Рішення № 82221863, 05.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 р. № 400/3303/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Приватного підприємства "Рембудінтелект", бульвар Цвіточний, 7, кв.113, Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

про:стягнення податкового боргу в сумі 69896,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Рембудінтелект" (далі-відповідач) податкового боргу в сумі 69896,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що приватне підприємство "Рембудінтелект" має заборгованість зі сплати податкового боргу в загальній сумі 69896,51 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 68366,51 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 1530,00 грн.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, своїм правом не скористався, відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не надав.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи та оцінивши наявні в них докази суд зазначає таке.

Приватне підприємство "Рембудінтелект" зареєстроване в якості юридичної особи та є платником податків і зборів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік № 9011779643 від 05.02.2018 року за березень, квітень травень 2018 року. В наданій податковій декларації відповідачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет щомісяця протягом 2018 року в розмірі 2003,65грн.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу статті 15 Податкового кодексу України, відповідач являється платником податків і зборів.

Податковий кодекс України, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п.36.5. ст.36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до розгорнутого розрахунку податкового боргу має заборгованість перед бюджетом в сумі 69896,51 грн. зі сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.11.2017 року № 00041101302, яким до відповідача застосовано штрафна санкція в сумі 510,00 грн., та податкового повідомлення-рішення від 01.02.2018 року № 00008091302 на суму 1020,00 грн.

Заборгованість зі сплати податку на додану вартість відповідача виникла внаслідок несплати самостійно визначених платником податків сум податкових зобов`язань шляхом подачі податкових декларацій № 9071989656 від 19.04.2018, №9175358336 від 20.08.2018, № 920135138 від 19.09.2018, № 9228355580 від 19.10.2018, № 9255384780 від 19.11.2018.

Також відповідачу була нарахована на підставі пп. 120.1.1, 120.1.2 п. 120.1 ст. 120 ПК України пеня у розмірі 3787,63 грн.

Крім того, за відповідачем рахується податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.02.2018 № 0013061205, яким до відповідача в сумі 1352,93 грн.; податкового повідомлення-рішення від 16.02.2018 № 0013061205, яким до відповідача в сумі 7905,56 грн., податкового повідомлення-рішення від 23.08.2018 № 0013061205, яким до відповідача в сумі 20892,67 грн.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу було направлено податкову вимогу № 6879-17 від 06.10.2017 року.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 20886,32 грн. на дату розгляду справи суду не надано.

Відповідно до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Приватного підприємства "Рембудінтелект" (бульвар Цвіточний, 7, кв. 113, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 34597175) задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Рембудінтелект" (бульвар Цвіточний, 7, кв. 113, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 34597175) в дохід держави податковий борг в сумі 69896,51 грн. (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 51копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник