Рішення № 82220590, 29.05.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року Справа № 926/950/19

Господарський суд Чернівецької області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, м. Чернівці

до Приватного акціонерного товариства “ВФ Україна”, м. Київ

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання – Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача – Шеремета І.М., довіреність №18 від 03.01.2019;

від відповідача – не з`явився;

за участю прокурора – Лупійчук Б.В.

СУТЬ СПОРУ: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “ВФ Україна” про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, яке розташовано за адресами: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану (колишня Червоноармійська), 41 та вул. Авангардна, 14, шляхом демонтажу телекомунікаційного обладнання стільникового зв`язку комунікаційної мережі.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29.03.2019 позовну заяву передано судді Гончаруку О.В.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.09.2019 у справі № 926/2424/17, яке набрало законної сили 15.11.2017, визнано недійсним договір № 86/870 від 01.11.2015. Проте, до теперішнього часу відповідач незаконно, без жодних правових підстав продовжує користуватись майном позивача, що призводить до порушення інтересів держави. Відтак, відповідно до статті 391 Цивільного кодексу, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2019 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні на 17.04.2019.

05 квітня 2019 року до Господарського суду Чернівецької області від Військової прокуратури Чернівецького гарнізону надійшло повідомлення про вступ у справу (вх. № 997).

Ухвалою суду від 17.04.2019 підготовче засідання відкладено на 16.05.2019.

23 квітня 2019 року на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 1520), в якому відповідач позов не визнає, посилаючись в обґрунтування своїх доводів на постанови Верховного Суду у справі № 923/237/17 від 27.11.2018 та у справі № 910/8622/16 від 19.03.2019, в яких зазначено, що задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод; вчинення перешкод відповідачем. За відсутності хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні. Також відповідачем зазначається, про те, що позивачем не було надано суду доказів в підтвердження того, що КЕВ м. Чернівці є власником вищезазначеного майна, а також доказів вчинення перешкод відповідачем у користуванні вказаним майном.

Ухвалою суду від 13.05.2019 відмовлено відповідачу у задоволенні заяви (вх. № 1211 від 11.05.2019) про участь у засіданні 16.05.2019 в режимі відеоконференції за відсутності технічних можливостей її проведення.

16 травня 2019 року від КЕВ м. Чернівці через службу діловодства господарського суду надійшла письмова відповідь на відзив (вх. № 1747), в якій позивач не погоджується з запереченнями відповідача, викладеними у відзиві на позов та, яку судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 16.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2019.

У судове засідання 29.05.2019 представник відповідача у судове засідання не з`явився, при цьому судом з`ясовано, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце даного засідання. Отже неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

На день вирішення спору присутній у судовому засіданні представник позивача та прокурор наполягають на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві та та відповіді на відзив ( вх. № 1747).

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

01 листопада 2005 року між сторонами укладено договір №86/870 про надання послуг, Гарнізонний будинок офіцерів, яка розташована за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна, 6. (надалі – Договір).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору замовник передає, а виконавець приймає на обслуговування в погодженому сторонами місці (надалi - «Місце встановлення») телекомунікаційне обладнання стільникового зв`язку комунікаційної мережі замовника (надалі «Обладнання»).

Пунктом 1.2. даного договору вказано, що місце встановлення Обладнання, визначене сторонами, знаходиться за адресами: м. Чернівці, вул. Червоноармійська (перейменована на вул. Героїв Майдану), 41 та вул. Авангардна,14 (котельня).

Відповідно до п. 1.5 договору дата погодження Місця встановлення вважається сторонами за момент початку виконання ними своїх зобов`язань за договором i оформлюється Актом погодження місця встановлення обладнання.

Актом погодження місця встановлення обладнання за договором про надання послуг №86/870 від 01.11.2005 сторони взаємно погодили місце встановлення обладнання, яке знаходиться за адресами: м. Чернівці, вул. Червоноармійська (перейменована на вул. Героїв Майдану), 41 (котельня) та вул. Авангардна, 14 (котельня).

Згідно з п 7.1 договір був укладений до 31.10.2007 з можливістю подальшої пролонгації.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.09.2017 у справі № 926/2424/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 визнано недійсним договір № 86/870 від 01.11.2015.

Листами № 1935 від 14.07.2017 та № 3018 від 02.11.2017 КЕВ м. Чернівці повідомляв відповідача про необхідність здійснити демонтаж (з оформленням відповідного акту) телекомунікаційного обладнання стільникового зв`язку комунікаційної мережі, розміщеного в м. Чернівці у будинках за адресами: вул. Героїв Майдану (колишня Червоноармійська), 41 та вул. Авангардна, 14.

Однак дані звернення, відповідачем залишено без відповіді, відповідач не маючи правових підстав на це продовжує до теперішнього часу користуватися майном позивача.

Докази того, що відповідачем здійснено демонтаж та вивезено майно з об`єкта позивача, в матеріалах справи відсутні.

Предметом позову є зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці нерухомим майном яке знаходиться за адресами: м. Чернівці, вул. Червоноармійська (перейменована на вул. Героїв Майдану), 41 (котельня) та вул. Авангардна, 14 (котельня) шляхом демонтажу телекомунікаційного обладнання стільникового зв`язку комунікаційної мережі.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Збройні Сили України”, п. 3 Положення “Про Міністерство оборони України”, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та головним органом у сфері оборони і військового будівництва, а КЕВ міста Чернівці є його структурним підрозділом та являється органом влади на місцях у системі Збройних Сил України, на балансі якого перебувають військове майно та покладено відомчий контроль за його використанням.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 86/870 від 01.11.2015, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.09.2017 у справі № 926/2424/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 визнано недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Водночас, за змістом статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально- правовими засобами.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Такі ж висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Враховуючи наведене, позивач правомірно звернувся з позовом про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем нерухомим майном, яке розташовано за адресами: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану (колишня Червоноармійська) та вул. Авангардна, 14, шляхом демонтажу телекомунікаційного обладнання стільникового зв`язку комунікаційної мережі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та можливість його задоволення у повному обсязі.

Зазначені відповідачем доводи не спростовують вище встановленого висновку про правомірність позову, оскільки позивач звернувся до суду як структурний підрозділ органу державної виконавчої влади – Міністерства оборони України, які від імені та в інтересах держави здійснюють управління майном, що є у державній власності, а на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами відсутні будь-які договірні правовідносини.

Суд відхиляє посилання відповідача про те, що позивач не є власником нерухомого майна, яке знаходиться за адресами: м.Чернівці, вул. Червоноармійська (перейменована на вул. Героїв Майдану), 41 (котельня) та вул. Авангардна, 14 (котельня), оскільки котельні, які знаходиться за адресою: м.Чернівці, Червоноармійська (перейменована на вул. Героїв Майдану), 41 та вул. Авангардна, 14, знаходиться на праві оперативного управління у КЕВ м.Чернівці, так як останній є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкований Міністерству оборони України і є бюджетною установою.

Одночасно судом відхиляється і твердження відповідача про відсутність належних доказів вчинення перешкод відповідачем у користуванні вказаним майном, так як позивачем неодноразово надсилалися на адресу відповідача листи (№ 1935 від 14.07.2017 та № 3018 від 02.11.2017) з проханнями про демонтаж вищезазначеного нерухомого майна за адресою: м. Чернівці, Червоноармійська (перейменована на вул. Героїв Майдану), 41 та вул. Авангардна, 14.

Відповідачем не надано доказів правомірності перебування спірного нерухомого майна у його користуванні, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Квартино-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Приватного акціонерного товариства “ВФ Україна” – задовольнити.

2. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство “ВФ Україна” (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) усунути перешкоди в користуванні Квартино-експлуатаційним відділом м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, код 08179180) нерухомим майном, яке розташовано за адресами: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 14, шляхом демонтажу телекомунікаційного обладнання стільникового зв`язку комунікаційної мережі.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ВФ Україна” (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937) на користь Квартино-експлуатаційного відділу м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 08179180) 1921 грн судового збору.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 05.06.2019.

Суддя О.В. Гончарук