Ухвала суду № 82221678, 06.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

06 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/785/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд,

у складі головуючого судді Хилько Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Бабіч О.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Момот О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ),

до відповідача:

Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25006),

про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі – відповідач), в якому, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №89350-53 від 07.08.2018 року внесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін призначено у судовому засіданні 06 червня 2019 року.

06 червня 2019 року громадянином Шиманським Юрієм ОСОБА_2 подано до суду заяву про відвід судді Хилько Л.І. від розгляду справи №340/785/19 (а.с.80).

В обґрунтування вказаної заяви, позивач посилаючись на положення статті 24 Конституції України, частини 1 статті 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення по порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.04.2014 року, вказує, що прийняття присяги судді здійснюється під час урочистої публічної офіційної церемонії за участі Президента України. Тому, оскільки позивач не був присутнім на цій церемонії, а про дату і час її проведення офіційно не повідомлялось аби була можливість особисто пересвідчитись у факті прийняття присяги ОСОБА_3 , Шиманським було заявлено клопотання про пред`явлення ОСОБА_3 посвідчення судді та проголошення в судовому засіданні по справі №340/785/19. Так, позивач зазначає, що в судовому засіданні 06 червня 2019 року ОСОБА_3 було пред`явлено посвідчення судді, однак позивач наголошує, що дане посвідчення не відповідає приписам чинного законодавства України є підробленим, а саме завірене печаткою, яка не містить зображення Державного герба України, опис і порядок використання якого встановлено законом, що приймається не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної ради України.

Таким чином, позивач вказує, що пред`явлення посвідчення судді, яке не відповідає приписам чинного законодавства України доводить, що суддею Хилько Л.І. немає повноважень судді і права здійснювати судочинство від імені Кіровоградського окружного адміністративного суду, тому судді відвести суддю Хилько Л.І. від розгляду справи №340/785/19.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відбувається в судовому засіданні; учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

06 червня 2019 року у відповідності до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відображено у відповідному протоколі судового засідання (а.с.77-78).

При вирішенні заяви про відвід, суддя виходить з наступного.

У статті 36 КАС України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до частини другої статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України визначено чіткий перелік підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу). Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд, зауважує, що заява про відвід судді подана позивачем не відповідає вимогам статті 167 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 36 КАС України, підставою для відводу судді є, зокрема, наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Фактично заява мотивована, тим що посвідчення судді не відповідає приписам чинного законодавства України і є підробленим, а також у зв`язку з тим, що суддею не прийнято присягу.

Зазначені доводи не відповідають дійсності, оскільки суддею Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 було у встановленому чинним законодавством порядку прийнято присягу та видане відповідне посвідчення судді, яке відповідає статті 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII.

Виходячи із вищевикладених правових норм у системному їх зв`язку та встановлених обставин у справі, суд вважає заяву позивача про відвід судді необґрунтованою, та обставини, наведені в заяві про відвід судді, не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.

Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод „кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків“.

Відтак, важливим є питання довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 р. у справі “Білуга проти України”, від 28.10.1998 р. у справі “Ветштайн проти Швейцарії”).

Розглядаючи питання безсторонності судді з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі „Лавентс проти Латвії“ зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву.

Відповідно до приписів частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною 1 статті 31 встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За таких умов, суд дійшов висновку, що з метою недопущення виникнення у сторін сумнівів щодо безстороннього, об`єктивного та неупередженого розгляду даної справи, заяву позивача – ОСОБА_1 слід передати для вирішення питання про відвід судді Хилько Любов Іванівни на розгляд іншого судді цього ж суду та на виконання вимог частини 4 статті 40 КАС України зупинити провадження у справі.

Керуючись ст.ст.31, 36, 37, 40, 41, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Вирішення питання про відвід судді Хилько Л.І. в адміністративній справі №340/785/19 передати на розгляд іншого судді цього ж суду та зупинити провадження у справі.

Адміністративну справу №340/785/19 передати до відділу документального забезпечення Кіровоградського окружного адміністративного суду для визначення судді з метою вирішення питання про відвід судді Хилько Л.І. відповідно до вимог статті 31 КАС України.

Копію ухвали невідкладно скерувати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько