Рішення № 82222671, 04.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 травня 2019 року № 826/7092/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язання Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 25.05.2017 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із заробітку її померлого чоловіка - ОСОБА_2 , одержаного за роботу в зоні відчуження, за період 02.09.1986, 03.09.1986, 06.09.1986, відповідно до довідки від 18.02.1997 №10-10/59.

Ухвалою суду від 23.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу протиправно відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника у зв`язку з відсутністю в матеріалах пенсійної справи годувальника первинних документів на підтвердження періоду перебування померлого годувальника в зоні відчуження та первинних документів, на підставі яких складено довідку про заробітну плату годувальника за роботу в зоні відчуження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнані з огляду на те, що у позивача відсутні первинні документи, на підставі яких видавалася довідка 2 від 18.02.1997. У відзиві зауважено, що позивач звернулась з заявою про призначення/перерахунок пенсії 14.12.2017, відповідно підстави для призначення позивачу пенсії по втраті годувальника з 25.05.2017 відсутні.

Представником позивача подано відповідь на відзив, який судом не враховано, оскільки в ухвалі суду від 23.05.2018 про відкриття провадження у справі судом на підставі частини третьої статті 263 КАС України встановлено строк для подання відзиву відповідачем.

Представником позивача, 17.07.2018, подано уточнену редакцію позовної заяви Оскільки уточнена позовна заява подана після початку розгляду справи по суті, судом відмовлено в її прийнятті.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Як убачається з матеріалів справи, чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується копією посвідчення від 26.06.1997 серія НОМЕР_1.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 05.09.2017 №49 захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач перебувала з 16.12.1966 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 16.12.1966 НОМЕР_3.

Відповідно до посвідчення від 30.10.2017 ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів 1-ї категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У зв`язку зі смертю чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач звернулась з заявою від 14.12.2017 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, до якої позивачем додано копії: паспорта; свідоцтва про шлюб від 16.12.1966; свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 24.05.2017; експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії від 05.09.2017; посвідчення вдови померлого громадянина з числа ліквідаторів 1 категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою; довідки від 18.02.1997 10-10/59 Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"; табеля за вересень 1986 року.

Листом від 31.01.2018 №2245/06 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника, оскільки в матеріалах пенсійної справи годувальника, на момент звернення позивача, відсутні первинні документи, які підтверджують періоди перебування померлого годувальника в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості робочих годин щоденно, особові рахунку про нараховану та виплачену заробітну плату.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності <…> (частина перша); непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (пункт 1 частини другої); до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина третя).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 та отримує пенсію за віком, тобто є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника ОСОБА_2

Згідно з частиною першою статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

"Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначено механізм обчислення пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з пунктом 11 "Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника становить на одного непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, який був на його утриманні - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій".

Пунктом 2.3 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій" визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, якими є документи про стаж, що визначені "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а також індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року, які надаються відділом персоніфікованого обліку для підтвердження заробітної плати та довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року, яка подається за бажанням пенсіонера. Також надаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2.8. "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за бажанням пенсіонера за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, визнаний інвалідом 1 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС, та з 23.03.1994 довічно, отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пенсійного посвідчення від 21.06.1994 №137077 вбачається, що пенсія померлому годувальнику була розрахована з урахуванням заробітної плати, одержаної ним за роботу в зоні відчуження.

Натомість, відмова відповідача в призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з підстав відсутності в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 первинних документів на підтвердження роботи в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості робочих годин щоденно, особові рахунки про нараховану та виплачену заробітну плату є протиправною, оскільки переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії, а отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що було призначено померлому годувальнику.

Крім того, наведеними нормами не передбачено обов`язку особи, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, доводити наявність підстав для призначення пенсії померлому годувальнику. Право померлого годувальника на отримання пенсії вже було встановлене відповідачем в момент призначення пенсії ОСОБА_2

На думку суду, особа, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника повинна довести наявність підстав для призначення їй пенсії у разі втрати годувальника, тобто підтвердити, що вона є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника, який був на утриманні померлого.

Відтак, за висновком суду, позивач надала відповідачу необхідні для переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що призначається за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, зокрема копії: паспорта; свідоцтва про шлюб від 16.12.1966; свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 24.05.2017; посвідчення вдови померлого громадянина з числа ліквідаторів 1 категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою; довідки від 18.02.1997 10-10/59 Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"; табеля за вересень 1986 року.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, відповідачем не доведено обставин, які ним зазначені як підстава для відмови в задоволенні позову. Стверджуючи про відсутність необхідних документів у справі померлого годувальника, жодних доказів на підтвердження такої обставини не надано, причин не зазначено, клопотань з цього приводу не заявлено. Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке полягає у захисті особи, судом принцип офіційного з`ясування обставин справи для витребування доказів не застосовується.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 25.05.2017 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, то суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

На думку суду, помилковим є обґрунтування наведеної позовної вимоги приписами пункту 3 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за яким пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку - пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

У даному випадку позивач зверталась до відповідача з заявою саме про переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки на момент звернення отримувала пенсію за віком. Відповідно до спірних відносин підлягає застосуванню норма, яка визначає строк саме щодо переведення з одного виду пенсії на інший.

Судом встановлено, що з заявою про переведення на інший вид пенсії позивач звернулась 14.12.2017 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Отже, з 14.12.2017 позивач має права на переведення на інший вид пенсії.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 27.04.2018 припинено юридичну особу Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, правонаступником всіх прав та обов`язків визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як правонаступник, несе відповідальність за порушення прав позивача.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову відповідача щодо в переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання перевести позивача з 14.12.2017 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В задоволенні позову в частині переведення на інший вид пенсії з 25.05.2017 слід відмовити.

Належним способом виконання рішення в частині переведення позивача з 14.12.2017 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - є нарахування та виплата позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням раніше сплачених сум.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (квитанція від 03.05.2018 №95429). Оскільки, позов задоволено частково, то з урахуванням задоволених вимог на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 14 лютого 2017 року на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 352,40 грн. (триста п`ятдесят дві грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець