
Справа № 420/2184/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Завальнюка І.В.,
за участю секретаря – Салюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця Хатум ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача-2 щодо виключення 01.01.2016 із реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_2 ; зобов`язати відповідача НОМЕР_1 поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_2 як платника єдиного податку другої групи з дати анулювання реєстрації – з 01.01.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 2008 року здійснює підприємницьку діяльність (дата реєстрації 06.03.2008) та з 01.04.2012 зареєстрований як платник єдиного податку ІІ групи. У жовтні 2018 року позивач звернувся за правовою допомогою у зв`язку із проведенням перевірки з питань використання найманої праці, в результаті чого дізнався, що 21.12.2015 ДПІ у Київському районі було складено лист № 24914/4/15-51-17-02, в якому зазначено про наявний у підприємця податковий борг по єдиному податку в сумі 1292,60 грн. В подальшому 31.12.2015 ДПІ у Київському районі складено акт перевірки, згідно якого у підприємця обліковувався податковий борг в сумі 2083,92 грн., а також зазначено про виключення платника податку ОСОБА_3 з реєтру платників єдиного податку з 01.01.2016. В свою чергу, в 2016 р. позивач цього акту не отримував та про його виключення з реєстру платників єдиного податку був необізнаний. Позивач вважає такі дії податкового органу неправомірними, оскільки його виключення з реєстру платників єдиного податку відбулося без складання відповідного документу (рішення) на підставі акту перевірки, попередньо не надіслано податкову вимогу, а також не надано можливості висловити свої зауваження до акту перевірки від 31.12.2015 № 4386/170. На адресу позивача попередньо не надходило податкової вимоги, що є обов`язковим кроком, який передує виключенню платника з реєстру. Більш того, за 2015 р. ФОП ОСОБА_2 вчасно та повному обсязі сплачено єдиний податок до бюджету. Однак платежі за 2, 3, 4 квартали 2015 р. містили помилку в коді платника (2715524558 замість вірного – НОМЕР_2 ), проте зазначена обставина не призвела до втрат бюджету, адже кошти фактично надійшли на відповідний рахунок. Отже позивача неправомірно виключено з реєстру платників єдиного податку, так як для цього відсутні були фактичні та правові обставини, у зв`язку із чим позивач звернувся за судовим захистом.
Ухвалою судді від 18.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13.05.2019 о 10:00 год.
07.05.2019 до суду від представника ГУ ДФС в Одеській області та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідачів позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Зокрема зазначив, що станом на 21.11.2015 за даними інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_2 обліковувався податковий борг по єдиному податку в розмірі 1292,60 грн, що за приписами чинного на момент виникнення спірних правовідносин п.п. 298, 299 ПКУ було підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку. При цьому норми ПКУ не передбачають встановленої форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке рішення надається платнику податків у письмові формі з обов`язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку. Відтак 31.12.2015 ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 4386/1702 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП Хату Ауфа з підстав, визначениз пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ. Зазначений акт направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 , який він отримав 12.02.2016.
07.05.2019 до суду від представника ГУ ДФС в Одеській області та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області надійшло клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду відповідно до ч.2 ст.122 КАС України через пропущення позивачем строку звернення до суду із даними позовними вимогами.
В судовому засіданні 13.05.2019 оголошено перерву для надання додаткових доказів до 21.05.2019 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 21.05.2019 в задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС в Одеській області та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Ухвалою суду від 21.05.2019 позивача Хатум ОСОБА_1 замінено на фізичну особу-підприємця Хатум ОСОБА_1 , у зв`язку із чим судове засідання 21.05.2019 відкладено на 28.05.2019 о 10:40 год.
Судове засідання 28.05.2019 відкладено на 03.06.2019 о 11:30 год.
До суду з`явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав та просив задовольнити.
Представник ГУ ДФС в Одеській області позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до суду не з`явився, про час та місце судового засіданні повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з 01.04.2012 перебував на спрощеній системі оподаткування за ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати (група 2), згідно з Свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_3 від 16.03.2012.
Листом від 21.12.2015 № 24914/4/15-51-17-02 ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, направленого фізичній особі-підприємцю Хатум Ауфа, нагадано приписи п.295.1, п.295.3 ст.295, пп.299.10.3 п.299.10 ст.299 ПК України та повідомлено, що станом на 21.12.2015 за ним рахується податковий борг по єдиному податку в сумі 1292,60 грн. Зазначено, що у разі несплати податкового боргу з 01.01.2016 підприємця буде виключено з реєстру платників єдиного податку.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому факті, що копію вказаного нагадування ОСОБА_2 не отримував, а представник відповідача пояснив відправлення даного листа простою кореспонденцією.
31.12.2015 завідуючим сектору адміністрування доходів і зборів само зайнятих осіб ОСОБА_4 . складено акт № 4386/1702, згідно якого проведено перевірку питання порушення платником єдиного податку ФОП Хатум А. вимог гл. 1 розділу ХV ПКУ. Зазначеною перевіркою виявлено, що протягом двох послідовних кварталів на кожне перше число місяця за платником рахується податковий борг по єдиному податку та на 31.12.2015 складає 2083,82 грн. На підставі ст. ст. 298, 299 ПКУ реєстрації платника єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу з 01.01.2016.
При цьому згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510403351318 останнє направлено адресату: ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
У графі «вручено» проставлено дата 12.02.2016, проте у графах для підписів «особисто», «за довіреністю», «уповноваженому» підпис відсутній.
Аналогічну копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510403351318 представник ГУ ДФС в Одеській області долучив до клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду, а оригінал було оглянуто в судовому засіданні.
Таким чином, надана в якості доказу про вручення 12.02.2016 Хатум ОСОБА_1 акту від 31.12.2015 № 4386/1702 копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510403351318 вищезазначеним вимогами Правил № 270 не відповідає та не є належним доказом отримання позивачем вказаного поштового відправлення.
В жовтні 2018 р. Хатум ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою до адвоката Демчука Я.В. через проведення контролюючим органом перевірки з питань використання найманої праці. З реєстру платників єдиного податку адвокатом було встановлено, що 01.01.2016 позивача було виключено із реєстру платників єдиного податку, у зв`язку із чим адвокат звернувся із запитом від 25.10.2018 до ГУ ДФС в Одеській області щодо обставин, які передували цьому виключенню.
22.11.2018 на адресу адвоката позивача надійшла відповідь від ГУ ДФС в Одеській області від 31.10.2018 № 9324/Д/15-32-50-07-09, відповідно до якої платнику було надано лист від 21.12.2015 № 24914/47/15-02, яким повідомлено, що за ФОП ОСОБА_2 станом на 21.12.2015 обліковується податковий борг по єдиному податку в сумі 1292,60 грн. та сума пені, що нараховується після сплати основного боргу. Згідно пп.298.2.3 п.298.2 ст.298, п.299.10 ст.299 ПК України складено акт від 31.12.2015 № 4386/1702 та анульовано за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з єдиного податку. Акт надіслано поштою та отримано платником 12.02.2016, про що свідчить повідомлення про вручення.
До листа додані копії листа від 21.12.2015, акту від 31.12.2015 № 4386/1702, поштового повідомлення про вручення.
Отже про виключення з реєстру платників єдиного податку Хатум Ауфа дізнався лише в листопаді 2018 року. При цьому, будучи необізнаним щодо втрати ним статусу платника єдиного податку Хатум ОСОБА_1 щоквартально у 2016-2017 рр. сплачував відповідні суми єдиного податку згідно квитанцій від 11.07.2016 № ПН956985С1, від 19.10.2016 № ПН8068С1, від 15.01.2016 № ПН648748С1, від 11.01.2017 № ПН3509С1, від 12.04.2017 № ПН69074С1, від 28.07.2017 № ПН157114С1, від 18.10.2018 № ПН237038С1, від 17.10.2017 № ПН221354С1, від 11.01.2018 № ПН6108С1, від 12.04.2018 № ПН81557С1, віл 19.07.2018 № ПН154910С1 (а.с.32-34).
Як на правову підставу для виключення ФОП Хатум Ауфа з реєстру платників єдиного податку відповідачі послалися на дані інтегрованої картки платника, згідно якої станом на 21.12.2015 податковий борг по єдиному податку складає 1292,60 грн. При цьому таке виключення відбулося на підставі акту від 31.12.2015, окремого рішення податковим органом не приймалося.
Так, згідно акту від 31.12.2015 № 4386/1702 перевіркою встановлено, що протягом двох послідовних кварталів на кожне перше число за платником податків рахується податковий борг по єдиному податку і на станом на 31.12.2015 складає 2083,82 грн. Зазначено, що відповідно до п.299.10 ст.299 ПКУ реєстрація платника єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, у випадках, визначених пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, платника єдиного податку ОСОБА_3 виключено з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2016.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає дії податкового органу щодо анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (тут та надалі застосована редакція ПКУ, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку).
Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2015 р. ФОП Хатум Ауфа щоквартально здійснював платежі по єдиному податку відповідно до квитанцій від 20.01.2015 № ПН650898С1 (730,80 грн), від 17.04.2015 № ПН694858С1 (730,80 грн), від 24.07.2015 № ПН747897С1 (730,80 грн), від 13.10.2015 № ПН792904С1 (730,80 грн) (а.с. 30 (зворотній бік), 31). В той же час, у квитанціях за 2, 3, 4 квартали 2015 р. містилася помилка в коді платника (вказано « НОМЕР_4 » замість вірного – « НОМЕР_2 »), інші відомості (ПІБ, рахунок місцевого бюджету тощо) були зазначені вірно.
Виявивши помилку у коді РНОКПП, ФОП ОСОБА_3 письмово повідомив про зазначену обставину податковий орган, що підтверджується вхідним номером на його заяві вхід. № від 28.01.2016, (а.с. 36). В зазначеній заяві ОСОБА_3 зазначив, що при сплаті єдиного податку за 2, 3, 4 квартали 2015 р. на загальну суму 2192,40 грн. утворилась недоїмка через невірно вказаний код РНОКПП, у зв`язку із чим просив врахувати оплату єдиного податку за ці періоди в фактично сплаченому розмірі 2192,40 грн.
В судовому засіданні представник ГУ ДФС в Одеській області пояснила, що після отримання від ФОП Хатум А. вищезазначеної заяви, податковим органом повідомлені в останній відомості були враховані, в результаті чого податковий борг було знято. Втім, за позицією відповідача, оскільки станом на 31.12.2015 в інтегрованій картці платника податків борг був наявний, зазначена обставина обумовлювала прийняття податковим органом відповідного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Зарахування суми по єдиному податку в розмірі 2192,40 грн на рахунок місцевого бюджету 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» також підтверджується відповіддю Управління ДКС України у місті Одесі від 20.03.2019 № 04-32/220-927 (а.с. 26), отже помилкове зазначення код РНОКПП не призвело до втрат бюджету, адже кошти фактично надійшли на відповідний рахунок, проте утворили обліковування недоїмки у підприємця ОСОБА_5 .
Вирішуючи спір, суд враховує, що сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов`язаннями ФОП ОСОБА_5 . здійснена своєчасно, а помилка у коді РНОКПП не призвела до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до відповідного місцевого бюджету. Тому помилкове зазначення РНОКПП, про що платником також було доведено в січні 2016 р., не може бути підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов`язання та застосування до нього відповідних санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС/КАС від 15 травня 2018 року по справі №813/676/17, адміністративне провадження №К/9901/41942/18.
Крім того, суд враховує, що саме спірне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку було прийняте контролюючим органом у непередбачений законом спосіб (п. 299.11 ст. 299 ПК України) та у неналежній формі. Зокрема, саме рішення взагалі відсутнє, та фактично міститься у листі про нагадування щодо обліку податкового боргу від 21.12.2015 № 24914/4/15-51-17-02 та акті про перевірку від 31.12.2015 № 4382/1702.
Так, аналіз норм статті 299 ПК України дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
В силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України податковий орган зобов`язаний був надіслати платнику податків податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС/КАС від 21 лютого 2018 року по справі №813/1465/17, адміністративне провадження №К/9901/5215/17.
При цьому в силу п.299.11 ст.299 ПКУ визначено повноваження податкового органу щодо прийняття, зокрема, рішення на підставі відповідного акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, яке, за встановлених судом обставин, податковим органом не приймалося.
Враховуючи зазначене, контролюючий орган при вчиненні дій щодо анулювання реєстрації ФОП Хатум А. платником єдиного податку діяв всупереч правового врегулювання та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначені дії контролюючого органу є протиправними.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності вчинення дій щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку. У відзиві фактично відсутні адекватні відповіді на доречні та важливі аргументи позивача, однак при цьому зазначається про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, вищерозглянуті дії та позиція податкового органу ґрунтуються на помилковому застосуванні законодавства, неповному дослідженню дотримання платником податків податкової дисципліни (а фактично ігноруванні фактично сплачених податкових зобов`язань вчасно та у повному обсязі). Натомість, позивачем документально підтверджено дотримання ним обов`язку щодо сплати щоквартально у 2015 р. податкових зобов`язань по єдиному податку, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Беручи до уваги те, що порушення прав та інтересів позивача спричинено протиправними діями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про анулювання реєстрації ФОП Хатум А. платником єдиного податку, а позовна вимога до ГУ ДФС в Одеській області є похідною, сплачений позивачем судовий збір за подання даного адміністративного позову відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України підлягає стягненню саме з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646), Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 17, корп. 2; код ЄДРПОУ 39549642) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо виключення 01.01.2016 із реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця Хатум Ауфа.
Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця Хатум Ауфа як платника єдиного податку другої групи з дати анулювання реєстрації – з 01.01.2016.
Стягнути з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця Хатум ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1921 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.06.2019.
Суддя І.В. Завальнюк
.
Судове рішення № 82221937, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 06.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/2184/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: