Рішення № 82220745, 06.06.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/312/19

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В., за участю секретаря судового засідання В`юненко І.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Гущика Романа Андрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Гущик Роман Андрійович (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути з останнього 110 288,51 грн., з яких 87 033,60 грн. заборгованість, 10 816,02 грн. пеня, 8 703,36 грн. штраф, 2 819,89 грн. інфляційні та 915,64 грн. 3 % річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 26.11.2018 року між Фізичною особою - підприємцем Гущиком Романом Андрійовичем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу товару № 3, за умовам якого Продавець зобов`язався передати у власність Відповідачу товар в асортименті (за номенклатурою) та в кількості, зазначеними у накладних, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах даного договору.

У відповідності до видаткової накладної № ГУР – 000005 від 26.11.2018 р. Позивач передав товар на загальну суму 87 033,60 грн., Відповідач отримав даний товар, а саме: профіль CD-60-3m кількістю 1310 шт., UD-27-3m кількістю 208 шт. та прямий підвіс 60*125 кількістю 3000 шт.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2018 – 26.11.2018 р. заборгованість Покупця складає 87 033,60 грн.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань по Договору щодо оплати Товару.

Крім того, за період прострочення виконання відповідачем зобов`язань позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 10 816,02 грн пені, 8 703,36 грн штрафу, 915,64 грн 3 % річних та 2 819,89 грн інфляційних втрат.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 921,00 грн. судового збору та 4 000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 07.05.2019 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Заяв і клопотань від сторін не надходило.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/312/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до слухання на 23.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.05.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву, наступне судове засідання призначено на "06" червня 2019 р.

Представник Позивача в судове засідання 06.06.2019 року не з`явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1015902 7, яке наявне в матеріалах справи.

Представник Відповідача в судове засідання 06.06.2019 року повторно не з`явився, відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1015903 5, яке наявне в матеріалах справи.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

26.11.2018 року між ФОП Гущик Р ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ "Група Компаній "Бекон" (Покупець) укладено договір купівлі – продажу товару № 3 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору передати у власність Покупця товар в асортименті (за номенклатурою) та в кількості, зазначеними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.3. Договору, ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару. У випадку здійснення Покупцем 100 % попередньої оплати за партію товару ціни на товари, встановлені Продавцем на момент надходження суми попередньої оплати на поточний рахунок Продавця, при передачі оплаченої партії товару не змінюються.

Пунктом 2.5. Договору сторони погодили, що товар передається покупцю по видаткових накладних, які оформляються на кожну поставку товару. Факт отримання покупцем товару та перехід права власності відбувається шляхом підписання видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони передбачили порядок розрахунок: а) попередня оплата складає 100 % від вартості замовленої партії товару; б) остаточний термін оплати товару 14 (чотирнадцяти) днів з моменту отримання товару по накладній.

Сторони, що підписали даний договір, зобов`язані на вимогу однієї із сторін, провести звірку взаємних розрахунків та заборгованості, що має місце на конкретну дату (п. 3.4. Договору).

Пунктом 6.2. Договору сторони передбачили, що за прострочення платежу, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення більше ніж 30 днів, додатково сплачує штраф у сумі 10 % від не перерахованої суми.

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2018 р. Договір автоматично пролонговується на тих самих умовах на 12 – місячний період за відсутності заперечень сторін про це за 15 днів до дати закінчення його дії, без обмеження кількості таких пролонгацій (п. 8.1. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов Договору купівлі – продажу товару № 3 від 26.11.2018 р. Позивач передав Відповідачу товар (профіль CD-60-3м (євро), кількістю 1310 шт.; UD-27-3м (євро), кількістю 208 шт. та прямий підвіс 60*125 (універсальний), кількістю 3000 шт.) на загальну суму 87 033 грн. 60 коп., що підтверджується підписаною та скріплено печаткою сторін видатковою накладною № ГУР – 000005 від 26.11.2018 р.

Про належне виконання Позивачем своїх зобов`язань за договором також свідчить відсутність з боку Відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.

В свою чергу, Відповідачем за переданий товар в сумі 87 033,60 грн Позивачу не сплачено.

Крім того, як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 26.11.2018 р. за період: 01.01.2018 р. - 26.11.2018 р. між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Група Компаній "Бекон", поданого Позивачем, підписаного сторонами та скріпленого печатками останніх, наявність заборгованості у сумі 87 033,60 грн та її розмір Відповідачем визнається.

Докази сплати Позивачу Відповідачем заборгованості в сумі 87 033,60 грн за переданий товар станом на дату розгляду суду не подано.

За таких обставин, враховуючи, що факт передачі Позивачем товару на виконання умов Договору купівлі – продажу товару № 3 від 26.11.2018 р. підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Група Компаній "Бекон" 87 033,60 грн заборгованості судом визнаються обґрунтованими.

Відповідно до пункту 6.2 Договору за прострочення платежу, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення більше ніж 30 днів, додатково сплачує штраф у сумі 10 % від не перерахованої суми.

Враховуючи, що Відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, Позивач відповідно до п. 8.18. Договору та відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 10 816,02 грн, штраф в сумі 8 703,36 грн, 915,64 грн. 3 % річних та 2 819,89 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, враховуючи, що Відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, а нарахування пені та штрафу сторони обумовили в укладеному Договорі, перевіривши подані розрахунки та періоди нарахування пені, штрафу та 3 % річних, суд визнає їх арифметично вірними, правомірним та обґрунтованим стягнення 10 816,02 грн пені, 8 703,36 грн штрафу та 915,64 грн. 3 % річних.

Разом з тим, перевіривши подані розрахунки та період нарахування інфляційних втрат, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено Позивачем з порушенням порядку та періодів нарахування. Так зокрема, Позивачем не враховано те, що найменший період індексу інфляції складає місяць, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відтак, враховуючи, що Відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, інфляційні втрати за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року складають 2 104 грн. 95 коп., а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості від повідно Договору судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору купівлі - продажу.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Оскільки вказана видаткова накладна містить найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені, а також відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 87 033,60 грн заборгованості, 10 816,02 грн пені, 8 703,36 грн штрафу (10 % від не перерахованої суми), 915,64 грн 3% річних та 2 104,95 грн інфляційних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Як встановлено судом, спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій - Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон", а тому, судові витрати у справі покладаються саме на цю особу.

Щодо стягнення 4 000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За змістом частин 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, судові витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, якщо оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивача у судовому провадженні представляла адвокат Тимофєєва Ірина Валеріївна, повноваження якої підтверджено ордером серії ВЛ № 000,050061 від 10.04.2019 р., договором про надання правової допомоги від 10.04.2019 р.

За змістом Договору про надання правової допомоги від 10.04.2019 р. розмір гонорару (винагороди адвоката) в кожному конкретному випадку узгоджується сторонами додатково на основі розрахунку, що зазначений в додатках до цього договору. Клієнт сплачує адвокату гонорар протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами додатку, в якому визначається конкретизований перелік послуг адвоката та розмір винагороди за ці послуги.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.04.2019 р. сторони погодили перелік послуг та розмір гонорару (винагороди) за послуги, який складає 4000,00 грн.

Відповідно до меморіального ордеру № 40794929 від 24.04.2019 року переховано кошти на рахунок Тимофєєвої Ірини Валеріївни у розмірі 4000,00 грн., призначення платежу – винагорода згідно додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.04.2019 р. від ФОП Гущика Романа Андрійовича.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній справі є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про співмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, з часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому 4 000,00 гривень витрат на правничу допомогу підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236 - 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Гущика Романа Андрійовича ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62 Г, код ЄДРПОУ 38978263) на користь Фізичної особи - підприємця Гущика Романа Андрійовича ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 87 033,60 (вісімдесят сім тисяч тридцять три гривні 60 коп.) грн заборгованості згідно Договору купівлі – продажу товару № 3 від 26.11.2018 р., 10 816,02 (десять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 02 коп.) грн. пені, 8 703,36 (вісім тисяч сімсот три гривні 36 коп.) грн штрафу, 915,64 (дев`ятсот п`ятнадцять гривень 64 коп.) грн 3% річних, 2 104,95 (дві тисячі сто чотири гривні 95 коп.) грн інфляційних, 1 921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) грн витрат по сплаті судового збору та 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.) грн витрат на правничу допомогу.

3. В задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Гущика Романа Андрійовича ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) про стягнення 714,94 грн інфляційних - відмовити.

Позивач: Фізична особа - підприємець Гущик Роман Андрійович ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62 Г, код ЄДРПОУ 38978263).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників

Повне рішення складено та підписано 06.06.2019р.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Романюк Р.В.