Рішення № 8222210, 22.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.10р.Справа № 25/19-10 За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 887 999,09 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Магамедова З.Н. - дов. №157/10 від 04.01.10р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 6 887 999,09 грн. за договором № 121/122 від 29.11.2007р. та додаткової угоди № 1 від 02.02.2008р., де: 973000,46грн. –основний борг, 5259800,00грн. –пеня, 129218,63грн. –3% річних, 525980,00грн. –інфляційні збитки.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобов’язань по постачанню продукції по договору № 121/122 від 29.11.2007р. та додаткової угоди № 1 від 02.02.2008р. до нього та ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 ЦК України.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Враховуючи, що відповідач був належним чином попереджений про час та місце судового засідання у справі за своїм зареєстрованим місцезнаходженням, повторне не з’явлення представника відповідача до судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2008р. між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проммаш»(постачальник) Додаткову угоду № 1 до договору № 121/122 від 29.11.2007р., відповідно до якої постачальник повинен був поставити на адресу покупця продукцію відповідно до Специфікації, указаній у Додатковій угоді, вартістю 5 780 000,00 грн.

Відповідачем був виставлений рахунок № 0170 від 05.03.2008р. на суму 5 780 000,00 грн., який був сплачений Позивачем платіжним дорученням № 1022 від 07.03.2008р.

Відповідач повинен був поставити Позивачеві продукцію на суму 5 780 000,00 грн. у строк до 31.12.2008р. Однак Відповідач не виконав своє зобов'язання з поставки продукції до 31.12.2008р. відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 02.02.08р. до договору № 121/122 від 29.11.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем Відповідачу була пред'явлена претензія № 157/п-197 від 30.10.09р. на загальну суму 11 039 800,00 грн. з проханням повернути сплачені позивачем кошти у сумі 5 780 000,00 грн. та сплатити пеню за не поставку продукції у сумі 5259800,00грн. Однак, заявлена Позивачем претензія з пропозицією сплатити борги Відповідачем залишена без відповіді.

У грудні 2009р. Відповідачем була погашена заборгованість з повернення одержаних коштів за непоставлену продукцію у розмірі 4 283 499,54 грн. за наступними платіжними дорученнями: № 278 від 03.12.09р. на суму 2 255 665,00 грн.; № 279 від 04.12.09р. на суму 280 000,00 грн.; № 281 від 08.12.09р. на суму 1 360 000,00 грн.; № 283 від 09.12.09г. на суму 387 834,54 грн.; № 289 від 11.12.09р. на суму 188 400,00; №290 від 12.12.09р. на суму 207 100,00 грн.; № 298 від 15.12.09р. на суму 128 000,00 грн.

Позивачем пред’явлено позов про стягнення з Відповідача залишку не повернутої суми передоплати у розмірі 973 000,46 грн.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем 28.12.2009р. було перераховано Позивачу залишок заборгованості у сумі 973 000,46 грн., що підтверджується відповідної банківською випискою по рахунку Позивача.

Таким чином, Відповідачем було повністю сплачено Відповідачу основний борг з повернення одержаної передоплати за непоставлений товар ще до порушення провадження у справі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 973 000,46 грн. згідно з ст. 599 ЦК України.

Разом з цим, факт порушення Відповідачем свого зобов’язання щодо поставки Позивачу продукції згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 05.02.2008р. до договору № 121/122 від 29.11.2007р. підтверджується матеріалами справи та Відповідачем не спростований.

Згідно з п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.4 договору № 121/122 від 29.01.07р. передбачена відповідальність Відповідача за порушення строків поставки товару у формі пені у розмірі 0,5 % від вартості товару з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення.

На підставі наведеного Позивачем Відповідачу нарахована пеня у розмірі 5 259 800,00 грн. за прострочення строку поставки товару вартістю 5 780 000,00 грн. до 31.12.08р. за період з 01.01.2009р. по 01.07.2009р.

Однак, з огляду на обставини справи, повну сплату Відповідачем основного боргу до порушення провадження у справі, значне перевищення суми пені фактичним збиткам, які були заподіяні Позивачеві внаслідок не виконання Відповідачем свого зобов’язання, наявність кризових явищ в економіці, а також керуючись ч. 1 ст.. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної Позивачем пені у сумі 5 259 800,00 грн. на 90% та стягнути з Відповідача пеню, передбачену п. 8.4. Договору у розмірі 525980,00грн.

Відсутні у суду і підстави для стягнення з Відповідача, нарахованих Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України за невиконання зобов’язань Відповідача з перерахування одержаних в якості передоплати коштів - 3% річних у сумі 129218,63грн. за період з 01.01.2009р. по 29.10.2009р. та втрат від інфляції у сумі 525980,00грн. за період січень-вересень 2009р.

Так, в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, у Відповідача згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 05.02.2008р. до договору № 121/122 від 29.11.2007р. було відсутнє грошове зобов’язання щодо сплати на користь Позивача коштів у сумі 5 780 000,00 грн., яке виникло лише після відмови Позивача від поставки продукції та пред’явлення вимоги про повернення коштів у претензії № 157/п-197 від 30.10.09р., тобто грошове зобов’язання виникло лише у листопаді 2009р. Позивачем же здійснений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з січня по жовтень 2009р.

Не застосовується ч. 2 ст. 625 ЦК України також і до прострочення боржником зобов’язання з постачанню продукції.

Отже, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 129218,63грн. та втрат від інфляції у сумі 525980,00грн. є неправомірними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги Позивача слід задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню у розмірі 525980,00грн. В решті позову слід відмовити.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 25500,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 551, 611, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 233, 265 ГК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммаш" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Квітки-Основ'яненко, 5а, р/р 2600230134524 в «Промінвестбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305437, код ЗКПО 32366529) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, р/р 26001132026114 ПАО КБ "Приватбанка" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЗКПО 14308368) пеню у сумі 525980,00грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 1963,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 18,17грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано