узгоджене між обвинуваченим та прокурором в угоді покарання враховує: характер суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, те, що він вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, також враховує відсутність тяжких наслідків від скоєного.

Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає: визнання обвинуваченим вини, активне сприяння у розкритті злочину, те, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, задовільно характеризується з місця проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Обставин, що обтяжують покарання - відповідно до вимог ст.67 КК України, - не встановлено.

Беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, та, надавши оцінку усім обставинам цього кримінального провадження, враховуючи характеристику обвинуваченого за місцем проживання, відсутність тяжких наслідків від злочину, твердження обвинуваченого у суді про те, що він періодично працює, має дохід, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого дійсно можливе без ізоляції від суспільства.

В ході судового засідання суд переконався, що укладення угоди між обвинуваченим та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, оскільки обвинувачений підтвердив цю обставину та стверджував, що скарги на органи досудового розслідування в нього відсутні. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема, вимогам ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК України та інтересам суспільства, суд враховує те, що ОСОБА_2 раніше хоча й притягувався до кримінальної відповідальності, проте кримінальне провадження було закрите у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, повністю визнає свою вину у скоєнні даного злочину, стверджує, що розкаюється, і це підтверджується його активним сприянням у розкритті злочину, та погоджується на призначення йому покарання, визначеного угодою за ст.272 ч.1 КК України між ним і прокурором. Характер взятих обвинуваченим на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури з одного боку, та підозрюваним - з іншого, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду й міри покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 в ході досудового розслідування не обирався, не вбачаються для цього підстав й наразі.

Доля речових доказів підлягає вирішенню судом відповідно до вимог ст.100 КПК України - вилучене в ході досудового розслідування майно, що належить ОСОБА_3 і на яке накладено арешт - підлягає поверненню власнику зі зняттям арешту.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.272ч.1 КК України, 122,368-371,373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.12.2018 року, що укладена між першим заступником керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури радником юстиції Русанжиком Василем Панасовичем та підозрюваним ОСОБА_2 .

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст.272 ч.1 КК України, та призначити йому покарання на підставі санкції цієї статті, яка була узгоджена угодою - у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 не обирати.

Після набрання даним вироком законної сили:

- зняти арешт з речових доказів кримінального провадження, що був накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 10.12.2018 року і що були виявлені на Авто Запальній Станції (АЗС) «РіtLапе» в ході санкціонованого огляду за адресою: АДРЕСА_2 ;

- повернути власнику ОСОБА_3 речові докази кримінального провадження, які були виявлені на Авто Запальній Станції (АЗС) «РіtLапе» в ході санкціонованого огляду за адресою: АДРЕСА_2 та долучені до матеріалів кримінального провадження, а також передані на зберігання власнику - згідно ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області про накладення арешту від 10.12.2018 року.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а, в разі подання апеляційної скарги - якщо вирок не буде скасовано, він набирає законної сили після ухвалення свого рішення судом Апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова