Ухвала суду № 82222099, 06.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2730/19

УХВАЛА

06 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14212102731 від 20.06.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

До суду 03.05.2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14212102731 від 20.06.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 07.05.2019 року позовна заява залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позову, з підстав невідповідності позову вимогам ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу, а також висвітлення обставин щодо дотримання строків звернення до суду та подання заяви про поновлення цих строків, оскільки позивач просить скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14212102731 від 20.06.2012 року, про реєстрацію якої він достовірно знав з 2012 року.

Позивач надав до суду уточнений адміністративний позов до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14212102731 від 20.06.2012 року.

Позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку, а зазначив, що вважає вказаний строк не пропущеним, оскільки його представник 20.02.2019 року звертався до відповідача та цим підтверджується, що пропуску строку подання позовної заяви про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14212102731 від 20.06.2012 року не було. Департамент відповів, що вони не мають повноважень на скасування Декларації, а тому іншого способу захистити свої права окрім, як звернутися до суду не має.

Розглянувши уточнену позову заяву надану на усунення недоліків суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачам на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України, відповідно до якої позовна заява повертається позивачу, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 чт.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст.123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивач в уточненій позовній заяві не спростував зазначеного в ухвалі суду від 07.05.2019 року, що про реєстрацію декларації №ОД14212102731 від 20.06.2012 року позивач достовірно знав з 2012 року.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогами про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14212102731 від 20.06.2012 року.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Цим також дотримується принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду питання і постановлення нового рішення. Таким чином, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд дійшов висновку що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, оскільки спірні правовідносини виникли у 2012 році, та позивач не надав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин поважності пропуску строку.

Суд вважає неспроможним твердження позивача, що ним не пропущений строк звернення до суду з посиланням на звернення його представника до відповідача 20.02.2019 року з тим, що документи на його думку видані всупереч діючого законодавства, та Департамент повідомив про відсутність повноважень на скасування Декларації, а тому іншого способу захистити свої права окрім, як звернутися до суду не має.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач у позові не зазначає про порушення його прав з боку суб`єктів владних повноважень, а посилається на те, що ним було порушено законодавство при поданні документів на реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована за №ОД14212102731 від 20.06.2012 року. А на даний час він прийняв рішення, що вказана декларація повинна бути скасована, оскільки необхідно брати пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту в результаті нового будівництва, а це для нього великі кошти. Також позивач зазначав про наявність розпорядження райадміністрації та рішення суду про знесення самочинно збудованої прибудови з приведенням у первинний стан об`єкту, не зазначивши на виконання ухвали суду причин невиконання вказаних розпорядження та рішення суду станом на час подання позову. Проте саме виконання вказаних рішень буде відповідати принципу правової визначеності та підставою для подання та реєстрації відповідної декларації. Бажання позивача повернути в первинний стан перебудований ним магазин (самочинне будівництво) повинно відбуватися шляхом виконання ним розпорядження райадміністрації.

Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 69, 248 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14212102731 від 20.06.2012 року - повернути позивачам без розгляду.

Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва