Рішення № 8221394, 19.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.10р.Справа № 33/29-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 952 183 грн. 50 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Шабовта Є.В., довіреність № 261009 від 26.10.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 952 183 грн. 50 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 4502 від 01.01.2007 року, по договору поставки № 3200 від 02.01.2009 року і витрат по справі.

В судове засідання 19.02.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 02.02.2010 р., 16.02.2010 р., 19.02.2010 р., відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2009 р., 02.02.2010 р. суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві (49101, АДРЕСА_1).

У судовому засіданні 19.02.2010 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.12.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки вторинної сировини № 4502 (далі Договір 1).

02.01.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки вторинної сировини № 3200 (далі Договір 2).

Відповідно до пункту 1.1. Договорів 1, 2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.2. Договорів 1, 2 найменування товару, його асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначається сторонами у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договорів 1, 2 сторони домовилися, що порядок оплати визначається наступним чином: з першого і по останній місяці покупець здійснює передоплату постачальнику до 5 числа поточного місяця в розмірі 1 500 грн. Сторони щомісяця до 5 числа підписують двосторонні акти звірки, в яких вказуються кількість обєму продажу в попередньому місяці та його загальну вартість. Дані акти є підставою для кінцевих розрахунків за попередній місяць, що здійснюються покупцем до 15 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 3.2. Договорів 1, 2 поставка товару здійснюється шляхом само вивозу покупцем з обєктів постачальника вказаних у Дислокації (Додаток № 2).

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань поставив відповідачу товар на загальну суму 952 183 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000233 від 31.07.2008 року на суму 133476,06 грн., № РН-0000273 від 31.08.2008 р. на суму 118009,52 грн., № РН-0000334 від 30.09.2008 р. на суму 126380,38 грн., № РН-0000371 від 31.10.2008 р. на суму 116404,52 грн., № РН-0000394 від 30.11.2008 р. на суму 105995,98 грн., № РН-0000467 від 30.12.2008 р. на суму 38516,29 грн., № РН-0000038 від 31.01.2009 р. на суму 38407,03 грн., № РН-0000064 від 28.02.2009 р. на суму 33256,66 грн., № РН-0000113 від 31.03.2009 р. на суму 42390,76 грн., № РН-0000157 від 30.04.2009 р. на суму 38203,94 грн., № РН-0000201 від 31.05.2009 р. на суму 40565,26 грн., № РН-0000258 від 30.06.2009 р. на суму 47006,76 грн., № РН-0000296 від 31.07.2009 р. на суму 51919,16 грн., № РН-0000345 від 31.08.2009 р. на суму 40383,31 грн., № РН-0000393 від 30.09.2009 р. на суму 21513,56 грн. та довіреностями на отримання ТМЦ, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобовязання за Договорами 1, 2 в частині оплати за товар, не виконав.

31.10.2009 року між позивачем та відповідачем проведений акт звірки взаємних розрахунків сторін, яким останнім фактично підтверджено існуючу заборгованість в розмірі 952 183 грн. 50 коп. (а.с. 28).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач просить накласти арешт на рахунки та майно приватного підприємця ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобовязання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в розясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 952 183 грн. 50 коп. повністю підтверджується матеріалами справи, фактично визнається відповідачем в проведеному акті звірки сторін станом на 31.10.2009 р. та підлягає задоволенню.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (49101, АДРЕСА_1, свідоцтво про сплату ПДВ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219) 952 183 (девятсот пятдесят дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 50 коп. - основної заборгованості, 9 521 (дев'ять тисяч пятсот двадцять одна) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 25.02.2010 р.