Рішення № 82221051, 25.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Справа № 160/8960/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С. за участі: представника позивача представника відповідача Коптєлової Н.Л. Пономаренка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 15.06.2016 року за №9636-1303;

визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 07.02.2018 року за №14714-17/03;

визнати протиправним та скасувати Рішення №14714-17/03 про опис майна у податкову заставу;

зобов`язати Відповідача-2 звільнити майно позивача з податкової застави з дня набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування позову зазначено, що вона уклала з Кам`янською міською радою договори оренди земельних ділянок: Договір №12104 від «26» січня 2012 року, Договір №12105 від «26» січня 2018 року та Договір №12106 від «26» січня 2012 року.

Відповідно до умов цих договорів, їй були передані земельні ділянки площею 0,0004 га (ганок); 0,0028 га (капітальна забудова) та 0,0012 га (ганок) для платного користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з планом земельної ділянки.

Однак договори не були зареєстровані в порядку визначеному законодавством, оскільки відпала необхідність використовувати нежиле приміщення під цими земельними ділянками.

Не зважаючи на це відповідач почав нараховувати земельний податок, починаючи від дати укладання Договорів оренди земельних ділянок, а саме - від «26» січня 2012 року, у зв`язку з чим у відповідача почав накопичуватися податковий борг.

Крім того, вже після того як позивач офіційно розірвав Договори оренди земельної ділянки у 2016 році, відповідач сформував податкову вимогу від 07.02.2018 року за №14714-17/03 на загальну суму 7499, 48 грн.

Також позивач стверджує, що відповідачем незаконно здійснено опис майна позивача у податкову заставу а саме опис автомобіля Mitsubishi Outlander, держ. № НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

12 грудня 2018 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у зв`язку з наступним.

26.01.2012 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.06.2011 №134-09/VІ, позивачем укладено договори оренди земельних ділянок з Дніпродзержинською міською радою за №12106, №12105, №12104 від 26.01.2012 року.

Відповідно до умов договорів, орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки площею 0,0004 га, 0,0028га та 0,0012 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Відповідно до положень п.п.288.5.1-288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно договорів оренди земельної ділянки № 12104 , № 12105 та № 12106 у п.п. 2 зазначено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у день підписання договору оренди земельної ділянки за актом приймання -передачі.

Відповідно до реєстраційних справ №12104, №12105 та №12106 договору оренди земельної ділянки (наданих позивачем як додатки до позовної заяви) наявні акти прийому-передачі земельної ділянки, згідно яких 26.01.2012 р. дані земельні ділянки були передано в оренду ОСОБА_1 до 29.06.2021 року.

Зважаючи на вищевикладене ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки, що також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності, згідно якого ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить офіс (вбудоване приміщення № 1) за адресою АДРЕСА_1 .

З огляду на вищевикладене Дніпродзержинською ОДПІ сформовано та направлено платнику податків повідомлення-рішення від 15.06.2016 року № 9636-1303 на сплату орендної плати з фізичних осіб в сумі 3001,08 грн. відповідно до вимог чинного законодавства.

Розрахунок заборгованості:

2013 р. - 3810,79 грн. * 1,78982 * 4% = 272,83 грн.,

2014 р. - 26675,54 грн. * 1,78982 * 4% = 1909,77 грн.,

2015 р. - 11432,38 грн. * 1,78982 * 4% = 818,48 грн.

2016 р. - 41918,71 * 1,78982 * 4% = 3001,08 грн., де

3810,79 грн., 26675,54 грн., 11432,38 грн., 41918,71 грн. - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на 01 січня поточного року

1,78982 - коефіцієнт інфляції за 2011 - 2016 роки;

4 % - відсоткова ставка орендної плати згідно умов договору.

Станом на 17.12.2018 р. сума заборгованості по орендній платі платника податку ОСОБА_1 складає 6 772,1 грн.

Тому на адресу ОСОБА_1 було направлено податкове повідомлення-рішення №9636-1303 від 15.06.2016 року, яким визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік.

Так, у позивача накопичився податковий борг у розмірі 7449,48 грн. на підставі чого було сформовано податкову вимогу в якій визначено борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 6772,10 грн. та податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 727,38 грн.

У зв`язку з наявністю податкового боргу у ОСОБА_1 та відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 07.02.2018 № 14714-17/03.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області описано у податкову заставу майно платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ) відповідно листа Територіального сервісного центру № 1244 регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області від 14.03.2018 р. № 31/4-1244-435. Актом опису від 15.06.2018 №27 здійснено опис в податкову заставу автомобіля Mitsubishi Outlander, держ. № НОМЕР_1 .

04.12.2017 р. ОСОБА_1 , звернулася до Кам`янської ОДПІ з заявою та підтверджуючими документами, якими підтверджено факт відсутності у власності нерухомого майна у ОСОБА_1 , за яке було нараховано податкове зобов`язання.

Тому, на підставі нововиявлених фактів, у інтегрованій картці платника податків, борг за нерухоме майно відмінне від земельної ділянки було скасовано.

Тож представник відповідача стверджує, що у податковій вимозі №214714-17/03 від 07 лютого 2018 року, до сплати належить лише перший пункт, а саме «орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 6 772,10 грн.

Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року вирішено подальший розгляд даної адміністративної справи здійснювати за загальними правилами позовного провадження та призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 07 березня 2019 року.

13 лютого 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що особа, яка придбала будівлю, має сплачувати земельний податок на загальних підставах за земельну ділянку, на якій розташовано таку будівлю, з урахуванням прибудинкової території саме з дати державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Оскільки підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, а орендної плати - зареєстрований договір оренди земельної ділянки, власник будівлі, споруди має сплачувати земельний податок на підставі цих даних, починаючи з дати реєстрації договору оренди в єдиному державному реєстрі речових прав.

Оскільки, по-перше, договори оренди землі не були зареєстровані в єдиному державному реєстрі, а по-друге, земельні ділянки не були сформовані в Державному земельному кадастрі як об`єкти майнових прав, відсутні підстави для стягнення з позивача податку за землю за частину земної поверхні, не визначену в натурі.

Об`єктом податкової застави став автомобіль Mitsubishi Outlander 2011 року випуску, вартість якого значно перевищує суму вказаного відповідачем податкового зобов`язання, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 09 квітня 2019 року замінено відповідача-1 Кам`янську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на правонаступника - Головне управління ДФС в Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог позивача, підтримавши доводи викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

26.01.2012 р. на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.06.2011 р. №134-09/VІ ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок з Дніпродзержинською міською радою за №12106, №12105, №12104 від 26.01.2012 року.

Відповідно до умов цих договорів, позивачу були передані земельні ділянки площею 0,0004 га (ганок); 0,0028 га (капітальна забудова) та 0,0012 га (ганок) для платного користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з планом земельної ділянки.

Земельні ділянки були передані для розміщення офісу (вбудоване приміщення №1), відповідно до умов договорів.

Відповідно до п. 14.1 Договорів №12104, №12105, №12106 від «26» січня 2012 року, Договори оренди набирають чинність після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Договори не були зареєстровані в порядку визначеному законодавством, оскільки відпала необхідність використовувати нежитлове приміщення над цими земельними ділянками.

Рішенням Кам`янської міської ради від 30.09.2016 року №334-10-VII «Про набуття (припинення) прав на землю» за заявою Позивача від 11.08.2016 року №15023 було розірвано Договори оренди земельних ділянок під вбудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що земельні ділянки були оформлені під вбудованим приміщенням.

15 червня 2016 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №9636-1303, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3001,08 грн.

Згідно розрахунку вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем до вказаного рішення були включені наступні суми:

41918,71 * 1,78982 * 4% = 3001,08 грн., де 41918,71 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки; 1,78982 - коефіцієнт інфляції за 2011 - 2016 роки; 4 % - відсоткова ставка орендної плати згідно умов договору.

07.02.2018 року відповідач сформував податкову вимогу за №14714-17/03 на загальну суму 7499, 48 грн., у тому числі:

- 727, 38 грн. - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200);

6772, 10 грн. - орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) без врахування пені та штрафних санкцій, що нараховуються відповідно до ст. 126 ПК України за 2013 - 2016 роки.

У зв`язку з наявністю податкового боргу у ОСОБА_1 та відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 07.02.2018 № 14714-17/03.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області описано у податкову заставу майно платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ) відповідно листа Територіального сервісного центру № 1244 регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області від 14.03.2018 р. № 31/4-1244-435. Актом опису від 15.06.2018 №27 здійснено опис в податкову заставу автомобіля Mitsubishi Outlander, держ. № НОМЕР_1 .

Вирішуючи правомірність винесених рішень та дій відповідачів, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання справляння податку на землю регулюється Земельним та Податковим кодексами України.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.05.2017 року, позивач мав у власності вбудоване нежитлове приміщення №1 , яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

26 січня 2012 року на підставі Рішення Кам`янської міської ради від 29.06.2011 року №134-09/VІ, позивачем з Дніпродзержинською міською радою (код ЄДРПОУ №24604168) були підписані три договори оренди земельних ділянок №12104, 12105 та 12106, а саме: площею 0,0004 га (ганок); 0,0028 га (капітальна забудова) та 0,0012 га (ганок) для платного користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, розташовані під вбудованим приміщенням № 1 , що належить позивачу.

Після укладення цих договорів з`ясувалося, що орендувати земельні ділянки позивачу не було необхідності, оскільки одна з них розташована під вбудованим приміщенням житлового багатоквартирного будинку.

Згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року, вбудоване приміщення це приміщення, що є частиною внутрішнього об`єму будівлі.

Відповідно до п 287.8. ст. 287 ПК України власник приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок на землю за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, законодавством не передбачено укладання договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться під приміщенням у багатоквартирному жилому будинку, тому у даному випадку не потрібно було укладати договори оренди земельних ділянок.

Рішенням Кам`янської міської ради від 30.09.2016 року №334-10-VII «Про набуття (припинення) прав на землю» за заявою позивача від 11.08.2016 року №15023 було розірвано Договори оренди земельних ділянок під вбудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що земельні ділянки були оформлені під вбудованим приміщенням.

Таким чином, жодного договору оренди земельних ділянок укладати було не потрібно, оскільки чинним законодавством не передбачено укладання договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться під нежитловим приміщенням у багатоквартирному жилому будинку.

Натомість податок сплачується на підставі п. 287.8 ст. 287 ПК України, а не на підставі договорів оренди з місцевою радою.

Згідно п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.8 ст. 287 ПК України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

У листі «Про надання інформації» від 20.08.2018 року за №50072/10/04-3614-09-16 відповідач зазначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є укладені позивачем договори оренди земельної ділянки 2012 року.

За змістом статей 18 та 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації. Набранням договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена (оформлена) у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору. В статті 17 Закону України «Про оренду землі» прямо зазначається, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду України від 15.09.2018 р. № 532/384/16-ц, зазначено, що укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації, тобто строк його дії починається саме після реєстрації, а не з моменту укладення.

Вищезазначені договори між позивачем та міською радою не були зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки договори оренди не були зареєстровані в установленому законом порядку, а позивач сплачував податок на підставі п. 287.8 ст. 287 ПК України, відповідачем було протиправно нараховано земельний податок на підставі договорів оренди та сформовано податкову вимогу від 07.02.2018 року за №14714-17/03 на загальну суму 7499, 48 грн., у тому числі 6772, 10 грн. - орендна плата з фізичних осіб.

07 лютого 2018 року відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 14714-17/03.

Актом опису від 15.06.2018 №27 здійснено опис в податкову заставу автомобіля Mitsubishi Outlander, держ. № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Об`єктом податкової застави став автомобіль Mitsubishi Outlander, 2011 року випуску.

Суд зазначає, що вартість вищезазначеного автомобіля значно перевищує суму визначену відповідачем у податковій вимозі, що свідчить про недотримання відповідачем п. 89.2 ст. 89 ПК України.

Також суд враховує, що у податковій вимозі до сплати визначено грошове зобов`язання у розмірі 6 772,1 грн. з орендної плати з фізичних осіб та грошове зобов`язання у сумі 727,38 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Останнє зобов`язання самостійно сплачено позивачем.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.06.2016 року № 9636/1303; визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.02.2018 року № 14714-17/03 в частині визначення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6772,10 грн.; скасування рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.02.2018 року № 14714-17/03 про опис майна у податкову заставу; зобов`язання ГУ ДФС у Дніпропетровській області звільнити майно ОСОБА_1 з податкової застави.

На підставі ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, суд також вважає за необхідне присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 241, 246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.06.2016 року № 9636/1303.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.02.2018 року № 14714-17/03 в частині визначення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6772,10 грн.

Скасувати рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.02.2018 року № 14714-17/03 про опис майна у податкову заставу.

Зобов`язати ГУ ДФС у Дніпропетровській області звільнити майно ОСОБА_1 з податкової застави.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 травня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 06 травня 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник