Ухвала суду № 82221387, 06.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)

06 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/3353/19

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області, голови Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області Курсон Катерини Іванівни про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Андрушівської районної державної адміністрації Курсон Катерини Іванівни від 25.01.2019 №2-К "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 " та стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області.

До ухвалення рішення по суті представником позивача було заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.7 ст.139 КАС України.

28 травня 2019 року представником позивача подано заяву на підтвердження остаточного визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу із долученими доказами на підтвердження розміру понесених позивачем витрат, які подано в порядку визначеному ч.7 ст.139 КАС України. В прохальній частині заяви представник позивача просить стягнути з відповідачів на користь позивача витрати понесені позивачем на правову допомогу, пов`язану з вирішення вказаного вище спору, розмір яких складає 29200 грн.

Вказана заява, у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, 28.05.2019 була також направлена відповідачам.

Заперечень на подану заяву до суду не надходило.

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_2 надавалася правнича допомога адвокатом Ковальчуком Тарасом Валентиновичем на підставі договору про надання правової допомоги від 31.01.2018.

Відповідно до додаткової угоди від 05.01.2018 №1 до договору від 31.01.2018 адвокат в порядку та на умовах, передбачених договором про надання правової допомоги №б/н від 31.01.2018 та даної додаткової угоди №5 від 05.01.2019 до вказаного договору від 31.01.2018, повинен надати правову допомогу з метою захисту клієнта трудових прав, які можуть бути порушеними. Вартість послуг наданих адвокатом згідно з вказаною додатковою угодою, не може перевищувати 30 000 грн. Розрахунок проводиться клієнтом за результатами наданих адвокатом послуг, перелік яких зазначається у відповідному акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг, протягом тридцяти днів на розрахунковий рахунок адвоката за вказаними в договорі про надання правової допомоги реквізитами.

На пітвердження обсягу наданих послуг адвокатом до матеріалів надано протокол узгодження питань щодо представництва клієнта від 08.05.2018.

Зі змісту акту приймання-передачі наданих адвокатом послуг від 24.05.2019 вбачається, що понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, становили 29 200 грн.

Серед понесених позивачем витрати, пов`язаних з розглядом справи вказано:

- 1000 грн на складання та надсилання адвокатського запиту №5/02.19 від 20.02.2019 до Андрушівської РДА (з метою з`ясування даних щодо накладення дисциплінарного стягнення на клієнта та витребування документу про оголошення догани з метою оскарження останнього;

- 3000 грн вивчення та правовий аналіз наданого головою Андрушівської РДА листа від 28.02.2019 №01-19/281, який надійшов у відповідь на адвокатський запит №5/02.19 від 20.02.2019 та наданих клієнтом матеріалів з метою встановлення підстав для оскарження розпорядження №2-К від 25.01.2019;

- 800 грн нарада 16.03.2019 із клієнтом щодо погодження тактики захисту та заходів, які вживатимуться адвокатом для захисту інтересів клієнта у Житомирському окружному адміністративному суді з метою оскарження дій голови Андрушівської РДА та останньої вцілому щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 ;

- 7000 складання та надсилання позовної заяви до Житомирського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 та підготування додатків до неї;

- 3000 складання додаткових пояснень від 17.04.2019 до позовної заяви та підготування додатків до них;

- (4*3000)=12000 грн участь в судових засіданнях в Житомирському окружному адміністративному суді по справі №240/3353/19;

- 2400 грн правовий аналіз наданого відповідачем у судовому засіданні по справі №240/3353/19 акту від 30.01.2019 та побудова правового захисту клієнта в судовому процесі та підготовка запитань до свідків, з метою спростування неправдивих показань останніх щодо відмови Клієнта від ознайомлення з оскаржуваним розпорядженням по справі №240/3353/19.

На підтвердження сплати вказаних коштів ОСОБА_2 надано квитанцію №53 від 28.05.2019 про сплату 14800 грн та квитанцію від 28.05.2019 на суму 14400 грн.

На виконання в повному обсязі послуг з надання правової допомоги та представницта Ковальчук Людмили Вадимівни адвокатом витрачено 19 годин.

Згідно ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відтак, ч.1 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

При цьому, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (п.2 ст.16 КАС України).

Приписами частини 1 статті 132 КАС України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати: зокрема на професійну правничу допомогу та сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (ч.3 ст.132 КАС України).

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18).

Отже, приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, первинні бухгалтерські документи про сплату таких витрат.

Як встановлено з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом підписано договір від 31.01.2018 з приводу надання останнім правничої допомоги, здійснення представництва в суді та отримання винагороди. Уточнені умови надання послуг адвокатом визначені у додатковій угоді №1 від 05.01.2018 до договору від 31.01.2018.

Зі змісту умов договору та додаткової угоди неможливо встановити, в якій справі надавалась правнича допомога та не наведено адвокатом вартісні показники за надання конкретно визначених послуг.

Крім того, суд звертає увагу, що додаткова угода №1 укладена між адвокатом Ковальчуком Т.В. та ОСОБА_2 . 05.01.2018, тобто раніше укладенння основного договору від 31.01.2018.

Згадана в тексті додаткової угоди №1 від 05.01.2018 - додаткова угода №5 від 05.01.2019 до заяви від 28.05.2019 на підтвердження остаточного визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу із долученими доказами па підтвердження розміру понесених позивачем витрат, які подано в порядку визначеному ч.7 ст.139 КАС України ні позивачем, ні її представником не надана.

Суд зауважує, що надані позивачем копії квитанцій не підтверджують факт оприбуткування адвокатом ОСОБА_1 перерахованих сум та не може свідчити про сплату коштів позивачем саме за розгляд справи №240/3353/19.

Жодних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу та пов`язаних з прибуттям представника до суду не надано, у зв`язку із чим заява не підлягає задоволенню.

Вказані висновки суду підтверджуються постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №803/1032/18, якою вказано, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Враховуючи те, що доказів, які б підтверджували здійснення витрат для надання правничої допомоги, підготовки та подання до суду позову та обґрунтування співмірності у заявлених витратах на правничу допомогу не надано, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення