Окрема ухвала № 82221730, 06.06.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

06 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2263/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, у справі № 1240/2263/18 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання поведінки протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського ОУПФУ Луганської області, яка полягає у невиконанні рішення суду від 16.10.2018 по справі № 1240/2263/18, що набрало законної сили 05.02.2019, яким визнано протиправною поведінку Білокуракинського ОУПФУ Луганської області з приводу непризначення та невиплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 та зобов`язано Білокуракинське ОУПФУ Луганської області поновити призначення пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2018 року;

- зобов`язати Білокуракинське ОУПФУ Луганської області, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

- за наслідками розгляду звіту Білокуракинського ОУПФУ Луганської області про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, та накласти на керівника Білокуракинського ОУПФУ Луганської області, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- стягнути половину суми штрафу на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 визнано протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не взяття на облік пенсійної справи ОСОБА_1 та невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року; зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області взяти на облік пенсійну справу ОСОБА_1 та відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року, звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На цей час відповідач добровільно не виконав рішення суду.

25.04.2019 позивач на підставі виконавчого листа, виданого судом 17.04.2019, звернувся до УДВС ГТУЮ у Луганській області з заявою про відкриття виконавчого провадження.

25.04.2019 постановою заступника начальника ВПВР УДВС ТРУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження та повідомлено боржника про необхідність виконання рішення суду в строк 10 днів.

Проте, в установлений строк відповідач не виконав рішення суду та продовжує протиправну бездіяльність.

Заявник зазначає, що він має постійну реєстрацію на контрольованій території України та вже не є тимчасово переміщеною особою, тому на нього не розповсюджується дія підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовано питання виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам.

Але відповідач заперечує проти вільного вибору позивача обрати для себе зручний банк (Приватбанк) і вимагає відкриття рахунку в Ощадбанку для подальшої виплати пенсії.

Таким чином, зазначає заявник, відповідач продовжує діяти протиправно та порушує його права.

Ухвалою суду від 29.05.2019 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, визначено розглядати заяву без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано Білокуракинське ОУПФУ Луганської області у строк до 05 червня 2019 року надати до суду письмові відомості щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 у справі № 1240/2263/18 разом з відповідними доказами.

05.06.2019 від Білокуракинського ОУПФУ Луганської області надійшла інформація про стан виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі № 1240/2263/18, де зазначено таке.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 в частині виплати пенсії позивачу за один місяць ОСОБА_1 нарахована пенсія за січень в розмірі 6796,50 грн, яка сплачена у січні 2019 року.

З метою виконання рішення суду для нарахування та виплати пенсії 03.04.2019 представниками управління було складено акт обстеження фактичного місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що за вказаною адресою ОСОБА_1 не проживає, будинок знаходиться в незадовільному стані, подвір`я занедбане, ознак проживання немає.

На виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з квітня 2018 року, що підтверджується довідкою заступника начальника Білокуракинського відділу з питань призначення, перерахунку і виплати пенсії від 24.05.2019 № 212/031, оскільки згідно з листом Старобільського ОУПФУ від 26.11.2018 № 15221/03-01 пенсія позивачу була виплачена по 31.03.2018 в розмірі 6780,75 грн.

Таким чином, поновити пенсію саме з 1 березня 2018 року не можливо у зв`язку з наявними даними в інтегрованій комплексній інформаційній системі ПФУ «Підсистеми призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи» про виплату пенсії позивачу по 31 березня 2018 року.

Пенсія ОСОБА_1 управлінням на відомість не нарахована у зв`язку з тим, що у позивача відкритий рахунок на отримання пенсії в АТ «Приватбанк».

Згідно з постановою КМУ № 167 від 14.03.2016, починаючи з 1 липня 2016 року виплата пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Згідно з рішенням Старобільської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення № 82 від 15.03.2018 ОСОБА_1 скасовано дію довідки про взяття на облік ВПО № 7241 від 24.12.2014 та внесено про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Отже, незважаючи на те, що на цей час у позивача відсутня довідка ВПО, він підпадає під дію Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанови КМУ № 167 від 14.03.2016 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» і не втратив статус внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, у позивача відсутня паперова справа, а є лише електронна пенсійна справа та макет пенсійної справи, який містить копії даних з електронної пенсійної справи.

Також управління посилається, що довело до відома позивачеві про необхідність відкриття рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк України» та надання копії довідки до управління». До цього часу позивач не повідомив управління про відкритий рахунок в ПАТ «Ощадбанк» (арк. спр. 242-246).

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов такого.

Судом установлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі № 1240/2263/18 позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання поведінки протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не взяття на облік пенсійної справи ОСОБА_1 та невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року; зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області взяти на облік пенсійну справу ОСОБА_1 та відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць (арк. спр. 126-132).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 у справі № 1240/2263/18 залишено без змін (арк. спр. 185-188).

З метою виконання рішення суду представник стягувача отримав виконавчий лист та звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з заявою про відкриття виконавчого провадження (арк. спр. 230).

25.04.2019 постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 1240/2263/18, виданим Луганським окружним адміністративним судом 09.04.2019, та повідомлено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (арк. спр. 231).

Як слідує зі змісту інформації про стан виконання рішення, наданої Білокуракинським ОУПФУ Луганської області, та доданих документів, рішення суду від 16.10.2018 виконане лише в частині виплати пенсії за один місяць, звернутого до негайного виконання. Отже, боржник на цей час не виконав рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України також встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною шостою цієї статті визначено, що за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Як зазначає боржник, причиною невиконання рішення суду є відсутність відкритого рахунку на отримання пенсії в АТ «Ощадбанк».

Суд критично оцінює вказані доводи боржника з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

На виконання вимог статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якою передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання, позивач зареєстрував своє постійне місце проживання в с. Нещертове Білокуракинського району Луганської області, в результаті чого статус його як переміщеної особи припинився і з цього часу він здобув право на отримання пенсії на загальних підстав.

У рішеннях суду першої та апеляційної інстанції у цій справі зазначено, що відповідач неправомірно не взяв на облік пенсійну справу позивача та не виплачує позивачу пенсію, посилаючись на нормативно-правові акти, що регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, оскільки позивач такий статус втратив з моменту реєстрації його місця проживання за адресою: с. Нещертове Білокуракинського району Луганської області, а саме з 26.06.2018.

Також судами зазначено, що до спірних правовідносин не застосовується законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного страхування, зокрема, Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, Порядок оформлення пенсій особам, переміщеним з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637, оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою.

Отже, посилання Білокуракинського ОУПФУ Луганської області щодо застосування до позивача положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», згідно з якими виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», є безпідставними.

Суд звертає увагу, що згідно з заявою ОСОБА_1 від 26.06.2018 останній надав до Білокуракинського ОУПФУ Луганської області реквізити банківської установи (Приватбанк) для подальшого зарахування пенсії (арк. спр. 234).

Також незрозумілим є складання акта обстеження фактичного місця проживання позивача від 03.04.2019 для цієї справи (арк. спр. 247).

Суд також критично оцінює посилання відповідача на відсутність паперової справи, оскільки вказаним доводам було надано оцінку в судовому рішенні, та така обставина, як відсутність паперової справи, не впливає на обов`язок виконати рішення суду.

Натомість, суд звертає увагу на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.20118 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - Порядок № 649) затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Пунктом 2 якої установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією постановою.

Пунктом 1 Порядку № 649 передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника (пункт 4 Порядку № 649).

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:

документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;

копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;

розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою (пункт 5 Порядку № 649).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (далі - комісія).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Таким чином, судом встановлено, що боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення, з метою виконання судового рішення зобов`язаний вжити заходів, визначених Порядком № 649.

У свою чергу, Білокуракинське ОУПФУ Луганської області не надало суду жодних доказів вжиття ним будь-яких заходів щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018.

Відповідно, суд дійшов висновку, що з боку Білокуракинського ОУПФУ Луганської області наявне протиправне невиконання рішення суду.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Оскільки судом встановлено невиконання Білокуракинським ОУПФУ Луганської області дій щодо виконання судового рішення, відповідно, суд дійшов висновку, що Білокуракинським ОУПФУ Луганської області допущена протиправна бездіяльність.

За таких обставин, враховуючи, що до цього часу рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі № 1240/2263/18 не виконано, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Білокуракинського ОУПФУ Луганської області, а також вважає за необхідне направити на адресу останнього окрему ухвалу.

Щодо решти заявлених вимог, а саме - про зобов`язання Білокуракинського ОУПФУ Луганської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та накладення на керівника Білокуракинського ОУПФУ Луганської області штрафу відповідно до статті 382 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Норми частини першої статті 382 КАС України кореспондують з положеннями частини шостої статті 246, пункту 4 частини першої статті 322 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначається, відповідно, встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Як уже зазначив суд, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» від 13.03.2017 № 3, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України також наголосив, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду 10 грудня 2018 року у справі № 807/2358/15 (адміністративне провадження № К/9901/45276/18).

Заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати до суду звіт про виконання рішення.

З огляду на викладене, зважаючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України по справі № 1240/2263/18.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 382, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, у справі № 1240/2263/18 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання поведінки протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 1240/2263/18 в частині відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме - невиконанню рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 1240/2263/18 в частині відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області протягом тридцяти календарних днів з дня отримання окремої ухвали надати відповідь до Луганського окружного адміністративного суду.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Копію ухвали направити заявнику та Білокуракинському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Луганської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун