Ухвала суду № 82221628, 13.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

13 серпня 2018 року м. Київ № 810/2892/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участю:

представника відповідача - Крившука Я.В.,

відкривши судове засідання в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" до Державної фіскальної служби України , третя особа -Києво-Святошинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській областіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами про визнання рішення ДФС України №456385/38098409 про відмову ДФС України в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними та його скасування з одночасним зобов`язанням відповідача здійснити реєстрацію цієї накладної.

Ухвалою суду від 14.06.2018 р. було відкрито загальне позовне провадження, справу призначено для розгляду.

У призначені судом дні: 27.07.2018 р. та 13.08.2018 р. представник позивача не з`явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення та заявою про розгляд справи без його участі.

Ураховуючи, що неявка позивача у судове засідання мала систематичний характер, за наявності рішення про обов`язкову участь заявника при розгляді справи, суд вважає за необхідне залишити поданий позов без розгляду, з огляду на таке:

відповідно до ст.44-45 КАСУ, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

Кодекс адміністративного судочинства наводить невичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, це: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана); подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги завдання адміністративного судочинства, яке орієнтоване на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних та фізичних осіб, суд вважає неприпустимими дії учасника справи, який затягує її розгляд та ставить у невизначене правове становище інших зацікавлених у вирішенні спору осіб.

Добросовісна поведінка сторони у процесі забезпечує нормальну діяльність суду по з`ясуванню матеріальної (об`єктивної) істини у кожній справі та одночасно з цим гарантує можливість реалізації процесуальних прав всіма задіяними у ній особами, забезпечуючи їхній інтерес щодо швидкого та правильного ухвалення рішення.

Добросовісність під час розгляду справи -це властивість, що передбачає чесне, старанне і сумлінне виконання процесуальних обов`язків за належного здійснення наданих прав. У контексті характеристики зазначеного вище поняття таку властивість слід розуміти як використання наданих прав виключно для досягнення встановленої законом мети. Тому, недобросовісне виконання обов`язку щодо використання наданих процесуальних прав потрібно кваліфікувати як зловживання ними.

В Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2010 року No 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у адміністративному судочинстві» зазначено таке: " у судовій практиці як зловживання процесуальними правами належить розглядати наступні дії: заявлення численних необґрунтованих відводів суддям; нез`явлення представників учасників судового процесу на судові засідання без поважних причин і без повідомлення причин неприбуття; подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій; подання зустрічних позовів без дотримання вимог закону тощо.

Положеннями ст.45 КАСУ право встановлювати у кожному конкретному випадку факт зловживання учасником справи своїми процесуальними правами надано суду.

При цьому, суд усвідомлює, що для визнання дій чи бездіяльності зловживанням правом одного лише внутрішнього переконання недостатньо, тому обґрунтовує свою позицію доказами.

Так, ініціатором звернення до суду із позовом виступило ТОВ "Мінітех", відтак, як суб`єкт звернення, повинен був проявляти зацікавленість у розгляді поданої заяви, в тому числі і шляхом забезпечення явки свого представника у судові засідання. Доказом обізнаності позивача про місце та час проведення судових слухань є зворотнє повідомлення про вручення поштових відправлень (судових повісток). Неодноразова неявка представника позивача у призначені для розгляду справи дні зафіксована протоколами судових засідань від 27.07.2018 р. та 13.08.2018 р.

Суд також звертає увагу на наявну можливість позивача прибути у судове засідання з урахуванням місця його розташування.

Розглянувши скаргу п. Ловлесса, Європейська комісія з прав людини вказала, що “загальною метою ст. 17 Конвенції є запобігання тоталітарним групам експлуатувати у своїх власних інтересах принципи, проголошені Конвенцією".

У рішеннях у справах “Refah Partisi and Others v. Turkey” (2003) та “danoka v. Latvia” (2006) Суд, попередньо обґрунтувавши безпосередній зв`язок між Конвенцією, з одного боку, і демократією та її цінностями, з іншого, розширив об`єкт можливих посягань зловживання правом: він постановив, зокрема, що “ніхто не уповноважений посилатись на положення Конвенції задля того, аби послабити чи зруйнувати ідеали та цінності демократичного суспільства”.

Санкцією, накладеною ЄСПЛ на заявника за зловживання ним своїм правом, є виправдання Судом держави-відповідача за позбавлення заявника охорони того його права, яким він зловживав.

За наведених обставин, суд акцентує, що процесуальна бездіяльність позивача не може бути підставою для затягування розгляду справи та порушенням прав інших учасників процесу.

У даному випадку суд вважає встановленим факт зловживання заявником своїми правами учасника справи, що виявилось у повторній неявці у судове засідання без повідомлення причин неприбуття, тобто вчинення дій, які суперечать завданню адміністративного судочинства та застосовує до поданої позовної заяви наслідки, передбачені ч.3 ст.45 КАСУ.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 45, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" до Державної фіскальної служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.