Рішення № 82214439, 04.06.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5399/19

Справа №754/5545/19

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2019 року Деснянський районний суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Панченко О.М.

за участі секретаря судового засідання - Табачука Д.О.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції м. Києва, третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про звільнення майна з - під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції м. Києва, Моторного (транспортного) страхового бюро України про звільнення майна з - під арешту. Мотивує вимоги позову тим, що під час оформлення спадкового майна вона дізналася про те, що згідно з постановою про звернення стягнення на майно боржника від 13.07.2012 року накладено арешт на все майно її батька ОСОБА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала йому, крім того, арешт було накладено на земельну ділянку у Чернігівській області АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , земельну ділянку у АДРЕСА_4 кадастровий номер НОМЕР_2 та житловий будинок під АДРЕСА_4 . Її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звернувшись до відповідача із заявою про зняття арешту, отримала відмову з посиланням на те, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання становить три роки, тому надати інформацію стосовно виконавчих проваджень неможливо, оскільки вони знищені. В зв`язку з цим була вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року залишено без руху позовну заяву подану ОСОБА_1 , надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.04.2019 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Позивач в своєму позові посилається на те, що під час оформлення спадкового майна вона дізналася про те, що згідно з постановою про звернення стягнення на майно боржника від 13.07.2012 року накладено арешт на все майно її батька ОСОБА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала йому, крім того, арешт було накладено на земельну ділянку у Чернігівській області , Бобровицький район , Новобиківська АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , земельну ділянку у АДРЕСА_4 кадастровий номер НОМЕР_2 та житловий будинок під АДРЕСА_4 .

Батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звернувшись до відповідача Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції м. Києва із заявою про зняття арешту, позивач отримала відмову з посиланням на те, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання становить три роки, тому надати інформацію стосовно виконавчих проваджень неможливо, оскільки вони знищені.

В зв`язку з цим була вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до листа Деснянського РВ Деснянського РУЮ в м. Києві від 09.11.2018 року виконавче провадження в ході виконання якого державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження знищено відповідно до акту знищення складеного на підставі розділу 9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженої Наказом №2274/5 від 25.08.2008 року.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Постанова про арешт та заборону на відчуження всього рухомого та не рухомого майна, що належить батькові позивача порушує її право на розпорядження спадковим майном, яке позивач має право отримати після смерті її батька, а тому підлягає захисту судом.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст.2,4,5, 80, 81 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати арешт накладений на підставі постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №33362064 на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку у АДРЕСА_3 , кадастровий номер НОМЕР_1 , земельну ділянку у АДРЕСА_4 кадастровий номер НОМЕР_2 та житловий будинок під АДРЕСА_4 , що належали померлому батькові позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Судові витрати по справі компенсуються за рахунок коштів з державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя