Ухвала суду № 82217850, 24.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.05.2019

Справа № 320/4018/19

(1-кс/320/2687/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В., за участю секретаря Данчук К.В., прокурора Богун Н.О., слідчого Курило А.С., адвоката Стукало А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Курило Аліни Сергіївни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюза кримінальним провадженням № 12019080140001110 від 24.04.2019 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя, Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 26.01.1995 року вироком Мелітопольського районного суду Запорізької області за ч.3ст.140 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 15.08.1997 року звільнений на підставі закону України «Про амністію» від 26.06.1997 року; 28.07.1998 року вироком Запорізького обласного суду за ст.. 93А, 93 И, ч.3 ст.142, 208 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років суворого режиму з конфіскацією майна. 05.04.2012 року звільнений від відбуття покарання умовно-достроково, не відбутий строк 10 місяців 1 день; 20.11.2014 року вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. 09.11.2016 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 1 місяць 3 дні.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Курило А.С. звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування до ОСОБА_1 підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У клопотанні зазначено, що 16.04.2019, приблизно о 09 годині 29 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , з території ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав дві металеві труби, довжиною 5 метрів та діаметром 70 мм кожна, загальною вартістю 3010 гривень 21 копійка, які належать та перебувають на балансі ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів інвентарний номер НОМЕР_1 , чим завдав останнім майнову шкоду на вищевказану суму. Після чого, з місця вчинення злочину зник та розпорядився майном на власний розсуд.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.04.2019, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь заготовленого прута, зняв кришку чавунного люка, який належить КП «Водоканал» ММР ЗО, вартістю 2787 гривень 80 копійок, чим завдав останнім майнову шкоду на вищевказану суму. Після чого, з місця вчинення злочину зник та розпорядився майном на власний розсуд.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 13.05.2019, приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_5 , шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, зняв кришку чавунного каналізаційного люка, який належить ТОВ «Тепло-Мелітополь», вартістю 3100 гривень, чим завдав останнім майнову шкоду на вищевказану суму. Після чого, з місця вчинення злочину зник та розпорядився майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, що кваліфікується, як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

За вказаними фактами розпочато досудове розслідування під № 12019080140001110 від 24.04.2019 відносно року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Повідомлення про підозру за ч.2 ст. 185 КК України,пред`явлено ОСОБА_1 24.05.2019 року.

Підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: протоколами огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання за фотознімками; постановами про визнання речовим доказом; протоколом огляду відеозапису; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не має постійного місця проживання, не має стійких соціальних зв`язків. Отже, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів за які судимість не погашена відповідно до закону.

При обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов`язується не відлучатися з постійного місця проживання. Враховуючи, особистість ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимий, повторно скоїв нові умисні корисливі злочин, існує ризик того, що ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів - неможливе. Враховуючи те, що особи, які заслуговують на довіру та які могли б поручитися за підозрюваного ОСОБА_1 - відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, згідно ст. 180 КПК України – неможливе. Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходів не має, вважає, що обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч.4 ст. 183 КПК України - неможливе.

У зв`язку з вищевикладеним, вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні та пояснила, що підозра обґрунтована, ОСОБА_1 вчинив середньої тяжкості злочин, також підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів за які судимість не погашена відповідно до закону; може знищити, сховати або спотворити речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор в судовому засіданні підтримала зазначене клопотання в повному обсязі, та додала, що запобігти зазначеним ризикам при застосуванні інших більш м`яких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання, оскільки в судове засідання підозрюваний з`явився за викликом слідчого самостійно.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню № 12019080140001110 від 24.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 24.05.2019, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання оформлено відповідно до вимог ст. 184 КПК України.

Копію клопотання з додатками, ОСОБА_1 отримав за 6 годин до судового розгляду.

Матеріали клопотання, а саме, копії: протоколу огляду місця події від 24.04.2019, 14.05.2019, 15.05.2019; допиту свідків від 24.04.2019, 15.05.2019; протоколів впізнання за фотознімками 26.04.2019, 15.05.2019, 16.05.2019; постанов про визнання речовим доказом від 14.05.2019, 15.05.2019; протоколу огляду відеозапису від 15.05.2019; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 24.05.2019, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Так, на стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, тому неможлива.

Таким чином, підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

З клопотання про обрання запобіжного заходу вбачається, що підозрюваний неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, вчинив злочин проти власності, не має постійного місця проживання, є особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме у таємному викрадення чужого майна, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, є особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Дійсно, ОСОБА_1 , має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиною запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваної, здатним забезпечити її належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.131, 132, 176-178, 183-184, 193, 194, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Курило Аліни Сергіївни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя, Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Запорізькому Слідчому ізоляторі №10 м. Запоріжжя, строком на 60 діб, взявши під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 24 травня 2019 року з 17 години 40 хвилин по 23 липня 2019 року до 17 години 40 хвилин включно.

Строк дії ухвали визначити по 23 липня 2019 року до 17 години 40 хвилин включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та Начальнику Запорізького СІЗО для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2019 року .

Слідчий суддя Г.В. Гнатик