Рішення № 8221451, 19.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.10р.Справа № 33/416-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благоустрій", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані", м. Дніпропетровськ

про стягнення 200 380 грн. 89 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Лисенко Л.Л., довіреність б/н від 21.09.2009 року

Від відповідача: Вінокуров В.Ю.., довіреність б/н від 30.07.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благоустрій" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані" про стягнення 168 433 грн. 52 коп. - основного боргу по договору підряду № 08113П від 14.08.2008 року, 25 367 грн. 36 коп. - пені, 3 303 грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 3 276 грн. 78 коп. - 3% річних і витрат по справі.

25.01.2010 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому останній визнає суму основної заборгованості в сумі 168 433 грн. 52 коп., суму нарахованої позивачем пені відповідач не визнає.

27.01.2010 року позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані" 68 433 грн. 52 коп. - основного боргу по договору підряду № 08113П від 14.08.2008 року, 25 367 грн. 36 коп. - пені, 3 303 грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 3 276 грн. 78 коп. - 3% річних і витрат по справі.

16.02.2010 року відповідачем надана заява, в якій зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані" частково перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благоустрій" суму основної заборгованості в розмірі 100 000 грн. 00 коп. Крім того, відповідач у вищезаначеній заяві просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 3 місяці або розстрочити його виконання на той же строк, шляхом сплати стягуваної суми щомісячно рівними частинами.

В судове засідання 19.02.2010 року з'явилися представники сторін. Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням уточнення позовних вимог. Крім того, просив суд відмовити відповідачу в задоволенні заяви від 16.02.2010 року щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду.

В судовому засіданні 19.02.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

14.08.2008 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір підряду № 08113П (далі –Договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання по благоустрою території, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.2. Додаткової угоди № 2 до Договору строк виконання робіт –17 робочих днів.

Відповідно до пункту 6.2. Договору підрядник проводить здачу виконаних робіт замовнику з оформленням акту приймання фактично виконаних робіт форми КБ-2в, довідки КБ-3. Акт повинен бути підписаний замовником на протязі 7-ми днів після пред’явлення робіт. В разі відмови в прийманні робіт замовник на протязі 7-ми повинен надати письмове обґрунтування відмови.

Відповідно до пункту 6.3. Договору оплату за виконані роботи замовник проводить на протязі 14-ти банківських днів з дати підписання акту приймання.          

Позивач свої договірні зобов’язання виконав в повному обсязі на загальну суму 630 333 грн. 52 коп., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 18-35).

Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу 461 800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

06.04.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія (вих. № 30 від 25.03.2009 р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 36-38).

02.10.2009 року між позивачем та відповідачем проведено звірку взаєморозрахунків сторін станом на 30.09.2009 року, якою останнім фактично підтверджено існуючу заборгованість в розмірі 168 433 грн. 52 коп.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 77 від 12.01.2010 р. від за поставлений товар по Договору.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 100 000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 68 433 грн. 52 коп. і підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 9.3 Договору сторони передбачили , що за порушення строку оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, пеня складає - 25 367 грн. 36 коп. і підлягає до стягнення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 3 303 грн. 23 коп. та 3 % річні - 3 276 грн. 78 коп. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 68 433 грн. 52 коп. - основного боргу по договору підряду № 08113П від 14.08.2008 року, 25 367 грн. 36 коп. - пені, 3 303 грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 3 276 грн. 78 коп. - 3% річних.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду строком на 3 місяці чи розстрочку його виконання на той же строк, суд вважає що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав :

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно Роз’яснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення 100 000 грн. 00 коп. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, буд. 34, код ЄДРПОУ 34885920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благоустрій" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 2, код ЄДРПОУ 34985015) 68 433 (шістдесят вісім тисяч чотириста тридцять три) грн. 52 коп. - основного боргу, 25 367 (двадцять п’ять тисяч триста шістдесят сім) грн. 36 коп. - пені, 3 303 (три тисячі триста три) грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 3 276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. 78 коп. - 3% річних, 2 003 (дві тисячі три) грн. 81 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В заяві відповідача про відстрочку виконання рішення строком на 3 місяці чи розстрочку його виконання на той же строк –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України –25.02.2010 р.