Рішення № 82214810, 31.05.2019, Оболонський районний суд міста Києва

31.05.2019 Справа № 756/4037/17

Номер справи 756/4037/17

Номер провадження 2/756/750/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Хоменко І.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до укладеного договору №б/н від 09.07.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір, підтверджується підписом у заяві.

Позивач зазначає, що відносно питання про встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 31.01.2017 року має заборгованість в розмірі 26 329 грн. 26 коп., яка складається з наступного: 1 955,21 грн - заборгованість за кредитом; 19 544,09 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 100,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; та штрафи передбачені умовами та правилами надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 229,97 грн - штраф (процентна складова).

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість в розмірі 26 329 грн. 26 коп. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання 13.05.2019 р. не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, свою позицію обґрунтовує тим, що з наданих позивачем доказів, а саме лише анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», позивач не надав інших доказів, які б підтверджували отримання кредитної картки та яким чином було видано кредитні кошти, не має також ніякої інформації про відкриття банківського рахунку для видачі та погашення кредиту, а також строків погашення. Окрім того в анкеті-заяві відсутня відмітка про вид обраної картки та мова складання документа суперечить чинному законодавству.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

09.07.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір № б/н за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно розрахунку наданого позивачем (а.с.5-6) заборгованість відповідача станом на 31.01.2017 року складає 26 329 грн. 26 коп., яка складається з наступного: 1 955,21 грн - заборгованість за кредитом; 19 544,09 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 100,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; та штрафи передбачені умовами та правилами надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 229,97 грн - штраф (процентна складова).

14 червня 2018 року у зв`язку зі зміною типу акціонерного товариства змінено назву позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Згідно Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.7), вона заповнена відповідачем ОСОБА_1 09.07.2013 року, він зазначив особистим підписом про те, що згоден з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, які викладені на сайті позивача складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

Разом з тим, дана анкета-заява не містить відображення волевиявлення відповідача ОСОБА_1 щодо оформлення певної картки Банку на відповідних умовах, а також суми кредитного ліміту, строку дії картки.

До позовної заяви додано витяг з Тарифів по картам «Універсальна», «Універсальна» Contract і «Універсальна Голд» (а.с.8), які по-перше не підписані відповідачем, а по-друге взагалі не містять умов щодо наявності тарифу, яким обумовлено сплату відсотків за користування ним у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості.

Зазначаючи про отримання саме картки «Універсальна», представник позивача у запереченні надав суду фотокартку відповідача з банківською картою в руці, на якій не можливо визначити ні вид карти, ні її номер. Окрім того, посилання відповідача на ту обставину, що в анкеті - заяві позивачем чітко висловлена згода про укладення договору та виявлено бажання оформити на своє ім`я кредитки «Універсальна» не знайшли свого підтвердження, оскільки позначка про обрання конкретного виду картки наданій суду в анкеті - заяві від 09.07.2013 р. відсутня.

Витяг з Умов і правил надання банківських послуг (а.с.9-23) також не містить підпису відповідача щодо ознайомлення з ними, а також конкретних умов надання послуг щодо користування карткою ПриватБанку відповідачу (відсотки, строк, сума кредитного ліміту).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Оцінивши всі зібрані у справі докази, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів досягнення між позивачем та відповідачем згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо суми кредиту, розміру та порядку сплати процентів за користування ним, строку дії договору. Підписання однієї анкети-заявки з відміткою про ознайомлення з Умовами та Правилами кредитування не може свідчити про зворотнє, оскільки вказані Умови та Правила не містять підпису відповідача. Докази, які б вказували на те, що саме ці Умови та Правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови були узгоджені між сторонами правочину.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16 кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України). Якщо сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам і тарифами складає між сторонами кредитний договір, то зазначені Умови і тарифи повинні містити підпис позичальника, про ознайомлення з ними.

Аналогічна позиція висловлена в правовому висновку, що викладений в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року (№ 61-787св18).

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів щодо досягнення сторонами кредитного договору згоди щодо всіх істотних умов на момент його укладання (09.07.2013 року), суд вважає, що кредитний договір між сторонами є неукладеним, що унеможливлює вирішення питання про належність виконання відповідачем своїх зобов`язань за таким договором, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору. З цих підстав суд приймає рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 626, 628, 1054 -1055 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 76-79, 81, 141, 223, 229, 258, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 травня 2019 року.

Суддя Н.О. Яценко