Ухвала суду № 82221571, 06.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"06" червня 2019 р. справа № 300/961/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) 03.05.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі – відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача при перерахунку пенсії щодо зменшення позивачу до 50 % з 01.01.2018 розміру надбавки за проживання в гірській місцевості; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 з врахуванням 100 % надбавки за проживання в гірській місцевості і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.05.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.05.2019 № 7757/06 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом (а.с.16-18). В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що перерахунок пенсії позивача проведений ще у березні 2018 року, а до суду ОСОБА_1 звернувся лише в травні 2019 року. На переконання відповідача, позивач мав можливість раніше поцікавитись як саме йому проведено перерахунок пенсії, а незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. За вказаних обставин, відповідач просив залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

27.05.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення ОСОБА_1 на клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.05.2019 № 7757/06 про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.103-104). Позивач зазначив, що про проведення перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, розмір складових грошового забезпечення, що були враховані під час такого перерахунку, та про розмір нової пенсії, відповідач повідомив ОСОБА_1 лише листом від 28.01.2019 № 81/Г-15 за результатом розгляду звернення позивача. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що доводи відповідача про пропущення шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом є безпідставними.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 вказаної стаття визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач в адміністративному позові просить суд визнати протиправними дії відповідача при перерахунку пенсії щодо зменшення позивачу до 50 % з 01.01.2018 розміру надбавки за проживання в гірській місцевості; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 з врахуванням 100 % надбавки за проживання в гірській місцевості і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2018.

Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що спірний перерахунок проведений з 01.04.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Генсіцький М ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зі зверненням в січні 2019 року (що й не заперечуються відповідачем), відповідь на яке отримав 28.01.2019, що підтверджується листом за № 81/Г-15 (а.с.105).

В листі за № 81/Г-15 від 28.01.2019 відповідач зазначив про те, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» при здійсненні перерахунку розмір пенсії за вислугу років не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Одночасно з наведеним листом Головне управління Пенсійного фонду України надіслало ОСОБА_1 копію протоколу за пенсійною справою ХД-18579 (Міноборони) від 01.01.2018. Як зазначив позивач в запереченні від 21.05.2019 року, саме з відомостей протоколу від 01.01.2018 року він дізнався про розмір надбавки до пенсії за проживання в гірській місцевості (а.с.11).

Таким чином, ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав оспореними діями відповідача не швидше 28.01.2019 року. Позовну заяву в цій адміністративній справі подано до суду 03.05.2019.

Відповідачем в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду не наведено жодного обґрунтування про те, що позивач знав про оскаржені в цій справі дії відповідача по зменшенню, на думку позивача, розміру надбавки до пенсії за проживання гірській місцевості в квітні 2018 року після проведення перерахунку. Єдине посилання відповідача про те, що позивач знав про порушення його прав оскарженими діями, оскільки в лютому 2019 року оскаржував до суду дії пенсійного органу щодо зменшення розміру доплат як особі з інвалідністю внаслідок війни, може лише свідчити про те, що позивач міг знати про порушення його прав зменшенням розміру надбавки до пенсії за проживання гірській місцевості з лютого 2019 року. Однак така обставина не впливає на висновок суду при відкритті провадження у справі щодо дотримання ОСОБА_1 шестимісячного строку звернення до суду, оскільки позов подано 03.05.2019 року. Будь-яких доказів в підтвердження наявності обставин, що могли б вплинути на такий висновок суду, відповідачем суду не подано.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач мав можливість раніше поцікавитись, як саме йому проведено перерахунок пенсії, а незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, то суд вважає його таким, що не ґрунтується на нормах законодавства.

Позивачем суду не наведено, а судом не встановлено жодного нормативного акту, який би встановлював для пенсіонера такий порядок реалізації його права на належну йому за законом, що й не заперечується відповідачем у клопотанні, надбавку до пенсії за проживання гірській місцевості. Більше того такі доводи відповідача є формальними, оскільки в їх основі лежать виключно припущення відповідача, які не мають ні законної, ні фактичної основи, про «байдужість» позивача до свого права на належне пенсійне забезпечення. В той же час саме на відповідача покладено обов`язок щодо належного пенсійного забезпечення позивача. З огляду на положення статті 3, частини 2 статті 19, статті 46 Конституції України, у позивача як пенсіонера, за відсутності доказів протилежного, не повинно бути сумнівів у правомірності дій відповідача щодо належного нарахування та виплати йому пенсії. Як встановлено судом вище, таких доказів відповідачем суду не подано. Таким чином, доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на викладені процесуальні обставини та подані сторонами докази в їх підтвердження, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та недопущення безпідставного обмеження цього права, враховуючи правову природу спірних правовідносин, об`єктивну та розумну можливість дотримання позивачем строку звернення до суду з огляду на вказані обставини, - суд дійшов висновку залишити без задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залишення позовної заяви в цій справі без розгляду.

Керуючись статями 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.05.2019 № 7757/06 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, - відмовити.

Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статтей 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.