Рішення № 82221840, 06.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 р. справа № 400/1179/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи - піприємеця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв,54001

про:визнання незаконними дії, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач, ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) на суму 6317,09 грн.; зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої автоматизованої системи «Податковий блок» заборгованості позивача зі сплати ЄСВ за 2017 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно нарахував недоїмку зі сплати ЄСВ, оскільки позивач звільнений від сплати ЄСВ, а рішенням суду, яке набрало законної сили, було скасовано вимогу від 05.03.2018 р. №Ф-14261-17 про сплату недоїмки, однак згідно бази ІС «Податковий борг» за позивачем рахується заборгованість зі сплати ЄСВ в сумі 6317,09 грн. Позивач зазначив, що він звільнений від сплати ЄСВ, оскільки є пенсіонером за віком і договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до інтегрованої картки платника податків за позивачем рахується заборгованість зі сплати ЄСВ в сумі 6317,09, яка виникла на підставі самостійно поданого 19.02.2018 р. звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2017 рік.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 205 КАС України.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Рєзніков ОСОБА_2 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 10.12.1997 та як платник податків та внесків перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 04.10.2017 ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

19.02.2018 р. позивачем подано до органу податкової служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, у якій самостійно визначив суму ЄСВ.

Позивач 28.02.2018 р. звернувся до ГУ ДФС в Миколаївській області із заявою, в якій повідомив про помилковіть надання Звіту за 2017 рік, оскільки він є пенсіонером. Просив врахувати це та зняти зазначені в Звіти суми ЄСВ.

На підставі наведеного вище Звіту, відповідачем 05.03.2018 виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-14261-17 в сумі 6317,09 грн.

Відповідач 16 березня 2018 року надав відповідь №3542/10/14-29-13-01-24, згідно якої у задоволенні заяви від 28.02.18 позивачу відмовлено з посиланням на те, що вказана сума ЄСВ самостійно визначена ним у Звіті, а тому підлягає обов`язковій сплаті.

Не погоджуючись з відмовою відповідача в анулюванні звіту про суму спрлати ЄСВ позивач звернувся з позовом до суду.

04.06.2019 р. рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814/891/18 позов ФОП ОСОБА_1 було задоволено та скасовано вимогу ГУ ДФС у Миколаївській області від 05.03.2018 р. Ф-14261/17 про сплату недоїмки в сумі 6317,09 грн. Рішення набрало законної сили 20.09.2019 р.

У 2019 році позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відомостей щодо наявності заборгованості зі сплати ЄСВ в сумі 6317,09 грн., нарахованої згідно скасованої вимоги.

14.03.2019 р. відповідач листом від 14.03.2019 р. повідомив позивача про наявність заборгованості зі сплати ЄСВ в сумі 6317,09 грн., нарахованої згідно вимоги від 05.03.2018 р. №Ф-14261/17.

Відповідно до п. п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 та п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону №2464 особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, встановлений у ч. 3 ст. 10 Закону № 2464, а саме, особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 (далі Інструкція №449).

Таким чином, ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, а відтак звільнений від сплати ЄСВ. Підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а не Звіт “Про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску”. Матеріалами справи підтверджено, що позивач не укладав договору про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Обставини щодо звільнення позивача від сплати ЄСВ вже були встановлені під час розгляду Миколаївським окружним адміністративним судом справи 814/891/18 та за результатами розгляду якої рішенням суду було скасовано вимогу ГУ ДФС у Миколаївській області від 05.03.2018 р. Ф-14261/17 про сплату недоїмки в сумі 6317,09 грн. Рішення набрало законної сили 20.09.2019 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на час розгляду даної справи вимога ГУ ДФС у Миколаївській області від 05.03.2018 р. Ф-14261/17 про сплату недоїмки в сумі 6317,09 грн. є скасованою рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 6 Розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема, вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 74.1. Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

У зв`язку з тим, що після набрання рішенням законної сили про визнання протиправною вимоги відомості про її скасування відповідачем не було внесено до інформаційної бази даних щодо відсутності у позивача заборгованості зі сплати ЄСВ в сумі 6317,09 грн., тобто скасування вимоги фактично не призвело до анулювання заборгованості позивача по сплаті єдиного соціального внеску, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої автоматизованої системи "Податковий блок" заборгованості ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску за 2017 рік в сумі 6317,09 грн.

Позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №91000 від 02.05.2019 р. (а. с. 26), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) щодо нарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на суму 6317,09 грн.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) виключити з інтегрованої автоматизованої системи «Податковий блок» заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) зі сплати ЄСВ за 2017 рік в сумі 6317,09 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич