Рішення № 82221456, 06.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 червня 2019 року Справа № 280/1908/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебряникової О.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, оф. 10.23, код ДРФО НОМЕР_1 )

до відповідача – Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248943),

про визнання неправомірним рішення від 29.10.2018 та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірним рішення відповідача про розмір призначеної пенсії від 29.10.2018 та зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 14.12.2016, у розмірі відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показники середньої заробітної плати за три роки до дня звернення позивача до відповідача, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2018 року по справі № 334/3458/17 зобов`язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.12.2016. 07.11.2018 позивачем було отримано лист відповідача №14447/02 від 29.10.2018, яким було повідомлено, що відповідачем призначено пенсію позивачу з 14.12.2016 в розмірі - 1316,510 грн, з 01.05.2017 - 1381,51 грн, з 01.10.2017 - 1521,51 грн, з 01.01.2018 - 1558,71 грн на місяць, при цьому на думку позивача, розрахунок відповідача містив очевидні помилки та порушення, зокрема не врахований показник середньої заробітної плати у розмірі 3,764.40 грн; не проведено індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до чинного законодавства. З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 25.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 23.05.2019 о/об 14 год. 30 хв. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 22.05.2019 через канцелярію суду (вх. №20838) надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що на виконання рішення суду ОСОБА_2 Д.М. призначено пенсію за віком з 14.12.2016, що підтверджується протоколом від 09.10.2018. З 01.10.2017 розмір пенсії позивача збільшено до 1521,51 грн. Оскільки, станом на 01.01.2018 вік позивача становив 81 рік, то з зазначеної дати йому встановлено доплату до 40% МЗП у розмірі 37,20 грн. З 01.01.2018 розмір пенсії позивача становив 1558,71 грн. Також, позивачу за 3 роки понаднормативного стажу встановлена доплата, яка визначена у розмірі 1 відсотка (за кожен рік понаднормативного стажу) розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На думку відповідача, пенсія позивачу виплачується своєчасно, без порушення строків її виплати, тому відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів та проведення індексації. Представник відповідача, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представником позивача через канцелярію суду (вх. №22088) була подана відповідь на відзив.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2018 року у справі № 334/3458/17 позов ОСОБА_1 до відповідача задоволено. Визнано протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя шодо відмови у призначенні пенсії згідно п. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.12.2016.

На виконання рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 14.12.2016 у розмірі 1316,51 грн, що підтверджується протоколом призначення пенсії від 09.10.2018. Страховий стаж позивача становить 38 років 1 місяць, що підтверджується розрахунком стажу.

07.11.2018 Позивачем було отримано лист відповідача №14447/02 від 29.10.2018, яким було повідомлено, що УПФУ призначено пенсію Позивачу з 14.12.2016 в розмірі - 1316,510 грн, з 01.05.2017 - 1381,51 грн, з 01.10.2017 - 1521,51 грн, з 01.01.2018 - 1558,71 грн на місяць.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що відповідачем не врахований показник середньої заробітної плати у розмірі 3,764.40 грн; не проведено індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до чинного законодавства; в розрахунку не вказано в графі «Розмір пенсії за віком`заробітну плату Позивача - не дивлячись на те, що починаючи з 01.07.2000 вся заробітна плата вже наявна в персоніфікованому обліку Пенсійного фонду України, до якого Відповідач має безпосередній доступ - відповідно до п.16 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затв. Постановою Кабінету міністрів України №794 від 04.06.1998; не виконано перерахунку відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії. Не погоджуючись із розміром призначеної за рішенням суду пенсії, позивач звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та інших актів, у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2018 року у справі № 334/3458/17, яке набрало законної сили 21.12.2018, позов ОСОБА_1 до відповідача задоволено. Визнано протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя шодо відмови у призначенні пенсії згідно п.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.12.2016.

На виконання рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 14.12.2016, що підтверджується протоколом про призначення пенсії від 09.10.2018. Страховий стаж позивача становить 38 років 1 місяць, що підтверджується розрахунком стажу. Загальний розмір пенсії з 14.12.2016 становив 1316,51 грн, у тому числі: 56,00 грн - основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнтів; 46,82 грн - розмір цільової грошової допомоги; 1144,18 грн - доплата до прожиткового мінімуму 1247,00 грн; 3,08 грн - доплата за 3 роки понаднормативного стажу; підвищення як дитині війни у розмірі 66,43 грн.

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 (далі Закон - №1058) передбачає такі види пенсійних виплат і соціальних послуг: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де: '

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно ст. 40 Закону №1058 (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Д/

Зд = --- х 100%, де:

Т

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Як встановлено матеріалами судової справи, пенсія позивачу була призначена з 14.12.2016, та відповідачем вірно був застосований показник середньої заробітної плати за три календарні що передують року призначення пенсії, а саме за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки у розмірі 3 263,44 грн.

Так як, позивач працював лише до 03.05.1993, то в системі персоніфікованого обліку його дані відсутні, що підтверджено довідкою, згідно якої дані по заробітній платі за період з 2000 року по 2017 рік на ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) в базі WЕВ-СОК станом на 27.03.2017 відсутні.

Оскільки, позивачем не надано до відповідача довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу по 30 червня 2000 року, то пенсія позивача згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 1058 розрахована без урахування його заробітної плати.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

У зв`язку з зазначеним, з 01.10.2017 розмір пенсії позивача збільшено до 1521,51 грн.

Частиною 2 статті 28 Закону № 1058 встановлено, що з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Оскільки, станом на 01.01.2018 вік позивача становив 81 рік, то з зазначеної дати йому встановлено доплату до 40% мінімальної заробітної плати у розмірі 37,20 грн.

Отже, розмір пенсії з 01.01.2018 становив 1558,71 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 грудня 2018 року становить 1497,00 грн.

Тому, розмір пенсії з 01.12.2018 становив 1566,51 грн що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 19.11.2018, у тому числі: 56,00 грн - основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнтів; - 46,82 грн - розмір цільової грошової допомоги;

1394,18 грн - доплата до прожиткового мінімуму 1497,00 грн; 3,08 грн - доплата за 3 роки понаднормативного стажу; підвищення як дитині війни у розмірі 66,43 грн.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Так, згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 має 38 років страхового стажу, тому йому встановлена доплата за 3 роки понаднормативного стажу, яка визначена у розмірі 1 відсотка (за кожен рік понаднормативного стажу) розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону № 1058.

Отже, доплата за понаднормативний стаж встановлена позивачу згідно норм чинного законодавства, а пенсія виплачується у розмірі більшому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:

мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закон)', встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Оскільки, Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-УІ від 08.07.2011 набрав чинності 01.10.2011, а пенсія позивачу призначена з 14.12.2016, то пункт 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 не застосовується до спірних правовідносин.

Отже, вимоги позивача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки є такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею першою Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон №2050-III) визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з статтею 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, необхідною ознакою при вирішенні спору, є встановлення факту нарахування доходу, про що вказано в ст.3 цього Закону.

Положеннями статті 6 Закону №2050-III врегульовано, що компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Згідно з статтею 7 Закону №2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати встановлено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

У відповідності до пункту 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Отже, вказана норма Закону застосовується до вже нарахованих сум пенсій, однак своєчасно не виплачених з вини органу Пенсійного фонду.

Підставою для призначення пенсії ОСОБА_1 було рішення суду, яке виконане відповідачем в добровільному порядку, про що було повідомлено позивача та сторонами в позові та відзивах не заперечується.

Так, 09 жовтня 2018 року на виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2018 року, яке надійшло 05.10.2018 вх. № 10005/09, відповідачем призначено пенсію позивачу та за період з 14.12.2016 по 31.10.2018 нарахована сума у розмірі 33 089,65 грн, яка разом з пенсією за листопад 2018 року (1558,71 грн), виплачена у наступному виплатному періоді, а саме 14 листопада 2018 року через АТ "Ощадбанк". Отже, суми пенсії, які нараховані у жовтні 2018 року, виплачені у листопаді цього ж року. З грудня 2018 року та по теперішній час пенсію позивач отримує щомісяця, за місяць в якому проводиться виплата пенсії.

Таким чином, пенсія позивачу виплачується своєчасно, без порушення строків її виплати, тому відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Тому вимога що нарахування компенсації втрати частини доходів не підлягає задоволенню.

Відповідно до абзацу 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХП індексації підлягають ГРОШОВІ ДОХОДИ громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема - пенсії.

Індексація грошових доходів передбачена перш за все з метою - підтримки купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму громадян.

Згідно ст. 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1282 (в редакції Закону N 3027-ІІІ від 07.02.2002 - набирає чинності 01.07.2002) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911- VIII від 24.12.2015, який набув чинності з 01.01.2016, внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та цифри "101" замінено цифрами "103".

Отже, з 01.01.2016 поріг індексації встановлений в розмірі 103 відсотка. Величина індексу споживчих цін не перевищувала вказаний поріг індексації.

За таких обставин, вимога щодо проведення індексації пенсії не підлягає задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак, про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не вирішував питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, оф. 10.23, код ДРФО НОМЕР_1 ) до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання неправомірним рішення від 29.10.2018 та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано суддею 06.06.2019.

Суддя Р.В. Сацький