Ухвала суду № 82217166, 03.06.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"03" червня 2019 р. Справа № 363/2223/19

УХВАЛА

03 червня 2019 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

пред`явлену заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.

Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості з якої вбачається, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

При дослідженні вимог позовної заяви встановлено, що документ не відповідає вимогам ЦПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Так, зазначену позовну заяву було направлено в електронному вигляді. При цьому вона не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 - 2 ст. 6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Згідно із ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Крім того, п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п.п. 15.15 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У номері «Голосу України» за 01 грудня 2018 року опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. З 01 січня 2019 року ЄСІТС буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01 березня 2019 року.

У газеті «Голос України» № 42 від 01.03.2019 року опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" № 229 від 01.12.2018 року щодо створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Станом на травень 2019 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", що передбачено ч. 8 ст. 14 ЦПК України.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

З огляду на викладене, позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України«Про судовий збір» передбачає сплату судового збору на рахунок суду, який розглядає справу.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 26 своєї постанові № 10 від 14.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05.04.2011 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості підтвердження сплати судового збору було додано платіжне доручення № PROM1BОRL від 11.05.2019 року про сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн., яке не містить підпису уповноваженої особи та підтверджуючих відомостей про те, що вказане платіжне доручення є оригіналом, а також не скріплене печаткою банку та не містить відповідних відміток, що в свою чергу не може вважатися належним підтвердженням сплати судового збору.

До позовної заяви додана заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді та клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, які не підписані та не зазначено уповноважену на це особу.

У порушення вимог ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додані копії документів, які не засвідчені належним чином, що передбачено ст. 95 ЦПК України.

Таким чином позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви.

Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,

ухвалив:

позовну заяву залишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк до 24 червня 2019 року, але не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя