Рішення № 82221111, 15.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Справа № 160/316/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С. при секретарі судового засідання – Чорній М.В. за участю: представника позивача – Волинець Т.В. представників відповідача – Атрошенко В.М., Мігаль Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТАТОРГ” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19 грудня 2018 р. № 0035111417, яким ТОВ “НАФТАТОРГ” збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями в сумі 1 528 339 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 347 660,5 грн., всього 1 875 999,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19 грудня 2018 р. № 0035121417, яким ТОВ “НАФТАТОРГ” зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 350 433 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.12.2018 р. № 0035131417, яким ТОВ “НАФТАТОРГ” збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в сумі 1 216 658 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 304 164,5 грн., всього 1 520 822,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.12.2018 р. № 0035151417, яким до ТОВ “НАФТАТОРГ” застосовано штрафні санкції в сумі 445 882,47 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.12.2018 р. №0035211417, яким ТОВ “НАФТАТОРГ” збільшено суму грошового зобов`язання по акцизному податку: за податковим зобов`язанням в сумі 158 556 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39639 грн., всього 198 195 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.12.2018 р. № 0035171417, яким до ТОВ “НАФТАТОРГ” застосовано штрафні санкції в сумі 79 277,97 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ “НАФТАТОРГ” зареєстроване платником ПДВ з 13 квітня 2000 року, здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту, подає встановлену податкову та фінансову звітність у визначені законом строки, станом на сьогоднішній день не має податкового боргу. За період більш, ніж 17 років діяльності, підприємство в повному обсязі нараховувало податки та сумлінно їх сплачувало. Так, висновки зроблені відповідачем в акті перевірки №66070/04-36-4-17/30815686 від 16.11.2018 р., які слугували передумовою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень не відповідають дійсності.

Первинні документи, надані до перевірки, відповідають приписам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. На момент здійснення господарських операцій ТОВ “НАФТАТОРГ” з його контрагентами були належним чином зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами та платіжними дорученнями, а податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені чинним на момент їх виписки законодавству та зареєстровані у встановленому законом порядку. Відповідач дійшов помилкового висновку про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ з реалізації ПММ невстановленим особам та виніс протиправні податкові повідомлення-рішення, які суд повинен скасувати рішенням суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав, з урахуванням відповіді на відзив.

У відзиві на позов та у письмових поясненнях відповідач, а його представники в судовому засіданні зазначили, що експертом у своєму висновку не було зазначено підставу та документ (договір) на підставі якого було проведено експертне дослідження. У висновку експерта не досліджено та нічого не зазначено щодо невідповідності кількості реалізованого палива за даними бухгалтерського обліку кількості визначеній у базі даних СЕАРП (п.А п.3.1.15 Акту від 16.11.2018, п.Б п.3.1.15 Акту від 16.11.2018 та п.В п.3.1.15 Акту від 16.11.2018), хоча вказане питання ставилось експерту на дослідження. Експертом були здійсненні висновки лише на підставі наказу про облікову політику підприємства ТОВ “НАФТАТОРГ” №6-1809/1 від 18.09.2015 р. де зазначено, що «по своїм фізико-хімічним показникам фракції газойлево-гуддронової легкої (ФГГЛ) є аналогол абсорбента (компонента дизельного пачива) газоконденсатного, проводити оприбуткування даної продукції на групу «Компонент дизельного палива»» без дослідження хімічних властивостей фракції. Експертом робились висновки лише на підставі числових значень зазначених в бухгалтерському обліку та наказу про облікову політику підприємства ТОВ “НАФТАТОРГ” №6-1809/1 від 18.09.2015 р. без дослідження фізично-хімічних властивостей ТМЦ, дослідження паспорту та особливостей вказаних фракцій та ТМЦ. Крім того, експертом не досліджувалась та не бралась до уваги переписка, яка здійснювалась в ході проведення перевірки між ТОВ “НАФТАТОРГ” та Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

За таких обставин, представники відповідача просили суд у задоволенні позову відмовити, оскільки прийняті за наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 19.12.2018 р. № 0035111417, № 0035121417, №0035131417, №0035151417, №0035211417 та №0035171417 є цілком законними та обґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, покази свідків – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ “НАФТАТОРГ” зареєстроване 23.03.2000 року та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 10.04.2000 року за № 2405. Позивач зареєстрований платником ПДВ з 13.04.2000 року та здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту.

Судом також встановлено, що у період з 22.10.2018 р. по 09.11.2018 р. на підставі направлень №11849-11854, посадовими особами Західно-Донбаського управління аудиту та інших підрозділів ГУ ДФС у Дніпропетровській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ “НАФТАТОРГ” з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 р. по 30 червня 2018 р.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті №66070/04-36-4-17/30815686 від 16.11.2018 р., а саме:

- порушення п.44.1 ст.44, ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 1 216 658 грн., в тому числі за: грудень 2015 на суму 223 084 грн., грудень 2016 на суму 101 809 грн., грудень 2017 на суму 662 292 грн., червень 2018 на суму 229 473 грн.;

- порушення п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134, ст.135 ПКУ в результаті чого занижено податок на прибуток приватних, підприємств на суму 1 528 339 грн. у т.ч.: за 2015 рік - 200775 грн., за 2016 рік - 201 838 грн., за 2017 рік - 651 728 грн., за 1 п-чя 2018 року - 473 998 грн.;

- порушення пп.213.1.12 п.213.1 ст.213, п.216.12 ст.216, п.231.5, п.231.6 ст.231 ПКУ в результаті чого занижено акцизний податок на суму 158 556 грн., у тому числі: за грудень 2016 року на суму 52 598 грн., за грудень 2017 року - 57 191 грн., за червень 2018 року - 48767 грн.;

- порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, ст.242, п.250.1 ст.250 ПКУ в результаті чого занижено екологічний податок за II квартал 2017 року в сумі 129,22 грн.;

- порушення вимоги пункту п.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, що передбачає відповідальність згідно вимог Указу Президента України від 12.06.95 р. №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

На підставі висновків вказаного акту від 19.12.2018 року відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0035111417, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями в сумі 1 528 339 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 347 660,5 грн.;

- № 0035121417, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 350 433 грн.;

- № 0035131417, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість: за податковими зобов`язаннями в сумі 1 216 658 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 304 164,5 грн.;

- № 0035151417, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 445 882,47 грн.;

- № 0035211417, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по акцизному податку: за податковим зобов`язанням в сумі 158 556 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39 639 грн.;

- № 0035171417, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 79 277,97 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 19.12.2018 р. № 0035111417, № 0035121417, № 0035131417, № 0035151417, №0035211417 та №0035171417, є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Приписами п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.201.1., 201.4., 201.6. ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.12.2018 р. № 0035111417 та № 0035121417 слугували висновки, викладені в акті про повноту визначення задекларованих ТОВ “НАФТАТОРГ” показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р. встановлено їх заниження на суму 8 490 772 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1528 339 грн. у т.ч.: за 2015 рік - 200 775 грн., за 2016 рік - 201 838 грн., за 2017 рік - 651 728 грн., за 1 півріччя 2018 року - 473 998 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.12.018 р. № 0035131417 та № 0035151417 слугували висновки акту про те, що позивач занизив податок на додану вартість в сумі 1 216 658 грн., у тому числі: грудень 2015 р. в сумі 223 084 грн., грудень 2016 р. в сумі 101 809 грн., грудень 2017 р. в сумі 662 292 грн., червень 2018 р. в сумі 229 473 грн. Вказані податкові повідомленні рішення обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рах.281, а також аналізом бази даних ЄРПН встановлено реалізацією фракцій газойлево-гудронових широких (ТУ У 19.2-37435 738-001:2015) невстановленим особам на загальну суму 1 338 501 грн. в т.ч. ПДВ 223 084 грн. Також про те, що в ході перевірки, встановлено, що згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рах. 281, а також аналізом бази дата СЕАРП, ТОВ “НАФТАТОРГ” протягом періоду 01.03.2016 по 30.06.2018 реалізовано паливно-мастильні матеріали невстановленим особам.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.12.2018 р. 00352111417 та № 0035171417 слугували висновки акту про те, що позивач занизив акцизний податок на суму 158 556 грн., у тому числі: за грудень 2016 року на суму 52 598 грн., за грудень 2017 року на суму 57 191 грн., за червень 2018 року в сумі 48 767 грн. Вказані податкові повідомленні рішення обґрунтовані тим, що ході проведення документальної планової перевірки ТОВ “НАФТАТОРГ” за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 встановлено реалізацію паливо-мастильних матеріалів понад обсяги пального отриманого від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних. При цьому, підприємством не нарахований акцизний податок на реалізовані паливо-мастильні матеріали протягом періоду 01.03.2016 р. по 31.12.2016 р.

Суд критично ставиться до висновків відповідача, щодо наданої для перевірки оборотно-сальдової відомості рахунок НОМЕР_1 «Товари на складі» по номенклатурним позиціям паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) рахуються певні залишки ПММ станом на 01.03.2016 р. Зазначені залишки відповідають обсягам залишків ПММ наданим під час проведення інвентаризації станом на 01.03.2016 p., передбаченої законодавством України, в літрах, приведених до 15°С . Згідно виписаних акцизних накладних, зареєстрованих у базі даних СЕАРП, у перевіряємий період ТОВ “НАФТАТОРГ” здійснювало придбання та реалізацію ПММ в обсягах зазначених в цих акцизних накладних. Однак за даними перевірки, залишки зазначені в оборотно-сальдової відомості рахунок НОМЕР_1 «Товари на складі» та залишки за даними акцизних накладних, зареєстрованих у базі даних СЕАРП, не співпадають, що призвело, на думку відповідача, до:

- реалізації позивачем ПММ невстановленим особам;

- безоплатного отримання позивачем ПММ та не віднесення їх до складу доходів;

- реалізації позивачем безоплатно отриманих ПММ та не включення їх до складу доходів.

Згідно із базою ЄРПН встановлено придбання позивачем у вересні 2015 року фракцій газойлево-гудронових широких (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) у контрагента ТОВ «НВП ІСТОК» (код ЄДРПОУ 35597705) на загальну суму 1 338 501 грн. в т.ч. ПДВ 223 084 грн.

При цьому згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по pax.281 у розрізі номенклатури, відсутня номенклатурна позиція «фракція газойлево-гудронова широка», внаслідок чого неможливо встановити оприбуткування даної номенклатури на склад підприємства та подальше її списання, що призвело, на думку відповідача, до заниження доходу та, відповідно, до заниження податку на прибуток. Вказані висновки спростовуються наступним.

Відповідно до Рахунку 28 «Товари» Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. на рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

Одиницею виміру ПММ, які придбавалися та в подальшому реалізовувалися позивачем у перевіряємий період є літри, кілограми та тони (в залежності від виду ПММ), що відображалося у первинних документах, складених на виконання певних господарських операцій. Для єдиної системи обліку ПММ, що обліковувалися на складі позивача, обсяг всіх придбаних ПММ переводився в літри, і інформація про такий обсяг вносилась до оборотно-сальдової відомості pax.281.

Таким чином, інформація про обсяг ПММ, що міститься в оборотно-сальдовій відомості pax.281, це інформація про фактичний обсяг ПММ, що обліковувалися ТОВ “НАФТАТОРГ”.

Відповідно до ст.231 ПК України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних. В акцизній накладній зазначаються в окремих полях обов`язкові реквізити, зокрема, обсяг пального в літрах, приведених до t 15 °С.

Таким чином, інформація про обсяг ПММ, що міститься в базі даних СЕАРП на підставі зареєстрованих акцизних накладних, це інформація про обсяг ПММ приведених до температури 15 °С.

Приведення ПММ до температури 15 °С здійснюється в зв`язку з тим, що вони за своїм фізичним станом є рідиною, яка в залежності від температури навколишнього середовища змінює свій об`єм - при мінусовій температурі (взимку) зменшується, при плюсовій температурі (влітку) збільшується.

Таким чином, інформація, що міститься в оборотно-сальдовій відомості pax.281, це інформація про фактичний обсяг ПММ, що обліковуються позивачем, а інформація про обсяг ПММ, що міститься в базі даних СЕАРП, це інформація про обсяг ПММ приведених до температури 15 °С.

Тобто, відповідно до вищевикладеного, відомості про обсяги ПММ, що містяться в оборотно-сальдовій відомості pax.281 та в базі даних СЕАРП не співпадають, оскільки підставою цієї інформації є різні види обліку обсягу ПММ.

Однією з підстав виникнення різниці в обсягах ПММ, зазначених в оборотно-сальдовій відомості pax.281 та акцизних накладних, зареєстрованих у базі даних СЕАРП, є здійснення ТОВ “НАФТАТОРГ” реалізації ПММ за допомогою товарних талонів, що передбачено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпалива, Мінтрансу, Мінекономіки, Держспоживполітики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, а також підтверджується листом Мінпаливенерго України від 16.02.2010 р. № 08/31-264.

Відповідно до п.3 Інструкції № 281 талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування та марки, які позначені на ньому.

Умови придбання ПММ за талонами передбачені відповідними договорами між третіми особами-покупцями та ТОВ “НАФТАТОРГ”, який є продавцем. Таким чином, талони - додаткова допоміжна ланка від моменту купівлі ПММ до моменту їх фактичного отримання - заправки в баки транспортного засобу. Тобто продавець отримує аванс за певну кількість ПММ обумовлених виду та марки й видає покупцеві талони, що підтверджують право отримати оплачене. Відповідно до умов договору купівлі-продажу право власності на ПММ переходить у момент отримання талонів.

В зв`язку з цим є розбіжність в часі в оприбуткуванні прибутку за реалізовані ПММ, внесенні інформації про їх реалізацію на pax.281 та складанні і реєстрації акцизних накладних, оскільки фактичний відпуск ПММ за придбаними талонами може відбуватися в будь-який час. Строк дії талонів складає три роки.

Представник позивача зазначала, що при реалізації ПММ за товарними талонами, позивач здійснює оприбуткування грошових коштів за реалізовані ПММ в день їх надходження або виписки видаткової накладної та вносить відповідні відомості про кількість реалізованих ПММ в оборотно-сальдову відомість pax.281. Однак, складає та реєструє акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (на виконання вимог ст.231 ПК України) лише в день отоварювання талонів, тобто в день фактичного відвантаження ПММ. Таким чином, у будь-який звітний період, що розглядається, здійснюється відпуск ПММ не по всім талонам, що були реалізовані за цей період. Але в той же час здійснюється відпуск і за талонами, що були реалізовані в будь-які попередні періоди в межах 3-річного строку. Це призводить до різниці між реалізованими ПММ та акцизними накладними як в плюсову так і в мінусову сторону.

Матеріали справи містять відомості по розбіжностям за січень та липень 2017 року - період, за який під час перевірки було суцільним порядком проведено порівняння первинних документів, та грудень 2017 р. і червень 2018 р. Але вказані обставини не було враховані відповідачем під час здійснення перевірки. Окрім того, всі господарські операції з придбання та реалізації позивачем ПММ, підтверджуються первинними документами, оформленими належним чином, та обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку позивача у повному обсязі.

Так, під час проведення перевірки посадовим особам відповідача в повному обсязі було надано усі первинні документи, на підставі яких здійснювалося відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства відповідних господарських операцій.

Відповідачем під час проведення перевірки не встановлено порушення порядку обліку ПММ, невідповідність наданих первинних документів вимогам закону, наявність дефектів форми або фіктивність здійснених підприємством операцій, висновки акту перевірки не містять будь-яких висновків щодо цього.

Під час проведення перевірки за січень та липень 2017 року було суцільним порядком проведено порівняння первинних документів, а саме видаткові накладні з акцизними накладними та встановлено, що ТОВ “НАФТАТОРГ” як у холодному місяці (січень) та і у жаркому (липень) кількість палива у акцизних накладних при приведені до температури 15 °С зменшується, але це не відповідає дійсності.

Відповідно до висновків судово-економічної експертизи від 13.03.2019 року №23/11.1/35 За результатами позасудового експертного дослідження документально не підтверджуються висновки за актом перевірки № 66070/04-36-14-17/30815686 від 16.11.2018 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «НАФТАТОРГ» (код за ЄДРПОУ 30815686), податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 року» в частині донарахованого податку на прибуток у сумі 200 775 грн. за 2015 рік та податку на додану вартість у сумі 223 084 грн. за грудень 2015 року по операціях з реалізації ТМЦ з назвою «Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015)» в кількості 99269 літрів на суму 1 115 417,59 грн., що були придбані у ТОВ «НВП Істок».

Акцизний податок за операціями реалізації ТМЦ з назвою «Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015)» за актом від 16.11.2018 року не нараховувався.

За результатами позасудового експертного дослідження документально за даними бухгалтерського обліку ТОВ “НАФТАТОРГ” по рахунку 281 «Товари на складі» підтверджується оприбуткування товарно-матеріальні цінності з назвою «Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015)» в кількості 99269 літрів на суму 111 5417,59 грн., придбані у ТОВ «НВП Істок» на групу товарів з назвою «Компонент дизельного палива (Укр)». Можливість оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на однорідну групу (вид) передбачена п.7 Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 та визначена відповідно до наказу про облікову політику підприємства ТОВ “НАФТАТОРГ” № 6-1809/1 від 18.09.2015 р.

За результатами позасудового експертного дослідження документально підтверджується реалізація ТМЦ за період з 01.09.2015 року по 31.01.2016 року по групі «Компонент дизельного палива (Укр)» у кількості 286798 л. на суму 3 411 380,43 грн., собівартість яких становить 3 216 202,91 грн. В складі ТМЦ по групі «Компонент дизельного палива (Укр)» за період з 01.09.2015 року по 31.01.2016 року були реалізовані ТМЦ, придбані у ТОВ «НВП Істок» з назвою Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015)» кількості 99269 літрів на суму 1 180 053,25 грн., собівартість списаного товару, що відображена в обліку становить 1 110 926,11 грн.

Списана собівартість у сумі 1 110 926,11 грн. не відповідає сумі придбаних та оприбуткованих ТМЦ у розмірі 1 115 417,59 грн., відхилення становить 4 491,48 грн., що є наслідком невідповідності визначення собівартості при реалізації та списанні товару та призвело до того, що собівартість реалізованого товару у сумі 4 491,48 грн. невірно відображена в складі витрат та у фінансовому результаті діяльності підприємства в 2015-2016 р.р., в тому числі за 2015 рік собівартість завищена у сумі 5 377,40 грн., у 2016 році собівартість занижена на суму 9 868,88 грн.

Показник від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності в рядку 02 Податкової декларації з податку на прибуток ТОВ “НАФТАТОРГ” за 2015 рік у сумі «-» 333 803 грн. завищений у розмірі 5 377 грн. та повинен становити «-» 328 426 грн.

За результатами позасудового експертного дослідження документально підтверджується нарахування податкових зобов`язань з ПДВ по операціям з реалізації ТМЦ по групі «Компонент дизельного палива (Укр)» за період з 01.09.2015 року по 31.01.2016 року у сумі 682 276,08 грн., в тому числі 236 010,65 грн. при реалізації ТМЦ, придбаних у ТОВ «НВП Істок» з назвою Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015)».

Нарахування акцизного податку за операціями реалізації ТМЦ з назвою «Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015)» не здійснюється.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що відомості про обсяги ПММ, що міститься на рах.281 та в базі даних СЕАРП не співпадають, оскільки за основу розрахунків відповідача з самого початку (станом на 01.03.2016 р.) було покладено хибну інформацію про обсяги ПММ, що зазначені в оборотно-сальдовій відомості pax.281, які на думку відповідача приведені до t 15°, а під час своєї господарської діяльності позивач здійснює реалізацію ПММ за допомогою товарних талонів, особливістю здійснення якої є розбіжність в часі у внесенні інформації про реалізацію ПММ на pax.281 та складанні і реєстрації акцизних накладних.

На підставі цих даних бухгалтерського обліку позивач нараховував та сплачував податок на прибуток підприємств.

Таким чином, висновки відповідача щодо реалізації ТОВ “НАФТАТОРГ” в січні та грудні 2017 року ПММ невстановленим особам, безоплатне отримання ПММ та реалізацію ПММ понад обсягів отриманого від інших платників податків є безпідставними та суперечать наявним в матеріалам справи первинним документам.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованих на виготовлення та реалізацію продукції виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом.

Із зазначених доводів та наданих на їх підтвердження доказів слідує, що позивачем укладались та виконувались договори з іншими суб`єктами господарювання і такі договори носили реальних характер, тобто їх сторони прагнули до настання обумовлених договорами наслідків.

Судом також встановлено, що у вересні 2015 року позивач придбав у ТОВ «НВП Істок» фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) на загальну суму 1 338 501 грн. в т.ч. ПДВ 223 084 грн.

Також у вересні 2015 року позивач придбав у ТОВ «Алекспром» абсорбент (компонент дизельного палива) на загальну суму 713 020,83 грн. Оскільки за своїми фізико-хімічними показниками фракції газойлево-гудронові широкі є аналогом абсорбенту (компоненту дизельного палива), і не мають окремих кодів УКТ ЗЕД (для відображення в податкових накладних) вони були оприбутковані та відображені в рахунках бухгалтерського обліку за однією номенклатурною позицією - «Компонент дизельного палива».

Відповідно до п.44.2. ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.135.1. ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу

Відповідно до п.137.1. ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 200 755 грн. слугував висновок щодо необхідності обліковувати у бухгалтерському обліку фракції газойлево-гудронові широкі та абсорбент (компонент дизельного палива) за окремими номенклатурними позиціями.

Однак, зазначені господарські операції з придбання фракцій газойлево-гудронових широких та абсорбенту підтверджуються належним чином оформленими первинними документами та відображені в бухгалтерському обліку. А саме, відображено в «Матеріальному звіті» руху товарів по складу по рахунку 281 за 09.2015 р., в картці товару «компонент дизельного пального» рахунок 281 «товари на складі» за 09.2015 р.

Крім того, в подальшому фракції газойлево-гудронові широкі були реалізовані позивачем кінцевим споживачам за тією ж номенклатурною позицією «Компонент дизельного палива», що підтверджується відомостями по рах.702 «Дохід від реалізації товарів», та включені до загального оподатковуваного доходу, та рух 902 «собівартість реалізованих товарів», та включені до загальних витрат у декларації на прибуток у відповідний період.

Зазначене свідчить, що висновки відповідача про заниження оподатковуваного доходу та зниження податку на прибуток, є необґрунтованим, суперечить наявним первинним документам, регістрам бухгалтерського та податкового обліку, даним податкової звітності.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи викладене суд доходить до висновку, що відповідач під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 19.12.2018 р. № 0035111417, № 0035121417, №0035131417, № 0035151417, №0035211417 та №0035171417, діяв не на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено, сплачений судовий збір в розмірі 19 210 грн., підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.12.2018 р. № 0035111417, № 0035121417, № 0035131417, № 0035151417, №0035211417 та №0035171417, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтаторг” судові витрати по справі у розмірі 19 210 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 24.05.2019 року.

Суддя К.С. Кучма